Понад сотню підприємців змусили покинути робочі місця на ринку в центрі Ялти. У найближчі два-три місяці тут мінятимуть покрівлю, обладнання та комунікації. Керівництво компанії, що керує ринком не приховує, що після ремонту закони там зміняться і не всім вдасться повернутися на колишні місця.
Ялтинський центральний речовий ринок закрили на ремонт 15 жовтня. Щоправда, на відміну від ситуації в Сімферополі та Євпаторії, працівників ринку попередили про це заздалегідь, і вони встигли вивезти свій товар. Ялтинський речовий ринок об'єднував близько 120 підприємців, які багато років заробляли там собі на життя. Тепер же вони змушені переїжджати в інші місця, які не мають колишніх умов. Ринок і до цього неодноразово намагалися зачистити від торговців, але ті активно боролися за робочі місця. А цього разу поступилися без «бою».
«Щоб усе відповідало російському законодавству»
У компанії «Ялта Ритейл», яка управляє ринком, пояснили, що він потребує капітального ремонту. Роботи будуть проводитися в «старій частині» ринку, а потім продовжаться на решті території.
«Сьогодні на ринку не дотримуються санітарних норм і вимог пожежної безпеки. Необхідно зробити так, щоб все відповідало російському законодавству. В іншому випадку ринок не функціонуватиме, а в цьому не зацікавлений ані власник, ані підприємці», ‒ пояснив журналістам гендиректор ТОВ «Ялта Ритейл» Роберт Магакян.
За словами Магакяна, ремонт передбачає розширення проходів, заміну покрівлі, каналізації та електромереж, встановлення сучасних торгових об'єктів замість старих кіосків, приєднання всіх об'єктів до пожежної сигналізації тощо. Він уточнив, що роботи в «старій частині» ринку планують завершити упродовж двох-трьох місяців, а ремонт всього ринку ‒ до початку наступного курортного сезону.
Цю ініціативу підтримує голова російської адміністрації Ялти Олексій Челпанов.
«Місто розвивається, і потрібно, щоб місця масового відвідування були приведені у відповідність до вимог безпеки. Оскільки будівля ринку є пам'яткою архітектури, вона буде частково реконструйована й відреставрована», ‒ сказав він кримським ЗМІ.
«Повернуться після ремонту не всі»
Будівля ринку вже багато років потребує ремонту. Через застарілі комунікації вона непридатна для нормальної роботи та небезпечна для працівників і відвідувачів. Наприклад, у 2016 році після дощу в будівлі іскрила та спалахувала електропроводка.
«За 27 років, скільки я працювала на цьому ринку, його ремонтували один раз ‒ сім з половиною років тому. Зробили центральний вхід, ворота та поклали асфальт. І все. А в новому проекті все виглядає добре, новий дах, вода дощова буде йти в стоки, не стоятиме калюжами, як зараз. Знову-таки, налагодять безпеку, пожежну сигналізацію. Все таки умови будуть кращі, сподіваюся», ‒ розповіла Крим.Реалії підприємець на умовах анонімності.
Голова адміністрації Ялти Олексій Челпанов запевнив, що місцевій владі та власникам ринку «в цілому вдалося досягти консенсусу з підприємцями». Консенсусом він називає обіцянку альтернативних торговельних місць на сусідньому будівельному ринку та в торгових центрах міста, де плата за оренду приміщень вища.
Є ж зараз на ринку торгові точки розмірами метр на метр ‒ такі підприємці просто не потягнуть орендну платуРоберт Магакян
Роберт Магакян визнає, що нові місця для торгівлі на період ремонту отримають не всі. Частина підприємців втратила роботу на речовому ринку назавжди. «Не можна сказати, що ми працевлаштуємо й забезпечимо торговими місцями всіх підприємців на період ремонту. Допомагати будемо при можливості. Та й повернуться після ремонту не всі. Є ж зараз на ринку торгові точки розмірами метр на метр ‒ такі підприємці просто не потягнуть орендну плату. Хоча підніметься вона ненабагато, орієнтовно на 20%», ‒ сказав Магакян Крим.Реалії.
«Тут одягаються люди всіх прошарків»
За словами підприємців, близько 30% нинішніх орендарів не повернуться на оновлений речовий ринок. Багато з них уникають спілкування з журналістами, оскільки бояться неприємностей за критику в умовах невизначеності їхньої подальшої долі.
Звільняли місця вони теж без протестів і публічних нарікань. «Можна сказати, що підприємці йшли мовчки. Ніяких протестів не відбувалося, всі були попереджені заздалегідь, що до 15 жовтня потрібно звільнити приміщення. Тому всі встигли зібрати свої речі, товар і піти», ‒ розповідає кореспондент Крим.Реалії.
Хоча в попередні роки працівники ринку неодноразово виступали проти його реконструкції. Підконтрольна Росії влада Ялти хотіла почати ремонт речового ринку ще 1 жовтня 2015 року. Але підприємці вийшли на мітинг, наголошуючи, що «їх видавлюють з робочих місць на догоду більш заможним торговцям, для яких, на їхню думку, збудують елітні бутіки». Роботи тут проводити не стали.
Невдалою виявилася й друга спроба відремонтувати торгові ряди ринку ‒ влітку 2016 року. Підприємці знову вийшли на мітинг ‒ і управляюча компанія була змушена відкласти роботи. Працівники ринку також просили провести реконструкцію рядів без припинення торгівлі, але їх не почули.
Підприємцям дорога їхня репутація, і продають вони тільки якісний товар, чого не скажеш про величезні корпорації.Володимир Жириновський
У боротьбі за ринок підприємці навіть зверталися за допомогою до російського політика Володимира Жириновського. Той назвав владу Ялти «мафією, яка думає про своє фінансове досягнення успіху».
«Підприємцям дорога їхня репутація, і продають вони тільки якісний товар, чого не скажеш про величезні корпорації. Але я не дозволю жадібним людям руйнувати наші традиції, адже речовий ринок в Ялті ‒ історична цінність для громадян Криму. Тут одягаються люди всіх прошарків, і це дуже важливо», ‒ говорив Жириновський.
Але в підсумку це не вплинуло на долю ринку ‒ його все одно довелося звільнити.
Хто й навіщо розправляється з ринками
Наслідки ринкового переділу в Криму відчувають на собі не тільки підприємці Ялти. Кримська влада та силовики демонтували євпаторійський ринок «Олімп», зачищали ринки в Сімферополі, викидаючи товар і особисті речі підприємців, витісняли підприємців з центрального ринку Керчі за допомогою нових орендних ставок і зносили торговельні місця в Севастополі.
Офіційні причини, чому в Криму знищують ринки, схожі ‒ це необхідність приведення торгових об'єктів у відповідність до російського законодавства або реконструкція, що затягується на тривалий час. В обох випадках підприємці втрачають роботу, а бюджет ‒ податки. Колишні ж працівники цих ринків вважають, що їх видавлюють навмисно, щоб створити сприятливі умови для заходу сюди лояльних до місцевих чиновників бізнес-структур.
Така практика склалася після того, як весною 2014 року кримський парламент «націоналізував» 28 найбільших ринків, які раніше належали «Кримспоживспілці». Нерідко власники ринків змінювалися силовими способами на користь спеціально створеного держпідприємства «Кримська торгова компанія». Згодом цю компанію ліквідували, а ринки почали передавати в управління муніципальним органам влади. Але від зміни правил так чи інакше постраждали тисячі підприємців.
