У Криму спалахнув скандал через візити керченських «єдиноросів» до містян, які пережили блокаду Ленінграда під час Другої світової війни. Фотографії, на яких чиновниці в шубах вручають хліб блокадникам, розійшлися соціальними мережами і стали предметом обговорення в російських ЗМІ. На учасників акції налетів шквал критики, зокрема з боку кримських і російських чиновників. Чи буде чистка у лавах керченських «єдиноросів», що говорять про скандал критики та учасники, і що думають експерти про роздавання хліба блокадникам, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Шуби та батони
На сайті російської міськради Керчі 27 січня опублікували звіт про відвідування місцевими чиновниками-«єдиноросами» керчан, які пережили блокаду Ленінграда. На фотографіях, опублікованих пресслужбою, голова міськради Мая Хужина, її заступниця Лариса Щербула, депутат російського парламенту Криму від Керчі Ірина Черненко, а також депутати міськради Вадим Кутузов і Роман Спесивцев вручають блокадникам ювілейні медалі, квіти та хліб.
Незважаючи на те, що зйомка відбувалася у приміщенні, а в Керчі в цей день була тепла погода, чиновниці були одягнуті в шуби. Ця деталь, як і вибір хліба як подарунка блокадникам, стала об'єктом критики в соціальних мережах.
На сторінці Маї Хужиної у Facebook користувачі залишили понад 500 коментарів, у яких висміювали шуби чиновниць і відзначали убогість подарунків, з якими «єдинороси» прийшли до літніх керчан. Спочатку Хужина відповідала на критику, називаючи коментаторів «ботами», але пізніше видалила своє повідомлення разом з усім обговоренням.
Пресслужба міськради Керчі стверджує, що «ветерани були дуже вдячні за увагу, міські нагороди та тепле спілкування».
«Символічний хліб із рук гостей люди, які пережили голод, брали з особливим трепетом», – повідомляється на сайті міськради.
«Значок і булка хліба. Соромно»
Одним із перших звернув увагу на акцію керченських «єдиноросів» російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук. Він опублікував фотографії у групі «Доска позора чиновников Крыма» у Facebook і написав: «Норкова бариня з батоном для блокадників».
Значок і булка хліба. Соромно. Противно. Не по-людськиАндрій Довгалюк
У коментарях користувачі соцмережі висловили здивування з приводу вибору подарунків для блокадників. «Значок і булка хліба. Соромно. Противно. Не по-людськи», – написав один з учасників обговорення Андрій Довгалюк.
У соцмережах звернули увагу також на упаковку квітів, які керченські чиновники дарували ветеранам. На фотографіях, опублікованих на сайті міськради, на пакувальному папері чітко видимий принт німецькою мовою.
Шквал критики в соціальних мережах перемістився на сторінки російських видань, дії керченських «єдиноросів» почали коментувати офіційні особи. Заступник голови російської «Громадської палати Криму» Олександр Форманчук назвав акцію керченських чиновників «принизливою».
Російський глава Криму Сергій Аксенов зажадав звільнити голову міськради Керчі Маю Хужину та інших чиновників. Аксенов наголосив, що парламент Криму проведе службове розслідування щодо всіх, хто брав участь в акції, яку назвав «дикою історією», яка «виглядає як знущання і приниження щодо блокадників».
Голова міськради Керчі Мая Хужина сказала російському інформагентству ТАСС, що «все зробила правильно» і не вважає себе винною.
«У мене є відгуки цих блокадниць, які приїхали сьогодні до мене зі своїми дітьми, тому що самі блокадниці, вони не сидять у Facebook, вони це не читають. А ось діти їхні приїхали, привезли мені сьогодні бабусь і сказали, що ми вам дуже вдячні, ви єдина людина, яка згадала про нас», – сказала Хужина.
