У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох НКВС розстріляло так званий перший соловецький етап – 1111 осіб. Серед них добірні представники української еліти: науковці, драматурги, поети, вчителі, інженери. Чому про це важливо пам'ятати? Яким є оновлений список вихідців із України, убитих каральними органами СРСР за надуманими звинуваченнями?
- Сандармох – таку назву дали урочищу на півночі російської республіки Карелія, де у 1997 році знайшли місця масового захоронення страчених НКВС в’язнів Соловецького концтабору – СТОН (Соловецкая тюрма особого назначения – ред.)
- Після розпаду СРСР у Росії відкрили доступ до архівів каральних радянських органів. У 1995 році директор Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру «Меморіал» Веніамін Іофе віднайшов розстрільні списки в архіві Архангельського управління ФСБ Росії. Дослідник написав листа до СБУ, у якому повідомив, що у тих списках багато вихідців з України.
- У липні 1997 року історик Юрій Дмитрієв, обстежуючи із членами санкт-петербурзького й московського «Меморіалів» карельську тайгу, знайшов 236 розстрільних ям.
- За підрахунками дослідників, на території площею у 7, 4 гектарів, у 236 братських могилах розміром 4х4 метри лежали останки приблизно 9-ти тисяч страчених осіб. Усіх їх було вбито пострілом у потилицю.
- На основі документів дослідники встановили, що тут знищили представників 58 національностей та етнічних груп.
- Українські історики теж почали їздити в Карелію і досліджувати архіви. Результатом стало видання тритомника «Остання адреса» під авторством Володимира Пристайка, Олександра Пшеннікова та Юрія Шаповала.
- У архівах КДБ збереглися документи, які пролили світло на розстріл Соловецького етапу у період із 27 жовтня по 4 листопада, серед 1111 жертв якого були представники української інтелігенції. Це театральний режисер-новатор, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, філософ і письменник Валер’ян Підмогильний, поети, письменники і перекладачі Микола Зеров, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, історик академік , професори Володимир Чехівський, Олексій Вангенгейм і Сергій Грушевський, академіки Степан Рудницький і Матвій Яворський, науковці Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко і багато інших.
- Дослідники кажуть, що є підстави вважати, що більшість страчених власноруч убив Михайло Матвєєв (два класи освіти), заступник начальника Ленінградського управління ОГПУ з адміністративно-господарської частини. Допомагав йому помічник коменданта УНКВД Ленінградської області Алафер.
До «бригади» Матвєєва також входили конвоїри Ганцов, Ларіонов, Васильєв, Деревянко, Кузнецов і Твердохлєб. На страту людей возив водій вантажівки – Воскресенський. Ще був водій легкового автомобіля Федотов і господарник Орлов, який, за словами Матвєєва, допомагав йому «приймати за списком заарештованих».
- Матвєєва нагородили «за успешную борьбу с контрреволюцией» орденом Червоної Зірки, а в 1939 судили за перевищення повноважень. Із ув'язнення його звільнили на початку війни із нацистською Німеччиною. Жив у Ленінграді. Помер у 1971 році.
Список вихідців із України, розстріляних НКВС в урочищі Сандармох
До встановлення імен розстріляних українців та вихідців із України доклад зусиль дослідник Сергій Шевченко. Спочатку він працював разом із Юрієм Шаповалом та Іваном Драчем у редколегії науково-документального тритомника «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії» (1997−1999). Шевченко їздив до російських Архангельська й Петрозаводська, де вивчав розсекречені справи спецслужб.
Зібрані Сергієм Шевченком дані переклали на українську мову і впорядкували журналісти Радіо Свобода. Так з'явився вивірений дослідником і вперше опублікований 12 грудня 2012 року Список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з України. Він нараховував 201 одну людину.
27 грудня 2014 року Сергій Шевченко додав дані ще про двох розстріляних.
Із 27 вересня 2016 року по 10 січня 2017-го, у рамках акції «Рік жертв Великого терору», започаткованої Міжнародною інформаційною агенцією «Vector News» у партнерстві зі Всеукраїнським благодійним фондом «Журналістська ініціатива», поетапно (14 частинами) опублікували виправлений і доповнений Сергієм Шевченком список розстріляних у Сандармоху.
Список назвали : «Соловецькі в'язні-українці й особи, чиї долі пов'язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10. - 4.11.1937 року». Цей список надруковано в книжці Сергія Шевченка «Імперія терору», яка вийшла друком у 2021-му році. Переднє слово книжки можна прочитати на сайті про Соловки.
В оновленому списку 287 імен.
У списках 1116 в'язнів Соловецької в'язниці, яким суд-трійка визначив найвищу кару, були ще двоє українців, яких відправили назад в УРСР для проведення додаткового розслідування. Це професори Йосип Михайлович Зозуляк і Борис Володимирович Піроцький. Їх розстріляли наприкінці листопада 1937 року у Києві, на виконання наказу, який прийшов із Москви.
Радіо Свобода запитало Сергія Шевченка чому важливо не забувати про Сандармох?
– Про замовчувану, засекречену або навмисно спотворювану Москвою історію потрібна людям правда – надто після десанту в український Крим озброєних «зелених чоловічків».
Ось лише кілька відгуків на одне з моїх інтерв’ю в радіопроєкті – про Сандармох (3 листопада 2019 року): «Дуже дякую вам… за вашу працю, яка не дає забути, а хто не знав – то дізнатися, про звірства червоного терору...», «Багато чого не знала. Просто мороз по шкірі і волосся дибки від почутого». «Немає слів. Навіть злоби нема. Але хочу, щоб кати мого народу не мали спокою ані на тому, ані на цьому світі».
У часи збройної агресії сусідньої держави проти України, а також і надалі слово «Сандармох» і пов’язані з ним історичні події – масові розстріли політв’язнів, жертв репресій – не можна забувати нікому. Ні нашій країні, ані всьому світові.
Тепер те місце пам’яті – вакцина проти бацил «русского міра», проти отруйної кремлівської пропаганди. Знати, що сталося за озером Онего 1937 року, розуміти, хто й навіщо вчинив ті злочини, бачити їхній зв'язок із нинішньою гібридною війною, яку розв’язала «імперія терору» з центром у Москві – означає зберегти наше майбутнє як незалежної держави Україна.