Підконтрольна Росії влада Криму обіцяла створити на півострові десятки тисяч робочих місць і зробити з нього зразковий регіон за економічними показниками. А натомість знищує навіть ті об'єкти, які багато років годували понад тисячу кримчан. Крим.Реалії пропонують згадати, скільки ринків і торгових місць були ліквідовані на півострові за два роки.
Пік знесення торгових об'єктів у Криму припав на початок нинішнього року. Тоді хвиля зносів прокотилася Севастополем і Євпаторією. Перед цим практику демонтажу торгових об'єктів разом з товаром випробували у Сімферополі та Судаку. Незабаром «оперативні бригади» з технікою проїхалися й іншими регіонами півострова, позбавивши робочих місць сотні людей. Ще близько тисячі чекають своєї долі, оскільки рішення стосовно їхніх торгових місць поки що відстрочені.
Сімферополь: нездійснена пішохідна зона
Демонтаж ринку на вулиці Козлова у Сімферополі влітку 2015 року став однією з перших гучних акцій у Криму. Цей ринок працював там останні двадцять років і годував близько 600 підприємців. Знесення торгових наметів на ринку почалося у ніч на 5 липня, а продовжилося вдень.
Зранку підприємці вже не змогли потрапити до своїх робочих місць – дорогу їм перегородили залізним парканом і живим ланцюгом правоохоронців. Людям перекрили доступ до їхніх речей і товару. Документів на знесення торгових об'єктів їм також не показали.
У підконтрольній Росії адміністрації Сімферополя запевняють, що знесення ринку обумовлене тим, що через торгівлю комунальні служби не можуть обслуговувати тут систему зливової каналізації, а торгові ряди розташовувалися на протипожежних гідрантах.
Сергій Аксьонов пообіцяв підприємцям компенсацію у розмірі 100 тисяч рублів. Але про їх реальні виплати не повідомлялося
Наступного дня після завершення знесення підконтрольний Росії прем'єр Криму Сергій Аксьонов пообіцяв підприємцям компенсацію у розмірі 100 тисяч рублів. Але про їх реальні виплати не повідомлялося.
У російській адміністрації Сімферополя теж обіцяли допомогти підприємцям, надавши їм місця на інших ринках міста. Однак не всі погодилися на це, та й місць вистачило лише для половини тих, хто залишився без роботи.
У січні нинішнього року демонтаж на Козлова продовжили, знесли ще декілька торгових об'єктів.
На місці ринку спочатку обіцяли створити пішохідну зону. Для цього підконтрольна Росії влада міста навіть проводила опитування серед городян, більшість з яких висловилася саме за цей варіант. Але в результаті пішохідної зони тут не вийшло, а площу під колишнім ринком розчистили для автомобілів.
Ялта: 1000 підприємців готуються на вихід
Слідом за демонтажем сімферопольського ринку проблеми почалися у підприємців речового ринку Ялти. Він був «націоналізований» 2014 року, проте вже за кілька місяців з'ясувалося, що об'єкт має іншого власника – приватну особу. У липні 2015 року працівникам ринку запропонували піти у вимушену відпустку майже на рік у зв'язку з необхідністю реконструкції ринку. Таким чином, роботу втратять близько 1 тисячі осіб.
Підконтрольна Росії влада Ялти запропонувала підприємцям перейти на інший міський ринок – «Комсомолець». Однак ті відмовилися, оскільки об'єкт перебуває у незадовільному стані, до того ж, у ремонт торгових місць на речовому ринку його працівники вклали свої гроші.
Підприємці вийшли на мітинг, заявивши, що їх видавлюють з робочих місць на догоду більш заможним торговцям, для яких, на думку підприємців, побудують елітні бутіки.
Після довгих дискусій було вирішено перенести реконструкцію речового ринку в Ялті на рік. Стартом реконструкції має стати 31 грудня нинішнього року за умови наявності у власника ринку всіх дозвільних та містобудівних документів. Тобто випробовування місцевих підприємців – ще попереду.
Судак: під знесення ринок і будинки
Цього року знесення торгових об'єктів у Криму продовжилося. У березні в Судаку судові пристави у супроводі близько 100 озброєних силовиків і будівельної техніки спробували знести шість будинків і ринок, що належить місцевому підприємцю, активісту кримськотатарського національного руху, меценату Ільверу Аметову.