«Пояснення абсолютно невиразні»
Голова міськради Керчі Мая Хужина очолює місцеве відділення партії «Единая Россия». Решта фігурантів скандалу – Лариса Щербула, Ірина Черненко, Вадим Кутузов і Роман Спесивцев теж є членами цієї партії. Не виключено, що найближчим часом керченські чиновники залишатимуть лави «Единой России»: у російській партії вже оприлюднили заяву, в якій назвали ситуацію «обурливою, демонстрацією явного нехтування і неповаги до ветеранів».
Заступник секретаря генради «Единой России» Олександр Хінштейн наголосив, що Маю Хужину потрібно зняти з посади голови відділення партії.
Принизливий і сам факт вітання блокадників хлібобулочними виробамиОлександр Хінштейн
«Ті пояснення, які зараз дає міська рада Керчі, його прессекретар, абсолютно невиразні. Що значить вітальники поспішали, їм ніколи було роздягнутися, тому вони не зняли свої шуби, приділили буквально п'ять хвилин ветеранам... принизливий і сам факт вітання блокадників хлібобулочними виробами», – сказав Хінштейн.
Увечері 30 січня Хінштейн повідомив у Twitter, що Мая Хужина та Лариса Щербула написали заяви про складання повноважень і опублікував фотографії їхніх заяв. При цьому Хінштейн не уточнив, чи йдеться про виключення з партійної організації, чи звільнення з займаних посад.
«Це була миттєва слабкість»
Вранці в п'ятницю голова міськради Керчі Мая Хужина повідомила, що передумала йти у відставку: «Я відкликаю свою заяву, це була миттєва слабкість», – сказала вона.
Я відкликаю свою заяву, це була миттєва слабкістьМая Хужина
Сергій Аксенов назвав заяву Хужиної «єрессю і самодурством» і пригрозив приїхати в понеділок до Керчі, якщо його вимога про звільнення голови та заступника міської ради не буде виконана упродовж дня.
31 січня в Керч прибув перший заступник голови російського парламенту Криму Юхим Фікс, якому Аксенов доручив провести розслідування стосовно всіх учасників акції. За словами Фікса, він зустрінеться з усіма сторонами інциденту, і вирішуватимуть долю керченських «єдиноросів» 3 лютого на сесії міськради.
Заступник міськради Керчі Лариса Щербула поки не коментувала цю подію. Також немає публічних коментарів інших учасників акції – депутата парламенту Криму від Керчі Ірини Черненко, депутатів міськради Вадима Кутузова та Романа Спесивцева.
«Проблема не в шубах»
Кримський політолог та історик Євгенія Горюнова в ефірі Радіо Крим.Реалії розкритикувала всеросійську акцію «Блокадний хліб». На її думку, проблема зовсім не в одязі керченських чиновниць.
Це дикість – роздавати хліб як нагадування про події блокадиЄвгенія Горюнова
«Це дикість – роздавати хліб як нагадування про події блокади. Для тих людей, які залишилися в живих – а їх у Керчі, здається, 11 осіб – це плювок у душу. Тоді для них хліб був єдиною можливістю вижити, а зараз в усій Росії роздали ці мінімальні норми хліба, особливо в Петербурзі. Це блюзнірство щодо блокадників, але сьогодні російське суспільство живе за іншими стандартами. Той же випуск хліба по 125 грамів – маркетинговий хід, піар на блокаді. Ось у Керчі чиновниці прийшли в шубах – а якби вони прийшли в тілогрійках із цим батоном, все було б нормально? Це б не стало проблемою?».
Євгенія Горюнова вважає, що керченський скандал не позначиться на пишному російському святкуванні 75-ї річниці перемоги у Другій світовій війні:
Ніхто в Росії не замислюється, це побєдобєсіє вважається нормальнимЄвгенія Горюнова
«Свині в гімнастерках красуються на сільськогосподарській виставці, ковбаса «Перемога» продається в супермаркетах, у нічному клубі «ветеранам знижка». Вершина всього – торт «В'язні концтабору». Я не знаю, як це назвати – і ніхто в Росії не замислюється, це побєдобєсіє вважається нормальним. Але я думаю, надалі, як привід для звільнення чиновників, керченський прецедент не працюватиме. Вони просто будуть акуратнішими, одягатимуться простіше і поводитимуться по-іншому. Треба в тілогрійках – прийдуть у тілогрійках. Але ніхто не заглядає в суть акції, не розуміє проблеми».
