«Ні вкрасти, ні повартувати». Що відбувається з російською ФЦП у Криму

В анексованому Криму вчасно не завершать 44 об'єкти російської федеральної цільової програми. Про це 4 червня повідомив «Крыминформу» підконтрольний Кремлю віцепрем'єр Криму Євген Кабанов. Він уточнив, що всього у 2020 році російська влада півострова планує завершити понад сотню об'єктів і заходів.

У квітні президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким підконтрольне Кремлю керівництво Криму та Севастополя може не дотримуватися вимог 44-го федерального закону про державні закупівлі та за погодженням з федеральною владою обирати єдиного виконавця послуг з будівництва та проєктування об'єктів ФЦП. Раніше ці підряди розподілялися на конкурсній основі, за підсумками проведення тендерів, однак російські керівники Криму критикували процедуру: за їхньою оцінкою, саме через неї на важливі об'єкти потрапляли недобросовісні підрядники. Про проблеми виконання ФЦП на півострові йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Наприкінці травня в інтерв'ю телеканалу «Вести Крым» російський віцепрем'єр Криму Євген Кабанов перерахував об'єкти, які планують добудувати цьогоріч, і запевнив, що епідемія коронавірусу не вплинула на реалізацію ФЦП:

«Програмою на поточний рік передбачене фінансування у розмірі 75 мільярдів рублів. Щодо об'єктів капітального будівництва, до введення в експлуатацію передбачений 41 об'єкт. Зі знакових ми вводимо в експлуатацію шість етапів траси «Таврида» та багатопрофільний республіканський медцентр імені Семашка під Сімферополем... Дійсно, у зв'язку з пандемією будівельний комплекс у Криму був вимушено припинений на сім календарних днів, але з усіма підрядниками були складені графіки, щоб наздогнати. Є невеликі труднощі з завезенням робочої сили з інших регіонів Російської Федерації ‒ це пов'язано з обсервацією ‒ але за великим рахунком таких яскравих відставань ми не бачимо. Від двох до трьох тижнів ‒ відхилення, яке надолужать у наступному півріччі, я в цьому навіть не сумніваюся. Якщо ми бачимо об'єктивність того чи іншого відхилення від термінів, безумовно, йдемо на поступки або намагаємося шукати компроміси».

Євген Кабанов також висловив надію на те, що недобросовісні підрядники відповідатимуть згідно із законом. Тим часом, наприкінці травня Московський міський суд продовжив до 16 липня термін утримання під вартою колишнього підконтрольного Кремлю віцепрем'єра Криму Віталія Нахлупіна, якого звинувачують в отриманні хабаря в особливо великому розмірі. Чиновник опікувався дорожнім будівництвом на півострові, а також відповідав за реалізацію федеральної цільової програми в цій сфері.

Радіослухач із Криму поділився з Крим.Реалії своїми спостереженнями з приводу будівництва та думкою щодо джерела проблем із ФЦП:

«Що я бачу в радіусі пішої прогулянки? Школа будується з 2018 року, у грудні здається, але не відомо, чи буде, чи ні. Дитячий садок почали будувати ще раніше, і нічого не робиться. Щодо кримінальної справи проти Нахлупіна, ви зрозумійте: тут така система, що й муха без квитка не пролетить. Один Нахлупін не може бути винний, це однозначно ‒ він був не в змозі самостійно створити корупційну схему. До того ж у Криму ігнорують виконання будь-яких законів».

Російський громадський активіст Володимир Гарначук, який у 2014 році працював радником підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксенова, переконаний, що завершувати об'єкти ФЦП вчасно заважає системна корупція.

– Російська влада Криму, що називається, не може ні вкрасти, ні повартувати. Для того, щоб стати підрядником у Криму, необхідно пройти між Сціллою та Харібдою ‒ між грошима, які розподіляє федеральний центр, та інтересами місцевих чиновників, костянтинівських і аксенівських. Тобто підрядник має не тільки виграти конкурс на виконання робіт, а й домовитися з усіма цими персонажами про відкати ‒ причому, і це не гарантує відсутність неприємностей, що ми часто і спостерігаємо. Люди й так не хочуть іти в Крим, бо це небезпечно для бізнесу, а вже друга причина ‒ невігластво місцевих чиновників, які ріжуть курей, що несуть золоті яйця. Те, що до Сергія Аксенова та Володимира Константинова досі немає ніяких претензій ‒ це питання до президента Володимира Путіна, який їх призначає і тримає на цих посадах.

