Доступність посилання

ТОП новини

Пропаганда в музеї: як Росія в «Херсонесі Таврійському» впливає на мізки маленьких кримчан


Російські агітаційні плакати на центральній алеї в Херсонесі Таврійському, архівне фото
Російські агітаційні плакати на центральній алеї в Херсонесі Таврійському, архівне фото

У музеї Херсонеса російська адміністрація проводить платні історичні ігри для дітей, під час яких транслюють наративи російської пропаганди та фейкові версії історії Стародавньої Русі й Середньовіччя. У структурі музею для цього створили культурно-просвітницький відділ та відділ підготовки й реалізації духовно-просвітницьких програм. Як колишня українська наукова установа стала прихистком пропаганди – у матеріалі Крим.Реалії.

Російські князі як інструмент пропаганди

На сайті російської адміністрації музею-заповідника «Херсонес Таврійський» анонсується багато заходів для дітей.

Так, наприклад, дітям віком від 7 до 16 років пропонується історичний квіз «Володимир Великий», присвячений подіям 988 року». Квіз – це різновид квесту, своєрідний гібрид пошукової гри на місцевості з вікториною, інтелектуально-розважальна гра.

Вартість квитка для дітей 350 рублів (приблизно 165 гривень), захід проводиться для груп від п'яти учасників.

Як мовиться в описі, «головна мета – духовно-моральне виховання зростаючого покоління через вивчення історії Вітчизни на прикладах з життя предків, виховання патріотизму, поваги до старших в історичному контексті православної культурної традиції та на ідеалах життя російського народу».

Афіша квізу «Володимир Великий». Скриншот із сайту Херсонесу Таврійського
Афіша квізу «Володимир Великий». Скриншот із сайту Херсонесу Таврійського

Як зазначає пресслужба російської адміністрації «Херсонеса Таврійського», «на культурно-просвітницькому заході «Володимир Великий» розкажуть про вибір віри князем, про його хрещення і про те, чому прийняття Руссю християнства стало переломним моментом у житті нашої країни». При цьому пресслужба вказує вищу ціну квитка – 450 рублів (210 гривень).

Київському князю Володимиру присвячено ще один захід – екскурсія для дорослих та інтерактивна програма для дітей «Корсунська легенда». «Під час заняття відвідувачі дізнаються про передумови, які привели князя Володимира до стародавнього Херсонеса (Корсунь), ознайомляться з подіями облоги міста російським військом та історією хрещення Володимира Святославича і його дружини в Херсонесі», – сказано в описі.

Таким же інструментом російської пропаганди є квіз про іншого князя – «Легенда середньовічної Русі – Олександр Невський». Цей захід регулярно проводять із 1 лютого 2023 року.

Повідомляється, що завдання «допоможуть школярам дізнатися про дитинство і про підлітковий вік князя, про його перший військовий похід і Невську битву, про внутрішню й зовнішню політику молодого правителя. Молоді дослідники вивчать устрій Великого Новгорода, побачать мапу Русі та сусідніх держав, здійснять подорож до Золотої Орди».

У руслі російської версії історії Середніх віків

Найновішою російською парадигмою останніх років є привласнення історії України і так звані «духовні скріпи».

Вперше пролунало нове для росіян слово «скріпи» 4 грудня 2014 року, коли президент Росії Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів сказав: «Для Росії Крим, давня Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне цивілізаційне та сакральне значення – так само, як і храмова гора в Єрусалимі для тих, хто сповідує іслам та іудаїзм. Саме так ми і будемо до цього ставитися. Відтепер і назавжди».

Російський президент Володимир Путін під час виступу з посланням до Федеральних зборів РФ. Москва, 21 лютого 2023 року
Російський президент Володимир Путін під час виступу з посланням до Федеральних зборів РФ. Москва, 21 лютого 2023 року

Згадав російський президент і київського князя Володимира, який прийняв хрещення в Херсонесі, а потім хрестив усю Русь. Маючи на увазі, само собою, що Росія є наступницею Київської Русі.