Письменниця, історик, автор книги «Безсмертний полк. Священна війна Путіна» Галина Аккерман бачить яскраве втілення культу мертвих у російських ритуалах відзначення перемоги у Другій світовій війні:
Проблема, дійсно, не в шубах, а в самій ідеї принести блокадниці цю пайку – і нагадати їй таким чином, що вона пережила нелюдські стражданняГалина Аккерман
«Блокадний хліб» – це, по суті, продовження акції «Безсмертний полк». Йдеться про язичницький ритуал злиття мертвих і живих. Коли 9 травня «Безсмертний полк» проходить усією країною і усім світом, у текстах, які супроводжують це дійство, йдеться, що в цей день мертві сходять до нас на землю, об'єднуються з нами і дають нам свою силу – і разом ми складаємо єдиний безсмертний народ. По суті, ленінградський батон – це ще один акт у тій же містерії. Людей змушують знову відчути, як це було, видаючи по 125 грамів хліба. Ідея полягає в тому, що, з'їдаючи його або дивлячись на нього, ми знову переживаємо ці події разом із безсмертним народом, який вистояв у блокаді Ленінграда. Проблема, дійсно, не в шубах, а в самій ідеї принести блокадниці цю пайку – і нагадати їй таким чином, що вона пережила нелюдські страждання».
«Ментальна асиміляція населення Криму»
Психоаналітик, керівник Центру психологічної підтримки та психоаналізу Наталія Улько в ефірі Радіо Крим.Реалії висловила занепокоєння, що через подібні акції Росія проводить глибоку асиміляцію населення анексованого Криму.
Коли роздають хліб, це дуже потужне емоційне підтягування людини, особливо дитини з нестабільною психікою, у нав'язану віртуальну реальністьНаталія Улько
«З одного боку, в окупації Криму зараз іде масштабна і глобальна асиміляція – долучаються вже ментальні процеси, а не економічні, не політичні. Це страшно. Створюється причетність, зокрема через такі спогади, які несе чужа країна. Це складніші процеси, які потім буде набагато важче декодувати, ніж просто замінити гроші та політичну систему. З іншого боку, коли роздають хліб, це дуже потужне емоційне підтягування людини, особливо дитини з нестабільною психікою, у нав'язану віртуальну реальність. Цей хліб має потужний емоційний заряд – це образ».
Наталія Улько радить кримчанам в умовах російської пропаганди в Криму говорити зі своїми дітьми про Другу світову війну, розповідаючи про історичні події та різні точки зору на подію.
Ніхто не говорить, що було рішення конкретних людей, зокрема, Сталіна, який за всяку ціну не хотів віддавати ЛенінградНаталія Улько
«Варто пам'ятати про те, що сталося, але історія не завжди буває однобокою. Блокаду подають саме з такого боку, але ніхто не говорить, що було рішення конкретних людей, зокрема, Сталіна, який за всяку ціну не хотів віддавати Ленінград. Люди помирали, серед іншого й через це. Треба розповідати різні версії, різні позиції. Доносити дитині, що є різні точки зору, з яких можна розглядати історичну ситуацію. Історія ж теж несе в собі суб'єктивність. Потрібно, щоб дитина росла в ситуації вибору – це і є демократія. Для цього вона має знати різні версії».
Довідка: У Росії та анексованому Криму наприкінці січня 2020 року відбуваються заходи на честь річниці з дня зняття блокади Ленінграда. Вона розпочалася 8 вересня 1941 року й тривала 872 дні. За цей час, за різними підрахунками, загинули від 600 тисяч до 1,5 мільйона осіб. На Нюрнберзькому процесі називали цифру 632 тисячі осіб. Тільки три відсотки з них загинули від бомбардувань та артобстрілів, інші померли від голоду, холоду та хвороб.