Володимир Гарначук вважає, що, незважаючи на зриви термінів, вже розпочаті об'єкти ФЦП у Криму так чи інакше добудують, а от із потенційним розширенням програми – ситуація складніша.

– Раніше ФЦП у Криму фінансували дуже щедро, без будь-яких санкцій через не використання цих грошей чиновникам, хоча в минулі роки відставання складало і 60%, і 65%. Будувати лікарні в Сімферополі та Севастополі, очисні споруди, школи потрібно було ще вчора, але вони досі не збудовані. Я думаю, що продовження ФЦП не уникнути, оскільки потрібно провести величезний цикл робіт, починаючи з проєктно-пошукових і закінчуючи введенням в експлуатацію. На це потрібна величезна кількість грошей, а самі об'єкти збудувати за один день не можна ‒ і кинути їх теж не можна. Тому те, що розпочате, обов'язково продовжать і закінчать тим чи іншим способом, а ось що стосується нових об'єктів ‒ все складніше. Тут питання вже не в тому, чи будуть гроші у скарбниці, а в тому, чи зможуть ті чи інші наближені Путіна пролобіювати реалізацію проєктів у Криму.

Якщо російські чиновники в Криму допустять порушення на об'єктах ФЦП, для яких вони самі обрали підрядників, то відповідальності їм не уникнути ‒ упевнений російський політолог, директор Інституту сучасного державного розвитку в Росії Дмитро Солонніков.

– Підтримка Криму була досить унікальною для сучасної російської історії. Москва виділила безпрецедентно великі кошти, і мало які регіони могли на таке розраховувати. Програму для Криму можна продовжувати, можна зупинити, можна якісь об'єкти не так спішно вводити в дію. Те, що місцевій владі дозволили відійти від практики 44-го федерального закону і самим визначати підрядників ‒ це, звісно, більше свободи, але й більше подальшої відповідальності. Якщо чиновники самі визначають єдине джерело закупівлі й далі виникають запитання, то з них потім і спитають. Великої уваги федерального центру до використання грошей у Криму ніхто не скасовує, тому кримінальні переслідування триватимуть.

Дмитро Солонніков також вважає, що уряд Росії дофінансує вже початі будівництва у Криму, а інші заморозить.

‒ Зараз говорять про те, що фінансування інвестиційних проєктів, які перебувають на нульовій або на початковій стадії, буде взагалі заморожене в усій країні. Це стосується і Криму, і Москви, і Петербурга ‒ влада затягне паски на деякий час, тому що зараз не до розтрат великих грошей на нові об'єкти. Добудовуватимуть наявні однозначно.

Кримський економічний оглядач Олександр Басов упевнений, що роздача підрядів у Криму без конкурсних процедур спричинить ще більші витрати з федерального бюджету.

– Це розв'язує руки керівникам, які одноосібно вирішуватимуть, хто отримає підряди і їх виконуватиме. Власне, так само пан Путін доручив будівництво мосту через Керченську протоку компанії братів Ротенбергів без будь-яких торгів. Так, це спрощує процедуру, але насправді веде до багаторазового подорожчання самих підрядів. Держава втрачає колосальні кошти, тому що реальної конкуренції немає, і єдині виконавці можуть встановити будь-яку ціну ‒ її все одно заплатять. Щодо ефекту від цих будівництв, здавалося б, Росія виділяє на ФЦП майже трильйон рублів, а в разі продовження до 2024 року загальна сума фінансування становитиме 1,3 трильйона. Але ситуація з рівнем життя тільки погіршується: люди заробляють менше, а ціни при цьому ростуть. Тому ці численні будівництва гарні тільки для звітів і виступів із трибун.

Спочатку ФЦП для Криму та Севастополя була розрахована на період до 2020 року та освоєння приблизно 960 мільярдів рублів, пізніше її продовжили до 2022-го. Останніми міяцями в уряді Росії обговорюють продовження програми до 2024 року зі збільшенням фінансування ще майже на 300 мільярдів рублів. Російська влада Криму стверджує, що станом на 1 червня 2020 року з 582 об'єктів ФЦП 254 уже здані.

(Текст підготував Владислав Ленцев)