Для росіянина, який слабо знає історію, такий фейк цілком зійде, але люди освічені сміялися: у науці вже понад сто років прийнято вважати, що Володимир хрестився ще до походу на Корсунь. Що стосується земель сучасної Росії, то християнство прийшло туди не з Херсонеса, а з Києва, і ще через 140 років у Заліссі спалахували язичницькі повстання, які насилу придушували київські дружини.

Інтерактивний стенд на території Херсонеса Таврійського, який розповідає про історію християнства на Русі, архівне фото
Інтерактивний стенд на території Херсонеса Таврійського, який розповідає про історію християнства на Русі, архівне фото

Нині ж на екскурсіях у Херсонесі російські пропагандисти впроваджують у свідомість дітей фейкову історію від Путіна.

Також далекий від реальної історії і квіз про Олександра Невського, вже не кажучи про те, що до стародавнього Херсонеса він жодного стосунку не мав.

Дітям розповідають про «подорожі князя в Золоту Орду», забуваючи згадати, що це російські князі на той час були васалами ординського хана, з його рук отримували ярлик на князювання, відправляли йому данину. Спираючись на новгородську знать, Олександр змусив містян підкоритися татарському перепису та необхідності платити хану.

Так, на думку сучасного історика О.М. Нестеренка, «реальний Олександр був пособником татар і не відбивав жодної загрози із Заходу. Він був захисником Руської землі й видатним полководцем». Про це йдеться у книзі «Хто переміг у Льодовому побоїщі», виданій 2006 року. У сучасній путінській Росії, через 16 років, ця книга, швидше за все, навіть не побачила б світ.

Найвідоміший історик XIX століття Сергій Соловйов звинувачував Олександра Невського у співпраці з татарами – у тому, що він наслав на Русь «Неврюєву навала», щоб відібрати у брата Андрія великокнязівський престол. Теж вчинок, далекий не лише від святості, а й від людяності взагалі.

Сучасний історик Андрій Буровський у своїй книзі 2010 року «Кошмар російської історії. Страшна правда про Московію» називає Олександра Невського «позбавленим розуму та освіченості…», «почарківцем усіх рішуче ханів», який зрікся свого кровного батька Ярослава і назвав батьком його вбивцю – монгольського хана.

До речі, вперше прізвисько Невський з'являється в тексті під назвою «А се князи русьстии» початку XV століття. А вживати його стали ще пізніше – після канонізації Олександра 1547 року.

«За вказівкою партії та уряду»

Ще у 2014 році, буквально за кілька місяців після введення російських військ в український Крим, музейні організації отримали нові «рекомендації» для подальшої роботи. В основі їх була просвітницька та пропагандистська робота, наукова була позначена як непріоритетна, інші активності залежали від першого й основного пункту – пропаганда.

Стенд із логотипом фонду «Моя історія» на території стародавнього городища Херсонеса, архівне фото
Стенд із логотипом фонду «Моя історія» на території стародавнього городища Херсонеса, архівне фото

«Взагалі, музейники зреагували на ці циркуляри звично, як на черговий лист про візит Леоніда Кучми чи Віктора Ющенка, тобто тексти промов підготувати українською, прибрати подалі прибиральницю з неадекватним словниковим запасом, зробити тематичну виставку з архівів, прибрати територію...», – пише у статті для «Голосу Криму» кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України, експертка мережі «Кримської платформи» Евеліна Кравченко.

Їхня реальність виявилася такою, як уявлялося решті кримських музейників, які одразу після окупації виїхали з півострова
Евеліна Кравченко

Кравченко тривалий час працювала керівником Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України у Севастополі й ситуацію в музеї Херсонеса знала добре.

«На жаль, їхня реальність виявилася такою, як уявлялося решті кримських музейників, які одразу після окупації виїхали з півострова. Наукові відділи було скорочено, вчених звільнено, наукова робота не отримала фінансування. Всупереч обіцянкам, усю наукову роботу зосередили навколо себе московські та санкт-петербурзькі музейні та академічні організації», – стверджує вона.

