Незалежні аналітики з Conflict Intelligence Team та низка українських політиків, враховуючи президента Володимира Зеленського, стверджують, що біля кордонів України та в анексованому Криму Москва зосередила близько 100 тисяч військових. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький називає більш точну цифру – 106 тисяч солдатів та офіцерів. Це частини регулярної армії та техніки. Чи може з цими силами конкурувати українська армія, з’ясовував телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
За минулі 8 років армію України буквально створили заново. Наразі вона не має практично нічого спільного з тією структурою, яка існувала до анексії Криму та війни на сході країни. Багато в чому це заслуга західних держав: США, Канади, Великої Британії, Польщі, балтійських держав та інших. Вони надавали допомогу у двох напрямах: переозброєння армії та навчання особового складу.
«На сьогодні завдяки об'єднаним місіям США, Великої Британії, Канади українські військові по двічі, а то й по тричі пройшли повний курс удосконалення підготовки, – розповідає військовий експерт Сергій Грабський. – Причому це починалося від простого батальйонного рівня, а зараз закінчується міжбригадною взаємодією із задіянням абсолютно нових технологій, нових видів озброєнь: це комплекси артрозвідки, радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби та БПЛА».
Крім того, НАТО ділиться з Україною даними авіарозвідки. Завдяки їм ЗСУ бачать, що відбувається за межами їхнього державного кордону. Глибина моніторингу – до 400 км. За інформацією представника Головного управління розвідки Міноборони України Вадима Скібіцького, зараз Росія зосередила 106 тисяч військових поряд із Україною. Паралельно до цього союзники продовжують озброювати українську армію. Напередодні черговий вантаж прилетів із Великої Британії. Це легкі протитанкові гранатомети для бою у міських умовах.
«Це дуже ефективна допомога, – вважає військовий експерт Олег Жданов. – Чому? Тому що це здебільшого легке озброєння ближнього бою. Я як військова людина вам скажу, що доля бою вирішується у ближньому бою. Навіть якщо згадати першу чеченську війну: чому російська армія програла? Тому що у ближньому бою добровільні формування чеченців розгромили регулярні частини Збройних сил Росії».
Ці та інші види зброї, які останніми роками з'явилися в арсеналі України, звичайно, не дозволяють думати про наступальну кампанію. Це саме засоби оборони. Дорогі, високоточні, але при цьому відносно дешеві, якщо порівнювати з ціною тієї зброї, яка зараз зосереджена біля українських кордонів, каже Сергій Грабський:
«Якщо ми навіть візьмемо найдорожчий елемент – той же «Джавелін», який коштує 100 тисяч доларів, його не можна порівняти з танком. Говорячи мовою економістів: ефективність використання «Джавелінів» у десятки разів перевершує ефективність використання танків».
Таких же успіхів, як на суші, поки що не вдалося досягти в небі. За оцінкою військового експерта Сергія Грабського, військова авіація України може поступатися навіть авіації Білорусі. Не кажучи вже про Росію. Там у льотчиків більше сучасних літаків та сирійська кампанія за плечима. Але, за словами наших співрозмовників, у Сирії все-таки не було систем ППО, які можна порівнювати з тими, що є на озброєнні України:
«У Сирії російські льотчики діють в умовах полігону, там немає системи ППО. Вони ніколи не проводили бойове бомбометання в умовах роботи справжнього ППО, – каже Олег Жданов. – Згадайте інцидент із Туреччиною: миттєва реакція систем ППО – і літак був збитий за лічені секунди».
«Так, точкове бомбометання можливе, але в умовах протидії нехай не ідеальної, але все-таки багаторівневої системи протиповітряної оборони така дія стає досить незручною, я б сказав, або небезпечною для життя пілотів, які пілотують цей літак», – погоджується з колегою Сергій Грабський.
Найболючіше питання – це флот. Україна домовилася з Туреччиною про будівництво чотирьох корветів із ракетним озброєнням. Але перший із них, згідно з планом, «стане в стрій» лише у 2023 році. Наразі узбережжя України захищає «москітний флот»: здебільшого це катери берегової охорони. Протистояти Чорноморському флоту Росії такими засобами, звісно, неможливо. З іншого боку, великі російські кораблі і, тим більше, підводні човни застосовувати поблизу українського узбережжя теж досить складно через малі глибини. Військові аналітики сходяться на думці: не так важливо контролювати Чорне море, головне зараз для Військово-морських сил України – контролювати берег.
