Залитий дощем уже другий рік приймає туристів у будівельних риштуваннях Воронцовський палац в Алупці. Незабаром його може очікувати нове випробування. Російська влада Криму хоче змінити там підрядника робіт із реконструкції об'єкта. Вони були розпочаті торік, але не доведені до кінця. Крим.Реалії з'ясовували, чим усе це обернулося для палацу і коли очікувати розв'язки цієї історії.
Воронцовському палацу майже дві сотні років. Це одна з найвідоміших визначних пам'яток Криму. В українському правовому полі він є пам'яткою культурної спадщини України національного значення.
З 2014 року палац перебуває в управлінні Міністерства культури російського уряду Криму, в складі держустанови «Алупкинський музей-заповідник».
З минулого року там тривають реставраційні роботи в рамках російської Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму. Однак разом із ними у палацу й почалися проблеми.
Спочатку через роботи унікальні зали палацу залило зливою, а тепер підрядника, який не встиг завершити роботу, збираються усунути. Поки тривають з'ясування між чиновниками та підрядником, ми вирішили з'ясувати, яким зараз Воронцовський палац показують туристам.
Палацові склепіння після потопу
Приміщення палацу затопило в результаті урагану і сильної зливи торік у червні. Вода проникла в зали через те, що робітники розібрали покрівлю палацу, яку мали реконструювати, а тимчасова не встояла перед стихією.
Від води постраждали Парадні зали, Блакитна вітальня, деякі картини, вестибюль і кабінет Воронцова, де «води було по кісточки», повідомляли очевидці.
Також від дощу впали частина стелі зимового саду, а на навісі веранди залишилися плями від води. У Парадному кабінеті та вестибюлі намокли шпалери й постраждав паркет.
У результаті затоплення зали тимчасово закривали для екскурсій. Керівники палацу заявляли, що їм вдалося врятувати затоплені приміщення й об'єкти експозиції методом провітрювання і просушування.
Незабаром усі екскурсії відновили, але палац як і раніше огороджений будівельним риштуванням.
Повноцінну роботу з усунення наслідків затоплення там так і не провели. Як з'ясували Крим.Реалії, сліди від патьоків залишилися на стінах Блакитної вітальні.
На стелі зимового саду теж помітні сліди потопу.
У парадних залах уже практично немає слідів минулорічної зливи. Паркет і шпалери висохли.
«Ситуація не тривожна»
Директор держустанови «Алупкинський музей-заповідник» Олександр Балінченко розповів кримському блогу «Ялта.Наблюдаем», що після відновлення роботи в постраждалих залах усе як і раніше, за винятком зимового саду. Звідти тимчасово прибрали мармурову скульптуру, щоб не наражати на її ризику, оскільки робітники повинні були змінювати там покрівлю.
Збиток від інциденту досі остаточно не встановлено, каже Олександр Балінченко.
«У цілому можу сказати, що через воду були наслідки. Але вони уточнюються, працює комісія. Запланована робота щодо усунення всього цього до 2021 року. Підрядник від зобов'язань із ліквідації наслідків не відмовився. У своїх останніх відповідях вони написали, що до 2021 року вони мають намір усе усунути. І, в тому числі, і всі недоробки з ФЦП. Поки ситуація не тривожна. Це не перший випадок, вони були за історію палацу. З природою складно сперечатися. Однак головне, що втрат у нас немає», – стверджує він.
Спочатку російська влада Криму наявність пошкоджень і шкоди в палаці заперечувала. «Ніякого збитку немає, прямих втрат музейних предметів нами не виявлено. Було намокання стін першого і другого поверхів головного корпусу, але нічого не постраждало», – заявляла Крим.Реалії міністр культури підконтрольного Росії уряду Криму Аріна Новосельська відразу ж після того, що сталося.
Але згодом виявилося, що це не так. Історія із затопленням приміщень палацу дійшла до суду. Підконтрольний Росії Ялтинський міський суд торік призначив підряднику – ТОВ «Меандр» із російського Санкт-Петербурга – адміністративне стягнення у пів мільйона за порушення російського законодавства про охорону об'єктів культурної спадщини.
Фірма спробувала оскаржити це рішення, але в підсумку підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Нам не вдалося оперативно отримати коментар представників «Меандру» щодо цієї історії. Ми направили в офіс компанії інформаційний запит і чекаємо відповідь.
Зміна «гравців»?
Тим часом кримська влада має намір привести до Воронцовського палацу нового підрядника. На початку липня віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов заявив про плани щодо розірвання контракту з ТОВ «Меандр». Він стверджує, що до якості робіт фірми у Воронцовському палаці є питання.
«Щодо Воронцовського палацу була маса претензій до якості робіт, і сьогодні ведеться претензійна робота із повернення грошових коштів. До кінця вересня поточного року буде визначений новий підрядник, який, як ми сподіваємося, виконає свої зобов'язання вчасно», – говорить він.
Міністр будівництва і архітектури Криму Михайло Храмов, своєю чергою, пояснив ситуацію так: «На цьому об'єкті (у Воронцовському палаці – КР) я був на початку 2019 року, все йшло за графіком, тут була велика кількість робітників, професіоналів, з якими спілкувався особисто. Кілька місяців тому ситуація погіршилася, стали надходити скарги на нестачу коштів і це при тому, повторюся, що підрядник профінансований авансами в повному обсязі».
А ось Олександр Балінченко позитивно відгукується про роботу «Меандру». «Робили вони роботу добре, дуже уважно ставилися до наших зауважень і прохань. Потім почалися фінансові питання, коронавірус і вони не змогли виконувати роботу, як раніше, почала страждати якість. І потім було схвалене рішення із замовником розірвати договір», – заявив він «Ялта.Наблюдаем».
Директор «Алупкинського музею-заповідника» сподівається, що питання з підрядником буде вирішене і найближчим часом роботи в палаці продовжаться.
Кримські та російські ЗМІ неодноразово повідомлялося, що «Меандр» пов'язаний з інтересами міністра культури Росії Володимира Мединського. Поки ні керівництво фірми, ні сам міністр цього не спростували.
Контракт із «Меандр» із реконструкції Воронцовського палацу уклали в 2018 році, а завершитися вона повинна була в 2022 році. Роботи проводили в рамках Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму із загальним бюджетом у 367 мільйонів рублів.
Воронцовський палац: провальна реконструкція (фотогалерея)