Евеліна Кравченко
Евеліна Кравченко

І, відповідно до «вказівок партії та уряду», кримські музеї та Херсонес серед них включилися у поширення російської пропаганди. До цього питання підключився російський Фонд підтримки гуманітарних наук «Моя історія», чиє керівництво тісно пов'язане з митрополитом Тихоном (Шевкуновим), якого російські ЗМІ називають особистим духівником президента РФ Володимира Путіна. Нещодавно Шевкунова призначили головою кримської митрополії Російської православної церкви.

На території городища встановили сцену та глядацькі трибуни на 450 місць і почали проводити вистави опери та балету. Наприклад, вистава «Грифон» була поставлена за однойменною п'єсою того ж Тихона (Шевкунова), а прем'єрний показ у 2019 році відвідав президент РФ Путін.

Сцена та глядацька трибуна на території стародавнього городища Херсонесу, архівне фото
Сцена та глядацька трибуна на території стародавнього городища Херсонесу, архівне фото

Раніше, у серпні 2017 року, Володимир Путін під час візиту до Севастополя запропонував створити у музеї-заповіднику «російську Мекку», оскільки Херсонес, за його словами, «став основою російської державності». З цього моменту на прилеглих територіях закипіла робота.

Ідея настільки сподобалася, що у вересні колишній «народний мер» Севастополя Олексій Чалий сказав, що Севастополь має стати православною столицею Росії, а у листопаді 2017-го член Ради Федерації Сергій Цеков повідомив, що Севастополь і Сімферополь хочуть зробити центрами релігійного туризму та паломництва.

В результаті на стародавній хорі Херсонеса вже збудовано кілька об'єктів для цих цілей, а нещодавно музейників виселили з Херсонеса в нову будівлю, а споруди на території музею-заповідника тепер займе православний монастир.

Як зазначено на сайті музею, у 2019 році у його структурі з'явилися нові підрозділи. Поряд із традиційними та давно діючими відділами «Античної історії», «Городище і некрополь», «Візантійської історії», «Хора Херсонеса», «Підводної археології» тощо було створено ще два нетипові для музейної діяльності підрозділи.

Культурно-просвітницький відділ музею-заповідника «Херсонес Таврійський», де працюють 8 співробітників, складається з трьох секторів:

  • сектор культурно-масових проєктів;
  • сектор музейно-просвітницької роботи;
  • експозиційно-виставковий сектор.

Сектор культурно-масових проєктів забезпечує організацію фестивалів, концертів, вистав, свят, конкурсів, майстер-класів та інших заходів. Завданням сектора музейно-просвітницької роботи є історико-культурна освіта дітей і молоді. Експозиційно-виставковий сектор займається створенням тимчасових, пересувних, стендових та віртуальних виставок.

Другим новим підрозділом став відділ підготовки та реалізації духовно-просвітницьких програм, який у червні 2021 року перетворили з однойменного сектора. Як зазначено на сайті установи, «на сьогоднішній день музей-заповідник «Херсонес Таврійський» – єдина установа культури в Росії, яка має у своїй структурі подібний підрозділ».

Завданнями фахівців цього відділу є розробка тематичних маршрутів, туристично-екскурсійних проєктів, навчальних програм, організація та проведення конференцій з історії християнства в Херсонесі та Північному Причорномор'ї, а також здійснення взаємодії з туристичними фірмами та освітніми установами «з питань реалізації маршрутів духовно-морального спрямування».

«Відділ підготовки та реалізації духовно-просвітницьких програм сприяє популяризації Херсонеса Таврійського не лише як одного з найбільш значущих історико-археологічних музеїв Севастополя та Криму, а й як одного з найважливіших духовних центрів нашої Вітчизни», – розповідається про функції відділу на сайті «Херсонеса Таврійського».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .

XS
SM
MD
LG