В Азовському та Чорному морях Росія неконтрольовано виловлює рибу. Українські рибалки несуть збитки, а Держрибагенція не може слідкувати за тим, як рибалять підприємці з Криму. Президент Росії Володимир Путін наказав розвинути риболовецький флот у Криму. Які можуть бути наслідки та яка реакція України?
До анексії півострова, в Криму працювали понад 600 риболовецьких суден та 89 приватних і 12 державних підприємств галузі. З 2014 року – все це майно під контролем Росії. Також, уже 6 років, Україна не може контролювати рибалок, які виходять в море з Криму.
Антон Кориневич, представник президента України в Криму, гостро засуджує кримський промисел під російським прапором. Але як вплинути на ситуацію без деокупації півострова – не знає.
«Крим і Севастополь – це територія України. Це все продовження незаконної, неправомірної політики держави-окупанта. Відповідно будь-які нормативно-правові акти, які будуть видавати органи російської влади, щодо території АР Крим та міста Севастополь – вони автоматично не мають жодних правових наслідків. Вони не можуть вважатися чинними. Ми зараз вивчаємо, аналізуємо і будемо слідкувати за цією ситуацією», – сказав Крим.Реалії Антон Кориневич.
Після анексії Росія збільшила видобуток
Після анексію, в Чорному та Азовському морях Росія втричі збільшила видобуток біоресурсів. Із 30 тисяч тонн в 2013-му, до 90 тисяч тонн в 2017-му. Рибалки з материкової України скаржаться, що риби в морях стало менше. А останні кілька років, взагалі сидять по 8 місяців без роботи. Кажуть, держоргани не дають дозволу на вихід у море.
Нам сказали стояти – ми стоїмоДмитро Бекмухамедов
«Усі судна стоять – Бердянськ, Маріуполь і Генічеськ відповідно. Люди в Криму, я чув, що ходять і ловлять, їм добро дають», – поскаржився старший помічник капітана риболовецького судна із Генічеська Сергій Дронов.
«Після нового року, наприклад, росіяни ловили. Всі їхні судна ловили, все нормально. А у нас, як завжди, якісь там палиці в колеса. І ми не можемо виходити, хоча море загального користування. У чому справа, ми не знаємо. Нам сказали стояти – ми стоїмо», – розповів старший помічник капітана риболовецького судна з Генічеська Дмитро Бекмухамедов.
У Держрибагентстві України пояснюють, дозволи видають згідно із сезонністю. А не сезонні обмеження надходять вже від прикордонників.
«Промисловий вилов в Азовському та Чорному морі дійсно зменшився на 90%. Умовно кажучи, якщо вилов до анексії в Азовському морі складав 29 тисяч тонн, а по Чорному морю складав 43 тисячі тонн. То от наприклад у 2018-му по Чорному морю вилов склав 8 тисяч тонн», – повідомив телепроєкту Крим.Реалії т.в.о. голови Держагентства рибного господарства України Олег Баздуганов.
Одна з причин, чому рибалки сидять на причалі – безпекові застереження. Вже були випадки затримання українських рибопромисловців російськими службами ФСБ. Раніше українці з материка ходили по всій акваторії Азовського моря і вздовж усієї лінії чорноморського кордону. Тепер, здебільшого, не заходять далі 12-мильної зони, а узбережжя навколо Криму взагалі закриті.
Українські та російські рибопромисловці щороку укладають угоду про розподіл біоресурсів в Азовському та Чорному морях. За цими квотами, за всіма пунктами, крім тарані, українські рибалки мають право виловлювати більше, ніж російські, або взагалі не мають обмежень вилову. Проте, чи дотримуються цих квот підприємці з Криму – дізнатись неможливо. Органи контролю України не мають доступу до півострова
Росія планує створити новий риболовецький флот
Із пропозицією наростити риболовецький потенціал, в окупованому Криму до Путіна звернувся президент Асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму Валерій Сивочуб.
За його словами, середній вік риболовецьких плавзасобів у Криму – 40 років, а їхня зношеність близько 80%. Самостійно оновити флот рибалки не можуть з кількох причин: через санкції інвестори не заходять у Крим; біоресурси з Чорного та Азовського морів дешеві і через це рибний промисел не прибутковий; федеральні програми-підтримки недостатньо дієві.
Ситуація на півострові для Росії не нова. Через катастрофічний стан риболовецького флоту, з 2018 року запрацювала російська федеральна програма-підтримка під назвою «Квоты под киль», її розробляли два роки. Ці квоти розповсюдились і на окупований Крим. Суть в тому, що рибальське підприємство, яке будує судно на замовлення, після спуску на воду може претендувати на часткову компенсацію витрат із федерального бюджету. І на думку Володимира Путіна, це мало спрацювати.
«Для Криму і Севастополя в цьому сенсі зроблено виняток, судна можна будувати дорожче, більші по тоннажу, при цьому отримувати не 30 відсотків субсидій, а більше ніж 30 – до 40 відсотків», – зазначив Путін.
Та як виявилось, «Квоты под киль», навіть на виняткових умовах кримських рибалок не рятують.
Валерій Сивочуб запропонував свій варіант підтримки галузі.
Сьогодні через санкційні проблеми порт порожнійВалерій Сивочуб
«Ми вважаємо необхідним відродити Севастопольський порт. Сьогодні через санкційні проблеми порт порожній. Потрібно створити державну компанію, що збудує рибальські судна і передасть рибалкам на умовах лізингу», – сказав на зустрічі з російським президентом Валерій Сивочуб.
Антон Кориневич, представник президента України у Криму, ситуацію вважає вкрай складною. Але сподівається, що нарощення риболовецького потенціалу про який заявив Путін, так і лишиться у планах на папері.
Це більш схоже на мильну бульбашкуАнтон Кориневич
«Це більш схоже на мильну бульбашку, помножену на піар і помножену на бажання якимось чином вплинути на розподіл коштів, які федеральний центр виділяє на тимчасово окуповані території», – сказав Крим.Реалії постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич.
Відновлення Севастопольського порту і судна в лізинг – це пропозиції від президента Асоціації рибопромисловців Криму Валерія Сивочуба. Та чи врахують їх у програмі розвитку, яку наказав розробити Путін, не відомо. Президент Асоціації на запити Крим.Реалії не відповідає. Сам же план мають презентувати не пізніше від 1 жовтня 2020 року.
