Про що кажуть символи на війні? Крим.Реалії досліджують шеврони, патчі, пісні російських військових із Криму. Фахівці в галузі психології та політології пояснюють фантазії про всемогутність, чому у російських військових розмита ідентичність і до чого вона призводить.
«Орки з Мордору»
Росію – «Мордором», а російських військових – «орками»... Так українці масово почали називати країну-агресорку і її жителів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Відтоді частина солдат РФ сама почала використовувати ці терміни як самоназви.
Українських військових в деяких пабліках називають «ельфами».
Редакція Крим.Реалії знайшла чимало таких фактів у пабліках російських військових з Криму.
Так, Розвідник із Чорноморського Олексій Прошунін із позивним «Чуня» публікує картинку – «Народився орком – захищай Мордор».
У батальйоні «Крим» на Запорізькому напрямку демонструють патч «Здрастуйте, я орк».
А командир відділення 810-ї окремої бригади морської піхоти із позивним «Джаконда» з Красногвардійського на своїй сторінці ВКонтакте пише: «Життя за Мордор».
На Херсонському напрямку група дроноводів РФ має назву «Урук-хай». Своє відео супроводжує піснею від імені орка.
Кримчанка Валерія Петрусевич возить різні вантажі російським військовим, вона теж постить фразу про «орків та Мордор», та інші варіації.
Іноді в соцмережах виникають дискусії на тему цих назв.
Наприклад, в цьому діалозі російського телеграм-каналу, спрямованого на події на Херсонському напрямку, читач запитує «звідки вони взяли це слово орки?», а автор каналу закликає дописувача не ображатися і намагається дати своє тлумачення, яке б представило ельфів в негативному, а орків у позитивному світлі.
«Орки ж «злобні мерзенні тварюки», у яких більш-менш все організовано, їхня країна виблискує червоними вогнями підприємств, що працюють на повну потужність, будинки величезні, діти здорові, дружини хазяйновиті, на вечерю – завжди повний стіл ніштяків з чаркою. Із димарів завжди йде дим від тепла домівки... Коротше, все гаразд, не соромтеся цих прізвиськ», – пише автор телеграм-каналу «От Мариуполя до Карпат».
Вони сприймають «Мордор» – і це найстрашніше – як своє суспільствоЄвгенія Горюнова
Частині росіян сподобалися прізвиська та порівняння «Орки» та «Мордор», каже політологиня з Криму Євгенія Горюнова.
«Мені здається, що тут не маніпуляція, тут дійсно їм сподобалось. Їм сподобалось оце, Мордор, тому що там в одному з дописів дуже чітко, дуже класно сказано, з їхньої точки зору, що Мордор – це ж сила. Тому Мордор це ж абсолютно нормально, вони живуть в класних будинках, у них завжди є їжа, жінка, якісь інші речі. Тобто ці базові потреби, більше ж нічого не потрібно. Це ж ельфи, це ж вони ненормальні, їм якісь там інші цінності, їм щось треба. А нам оці базові, знаєте, такі речі, більше нам нічого не потрібно. І ми сильні, і все, ми можемо все зробити для себе, ще більше територій захопити, чи щось таке. Тобто їм «зайшов» цей Мордор... Якщо ми сприймаємо його як дійсно якийсь там жах, якесь таке страшне суспільство, вони сприймають його – і це найстрашніше – як своє суспільство», – вважає політологиня з Криму Євгенія Горюнова.
Фантазії про всемогутність
Для війни вигадують гасла, згадують старі фрази, які колись, можливо, спрацювали, і російський народ нібито їх підтримав. Наприклад, фразу «Кордони Росії ніде не закінчуються» Путін сказав ще 2016 року. А зараз в Росії з'явилися білборди з цією фразою.
В Криму приклад символізму такого роду – широко поширені патчі з написами «Нам потрібен світ (мир російською – ред.), бажано весь». Такий носить волонтерка армії РФ Валерія Петрусевич.
Кримчанка Петрусевич також збирає колекцію патчів, в її колекції є шеврон «Все – Росія, крім Косова, Косово – Сербія».
А це публікація на сторінці морського піхотинця з десантно-штурмового батальйону 382 обмп 810-ї обрмп Ярослава Круглова.
Це про імперську велич, яка не може існувати без загарбницької такої традиціїІрина Ейгельсон
Подібні банери та патчі – це приклади імперського мислення, вважає кандидатка психологічних наук, учасниця Глобального партнерства щодо запобігання збройним конфліктам (GPPAC) Ірина Ейгельсон.