Цей ринок забезпечував робочими місцями сотні сімей зі степової частини Криму, які мали можливість заробляти у літній період.
Офіційною версією операції було те, що будинки зведені багато років тому і не мали дозвільних документів, хоч і стояли там багато років. Однак у Меджлісі кримськотатарського народу стверджують, що знесення виявилося результатом відмови бізнесмена співпрацювати з підконтрольною Росії владою Криму.
Євпаторія: звернення до Путіна не допомогли
Резонансним на всю Україну стало знесення ринку «Олімп» у Євпаторії. Місцеві підприємці тоді змушені були публічно звернутися до президента Росії Володимира Путіна і ставали на коліна, благаючи його «врятувати їх від свавілля».
«Коли ми попереду планети всієї бігли на референдум два роки тому, я вісім годин у черзі стояла, о восьмій ранку прийшла голосувати. Я реально думала, що ми втікаємо від фашизму, а виходить, що ми прибігли до інших фашистів», – зізналася одна з підприємниць.
Проте підконтрольні Росії силовики зачистили ринок. Протестуючих підприємців, які розмахували російськими прапорами, представники поліції силою витіснили з території.
Після знесення ринку «Олімп» у Євпаторії торговці були змушені переїхати на інше місце, виділене їм владою. Воно виявилося невпорядкованим і не дуже привабливим для покупців.
Севастополь: нічний рейд
У ніч на 14 липня у Севастополі пройшла операція зі знесення торгових об'єктів на Історичному бульварі. Операцію забезпечували близько 200 силовиків. Для вивозу кіосків, які працювали тут багато років, пригнали кран і завантажили їх разом із товаром. При цьому жодних дозвільних документів на демонтаж не надали.
У підконтрольній Росії адміністрації міста повідомили про 24 знесені об'єкти та пообіцяли повернути товар їхнім власникам. Підприємці ж побоюються, що забрати товар не вдасться.
Ще у лютому підконтрольна Росії влада Севастополя заявила про ліквідацію всіх ринків, які не є капітальними будівлями як такі, «що не відповідають законодавству Росії»
Ще у лютому підконтрольна Росії влада Севастополя заявила про ліквідацію всіх ринків, які не є капітальними будівлями як такі, «що не відповідають законодавству Росії».
Побудувати ринкові будівлі, «щоб вони відповідали закону», планується тільки до 2020 року. Місцеві громадські активісти називають таку ініціативу корупційною. Вони відзначають, що «ніяких судових рішень про знесення будь-яких незареєстрованих торгових об'єктів не було».
Раніше «оперативні бригади» проїхалися й по інших торгових об'єктах міста. Наприклад, у лютому цього року чиновники хотіли знести торгові намети на Хрюкінському ринку Севастополя.
Підприємцям і громадським активістам вдалося відбити атаку. Але ймовірність того, що одного ранку їхні об'єкти виявляться знесеними, велика. Цього року на очищення міста від незаконних архітектурних форм у бюджеті передбачено 72 мільйони рублів.
Навіщо зносити ринки
Усі згадані випадки стали відомі громадськості завдяки протестам підприємців. Багато випадків ліквідації торговельних місць у сільських регіонах півострова залишилися непоміченими, оскільки акції протесту не згадувалися в ЗМІ. Наприклад, читачі Крим.Реалії розповіли, як в одному із кримських селищ зачистили ринок поблизу залізничної станції, що протягом двадцяти років годував десятки селян, які продавали там свою продукцію. Одного прекрасного дня торговельні столи звідти вивезли, а підприємців відправили на задній двір центрального універмагу. Незабаром тут з'явився передвиборний білборд з особами місцевої влади і написом «Крим-Росія». А згодом територію віддали під парковку.
Офіційні причини, через які у Криму знищують ринки, схожі – це необхідність приведення торгових об'єктів у відповідність до російського законодавства або їх реконструкція, що затягується на тривалий час. І в тому, і в іншому випадку підприємці втрачають роботу, а бюджет – податки. Самі колишні працівники цих об'єктів вважають, що видавлюють їх із кримських ринків навмисно, щоб створити сприятливі умови для заходу сюди лояльних до місцевих чиновників бізнес-структур.
