Після вибухів і масових розстрілів у керченському коледжі в дитячих садках, школах та інших навчальних закладах Криму, де масово перебувають діти, запровадили режим підвищеної безпеки. З'явилися нові паркани, відеокамери та суворі пропускні системи. Чи потрібні такі заходи та що про це думають кримчани?
Екс-головний архітектор Сімферополя Ернст Мавлютов в інтерв'ю для Крим.Реалії висловив підтримку курсу нинішньої влади Криму на підвищену безпеку в школах. На його думку, це треба було зробити ще у 2014-2015 роках:
«Як можна створити режим безпеки, коли немає нормальної огорожі, яка окреслює периметр школи? Це ж школа ‒ вона в усьому світі школа. У неї є своя територія, яка має охоронятися. Через паркан, звісно, перелазитимуть у всі часи. Але питання, в першу чергу, в нормальній огорожі школи».
Мавлютов також зазначив, що навіть найвищі паркани, але без відеокамер ‒ це, швидше, психологічний елемент залякування, а не спосіб контролю за безпекою. Тому заходи мають йти в комплексі. До всього іншого, на думку Мавлютова, паркани біля шкіл мають бути виконані естетично, а не відлякувати дітей.
«Паркани ‒ це не найголовніше, але тим не менше один із елементів, який дозволяє проводити контроль за пересуванням наших дітей. Усе починається: театр ‒ з вішалки, з чого починається школа? З території, з воріт, огорожі. Це не має бути залізобетонний паркан, а красива огорожа, ажурна з чавуну, сталі, металу. Тобто гарна річ, це ж школа ‒ має гарно виглядати».
Думку Ернста Мавлютова розділяє і завідувач кафедри Психосоматичної медицини Національного медичного університету ім. Богомольця Олег Чабан. Він вважає, що суворість заходів безпеки в школах привчає дітей до обережності:
«У тому, що підвищується рівень безпеки через камери, нічого поганого немає. Погано, що світ породжує рівень тривоги. І високий рівень злочинності в тих місцях, де зник надійний світ».
Але незважаючи на камери й турнікети, у разі надзвичайної ситуації відсутність грамотного психолога та чітко виробленого плану дій може призвести до трагедії, каже вчений.
«Якщо є алгоритм, алгоритм ‒ це зрозумілі дії. І алгоритм іде на противагу будь-якій паніці й хаосу, де метушня може призвести до ще більших і гірших наслідків. Це те ж саме, що горить будинок і люди вистрибують з 9-го поверху ‒ та ж сама панічна реакція».
Але Олег Чабан все ж вважає, що наявність камер спостереження, парканів та пропускної системи ‒ це краще, ніж їх відсутність.
А в соціальних мережах кримчани в основному обурюються з цього приводу.
Багатьом дітям, народженим за колючим дротом, важко звикати до іншого способу життя. Звичайно, вони себе потім усе життя відчувають набагато комфортніше на території, оточеній колючкою. Видно, у країні існує необхідність із ясельного віку загнати людей у такі резервації. Тільки не з метою їхнього захисту, а, швидше, для захисту тих, хто залишиться за її межами.
Які гарні паркани! Жовті газові труби з лічильниками відпочивають!
Колючка... Потім запровадять контрольнослідову смугу. Вежі...
Біжать такі від Рослякова чергового ‒ а там паркан. Так їхні трупи з паркану зніматимуть. Вони, ця «влада Криму», взагалі на чиєму боці?
Так-так, були і паркан, і камери, і виявилися вони пофіг... тому треба посилити!
Пам'ятаєте жарт: «половина сиділа ‒ половина охороняла»? ‒ скоро так і буде, половина населення буде загнана в клітки, в огорожі типу Махаон, інша половина буде прикрикувати «шнель!» зовні...
Деякі з коментаторів вважають, що психолог-професіонал і правильна робота з дітьми важливіші, ніж паркани та відеокамери.
Огорожі ‒ це смішно, звичайно. А що неоднозначного в психологу, не розумію. Имхо, обов'язково вони мають бути. І не для галочки та двох тестів на профорієнтованість у старших класах, а для серйозної роботи з індивідуальними консультаціями та можливістю направити підлітка до фахівців наступного, скажімо так, рівня.
Тільки обов'язкові уроки ОБЖ для молодших класів і обов'язкові уроки НВП для старших класів, з розумно складеною навчальною програмою та розумними викладачами врятують світ. І охорона в школі та в інших навчальних закладах це на жаль нинішня необхідність, а не просто для краси зроблена. Якщо в школі є людина, яка хоч якось стежить за правопорядком і знає куди та кому в разі чого повідомити, і так само як грамотно евакуювати дітей, це вже велика справа.
До того ж, наскільки мені відомо, багато шкільних охоронців за сумісництвом підробляють у свій вільний час двірниками при школі. Або в господарській частині. Зарплата ж у них не дуже велика.
До скептично налаштованих коментаторів додалися й ті, хто вважає ідею з підвищеними заходами безпеки розмиванням бюджетних грошей.
У мене зараз одні матюки замість слів, це просто немислиме марення, це ж як закортіло комусь освоїти пару мільярдів, щоб придумати таке?!! І школи перейменуємо в Алькатрас, Шоушенк, Володимирський централ, вітер північний!!!
Правильно про Керч пишуть, давайте засуньте наших дітей у пастку, щоб уже точно не втекли в разі чого! І решітки на вікна теж давайте, ще пару мільярдів можна буде освоїти, а там, дивись, і на купол бабла назбираємо, щоб над кожним містом сітка-рабиця, ворогові не здається наш гордий варяг, чорт, невже нема на що гроші витратити, на щось корисне й потрібне?!
Всі ці заходи мають декілька цілей ‒ виділити силовикам ще більше грошей, відкати підрядникам, але головне привчити людей до тюремного режиму, бо в майбутньому проглядається електронний концтабір...
А як щодо зворотної диверсії? Ці самі паркани, якраз і допоможуть угробити людей у разі НС! А якщо цю або ці хвіртки заблокувати своїм замком під час НС?
Чисто розмивання бюджету, школі паркан не потрібний!
На деяких сайтах знайшлися й ті, хто суворі заходи схвалює.
23 жовтня глава російського уряду Криму Сергій Аксенов під час відвідування коледжу в Керчі повідомив журналістам, що 80% установ Криму з масовим перебуванням дітей, зокрема школи та дитсадки, не відповідають вимогам безпеки.
Пізніше голова комітету з освіти, науки, молодіжної політики та спорту Державної ради Криму Володимир Бобков підрахував, що посилення норм безпеки в навчальних закладах коштуватиме кримському бюджету приблизно два мільярди рублів.
«На це, як ми вважаємо, буде потрібно два-три роки. Завершення процесу модернізації або установки систем відеоспостереження вимагає більше ніж 300 мільйонів рублів. До кінця не встановлена система пожежної безпеки в навчальних закладах Криму. Потреба складає приблизно 0,5 мільярда рублів. Буде продовжена також установка тривожних кнопок», ‒ цитує Бобкова інтернет-видання Рамблер.