«Це про імперську велич, яка не може існувати без загарбницької такої традиції. Будь-яких імперій, і російської зокрема. Відчуття величі країни людині потрібно, якщо в неї нема чим більше пишатися, в своєму житті. І російська пропаганда на цьому будує оцей, як їм здається, державницький свій посил про те, що ви можете пишатися тим, що країна велика і вона розширюється, розширюється через окупацію інших земель. Другий компонент – це сила, це те, що ми такі сильні, можемо робити, що захочемо, і нам за це нічого не буде», – комментує Ірина Ейгельсон.
Привласнити чужі символи
Ще одна ознака цієї війни – спроби привласнити чужі символи. Наприклад, музичні. Так, у Криму випустили новий відеоролик, який закликає йти воювати на контрактній основі, в якому використали українську пісню. Телеканал «Миллет», який займається російською пропагандою, назвав його: «Повернімо Росії українські пісні разом з Одесою та Києвом».
З погляду психології, таке бажання здобути весь світ, вважати Росію безмежною – це прояв патологічного нарцисизму. Це надмірна самозакоханість і самооцінка, яка не відповідає дійсності. А ідея всемогутності взагалі є характерною для тоталітарних ідеологій, зазначає психоаналітик, співзасновник Української асоціації аналітичної психології Дмитро Залеський.
«Оця фантазія всемогутності, це первинна фантазія, з якою дитина приходить у цей світ, з якої починається взагалі формуватися психіка. Це означає, що від початку психіка взагалі не користується дожним механізмом обмеження, там відсутні гальма як такі. Тільки оце первинне бажання, і все. В суті тоталітарної ідеології лежить оця первинна фантазія. Якщо вона вже лягла первинною матрицею, то від неї дуже складно відсторонитись. Тим більше, що це підігрівалося тим, що ми називаємо «побєдобєсіє». Це теж дивний стан, коли оця омніпотенція (всемогутність латиною – ред.), підтримується, розвивається, і таким чином, відбувається нарцисичне задоволення без меж. Якщо індивід приєднується до цього колективного переживання, то відчуває теж таке саме безмежне задоволення», – пояснює Дмитро Залеський.
Сатана, Христос, Сталін
Доброволець російської армії Арман Ісатаєв із позивним «Сатана», якому присвячений цей відео-некролог, носив патч – «Сатана син бога» із трьома шістками. Він жив у Севастополі, у 2014 році отримав тюремний термін – понад сім років за грабіж, розбій та вимагання.
Патчі на тему релігій та віри поширені серед російських солдатів. Трапляються і ось такі – «ми татари з нами росіяни, з ними бог», його перепостили десантники 56 полку з Феодосії у управління ФСБ.
«В Росії вони намагаються створити хоч якусь там ідеологію, тому що розуміємо, що тоталітарне суспільство без ідеології не побудується, аніяк. Тобто це одна з головних його ознак. Тому ця ідеологія «русского міра», яку вони запускають, але ця же ідеологія вона ж має для Росії, багатонаціональної країни, дуже багато таких вад. Відповідно, вони намагаються якось це обіграти в такому форматі, що дійсно там є різні народи, різна етнічна належність, але все ж таки, це концепція «русский мир». І, відповідно, іноді вони кажуть, що ми всі росіяни, а іноді оце «россияне» підміняється терміном «русский», – каже політологиня з Криму Євгенія Горюнова.
На фронт з Криму возять прапори з християнською тематикою.
В Сімферополі подружжя Вадим та Оксана Передерій вишивають шеврони, в тому числі релігійні.
«Намагаємося робити більше шевронів якось із православною тематикою, щоб підтримувати наших хлопців, зміцнювати їхній дух. Без Христа перемоги не буде, так би мовити, так», – заявляє Вадим Передерій.
Російський блогер Олексій Живов, який переїхав до Криму та позиціонує себе як політолог, у співавторстві з автором телеграм-каналу «Заставний» розробив релігійний шеврон із трьома черепами та написом «За Христа та Росію, вірні до смерті».
Возить їх на передову, як він заявляє, «для прискореної християнізації російської армії». Ось він відвозив їх на Херсонщину, 127-й розвідбригаді РФ, яка дислокується в Севастополі.
Християнську символіку часто поєднують із радянською. Ось це морпіх із 810-ї бригади із псевдонімом «И.В. Сталин» та позивним «Кок».
Є і фото з відкритим обличчям. Звати його Костянтин Горбунов, він співведучий кількох телеграм-каналів бригади і називає себе поетом. Пише, наприклад, такі пісні про бої в Маріуполі.
Оці патчі є продуктом розщеплення, яке відбувається на рівні самих основних символівДмитро Залеський
Змішування символіки християнства з антирелігійною радянською символікою не викликає дисонансу у російських військових. У Росії з погляду психології розщеплення ідентичності існує навіть на рівні базових державних символів, зазначає психоаналітик Дмитро Залеський. Гімн, прапор, герб – взяті з різних періодів історії. І психіка шукає, на що їй спертися.
«Це такий спосіб себе ідентифікувати хоч якось. Можливо сфальшовано, але на щось вони мають спиратись. А так як справді, з ідентичністю в «русском мире» великі проблеми, то треба щось вигадувати. Як можна визначати ідентичність із загарбання чужої території? Виходить так, що нова російська ідентичність, впирається в ідентифікацію з чимось, що є за межами цієї російської ідентичності. Оці патчі є продуктом розщеплення, яке відбувається на рівні самих основних символів», – вважає психоаналітик, співзасновник Української асоціації аналітичної психології Дмитро Залеський.
Людина, яка не вміє думати, яка не вміє аналізувати, – це ж просто прекрасна біомасаЄвгенія Горюнова
Російській владі вигідно, коли немає чітких орієнтирів для народу, каже політологиня Євгенія Горюнова. А пропаганда привчає населення не думати чи аналізувати, а слухати телевізор. Так легше керувати масами.
«Коли в людини в голові така каша, вона абсолютно не може думати. Все. В неї просто будь-яка схильність до мислення, вона зникає. Тому що там не можна жодні якісь провести паралелі, якісь аргументи привести, якісь там зв'язки, тобто логіка, все – відсутнє. А людина, яка не вміє думати, яка не вміє аналізувати, – це ж просто прекрасна біомаса. Тому, відповідно, вони все це і роблять. Щоб люди просто повністю втратили будь-які орієнтири. Щоб вони взагалі нічого не розуміли, тільки слухали те, що там Скабєєва, оці всі інші, будуть розповідати і просто, як губка, вбирали ту інформацію», – каже політологиня з Криму Євгенія Горюнова.
Чебурашки та «Зачебурашим»
Патч із персонажем радянського мультфільму Чебурашка, як заявляє автор Telegram-каналу «Военный обозреватель», з'явився в арсеналі російських військових, цитую, «після нападок на Чебурашку з боку супротивника».
У січні 2023 року в Росії вигадали слово «зачебурашим». Патчі, нашивки, шеврони та іграшки з персонажем і слоганом масово зустрічаються у російських військових із Криму.
Найбільше чебурашок вдалося побачити у 810-ї окремої бригади морської піхоти Росії. Це – у вбитого жителя Судака Костянтина Величка.
Це патч росіянина Сергія Шакімова з 810-ї обрмп.
А це патч Семена Лаврентьєва зі «Шторм Z», був прикомандирований до 810-ї обрмп, він зник безвісти біля Роботина.
Використання мультперсонажу – це спроба долучитися до чогось хорошого, позитивного, але при цьому руйнується та ламається весь зміст, розповідає психоаналітик Дмитро Залеський.
«Це приєднання до невинності, відтворення дитини. Ми всі виховувалися на цих мультиках, так чи інакше. І їм це вдалося привласнити. Це прапор невинності, який вони якраз продукують через білий колір, який є у них на прапорі. Там ціла ідеологія пов'язана з чистотою, невинністю, хоча є чистим злом», – вважає Дмитро Залеський.
«Брат-2»
Серед російських військових популярні нашивки з головною дійовою особою російського фільму «Брат-2». Трапляються такі і у 810-ій бригаді морської піхоти.
Гасло «сила в правді», таке чудове формулювання, стає збоченим лозунгом путінської плутократії і олігархіїДмитро Залеський
Психоаналітик Дмитро Залеський зазначає, що фільми «Брат-1» і «Брат-2» за змістом і цінностями кардинально відрізняються. У першому фільмі дух свободи, багато ліберального, рок-андеграунд Пітера.
У другому – все інакше. І саме другий відддзеркалює поточний етап стану Росії.
«Оця дивна зміна облич, яка повністю міняє сутність того, що відбувається. І настрій «Брата», який дихав свободою, лібералізмом, певним бажанням і рухом в сторону європейських цінностей, загальнолюдських цінностей, збочено трасформується в прямо протилежне. Роблячи зріз такої, досить примітивної, сплощеної Америки, він повертається в Росію переповненим імперським духом, по суті. Гасло «сила в правді», таке чудове формулювання, стає збоченим лозунгом путінської плутократії і олігархії», – комментує психоаналітик, співзасновник Української асоціації аналітичної психології Дмитро Залеський.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
