Підконтрольна Росії влада Криму хоче посилити охорону шкіл і обмежити доступ до інтернету кримським підліткам. До таких заходів вони запропонували вдатися після затримання в Керчі підлітків, які, як стверджують російські силовики, підозрюються в підготовці терактів. Чи можливо таким способом захистити від терактів кримських школярів, з'ясовували Крим.Реалії.
Після заяви ФСБ Росії про затримання в Керчі підлітків, місцева влада занепокоїлася щодо безпеки кримських шкіл. Єдиної позиції з цього питання у кримських чиновників немає. Пропоновані ними заходи розраховані на тривалий період. Термінові заходи поки введені в окремих регіонах. Охорона шкіл посилена, зокрема, у Керчі та Сімферополі.
Про посилення безпеки в усіх навчальних закладах півострова поки не повідомляється. Хоча про це йшлося ще наприкінці 2018 року ‒ після теракту в Керченському політехнічному коледжі.
200 мільйонів на антитерор?
Після затримання керченських підлітків Уповноважений при президентові Росії з прав дитини Анна Кузнецова розкритикувала кримських чиновників за роботу з профілактики правопорушень серед неповнолітніх та зажадала реакції від Генпрокуратури Росії.
Після трагедії в Керчі у 2018 році владою Криму складена «дорожня карта» з реалізації заходів, спрямованих на забезпечення антитерористичної захищеності до 2024 рокуАнна Кузнецова
«Після трагедії в Керчі у 2018 році владою Криму складена «дорожня карта» з реалізації заходів, спрямованих на забезпечення антитерористичної захищеності до 2024 року. Підготовлені методичні рекомендації, збірник нормативно-правових документів з питань антитерористичної захищеності. Разом з тим, як видно з документа, питанням виховання учнів в освітніх організаціях не приділено належної уваги, так само як і не досягнуто розуміння важливості та значимості цього напрямку», ‒ наголосила вона.
Віцепрем'єр Криму Олена Романовська пообіцяла, що влада Криму посилить профілактичну роботу в навчальних закладах півострова та удвічі збільшать фінансування їх антитерористичного захисту.
«Сьогодні заявка від них (навчальних закладів на антитерористичний захист ‒ КР) становить 229 мільйонів рублів на поточний рік. Заявка буде однозначно задоволена. Але ця сума буде значно, приблизно вдвічі більшою, оскільки необхідно ретельніше підходити до кожного навчального закладу», ‒ сказала Романовська.
За словами кримського віцепрем'єра, йдеться про встановлення камер відеоспостереження, турнікетів, огорож і перехід на електронну пропускну систему. Окремої уваги потребує підготовка співробітників охорони, зазначила Олена Романовська.
Як це реалізувати на практиці, поки не зрозуміло. Оскільки в бюджеті нинішнього року кримським навчальним закладам не вистачає трьох мільярдів рублів на заміну покрівель, фасадів та вікон, говорив наприкінці 2019 року голова комітету підконтрольного Росії кримського парламенту з питань освіти, науки, молодіжної політики та патріотичного виховання Олександр Шувалов.
Яким чином вдасться змінити бюджетний розпис на антитерористичну безпеку при такому дефіциті, чиновники поки не пояснюють.
Після теракту в Керченському політехнічному коледжі підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов просив президента Росії Володимира Путіна залучити Росгвардію до охорони шкіл та інших освітніх установ півострова. Але в підсумку в Керченському коледжі мало що змінилося, як і в інших навчальних закладах, визнає кримська влада.
«90% навчальних закладів не мають кваліфікованої охорони»
За заявою Сергія Аксенова, торік посилення безпеки потребували близько 80% кримських установ з масовим перебуванням дітей. Щоб зробити їх відповідними вимогам безпеки, за його словами, необхідно близько 60 мільярдів рублів.
Цього року, за словами міністра освіти, науки та молоді Криму Валентини Лаврик, усі освітні організації в Криму були обстежені міжвідомчими комісіями та «прокатегоровані на предмет антитерористичної захищеності».
Однак її слова спростував віцеспікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Бобков.
«Кожна друга школа в Криму не має огорожі, 90% навчальних закладів не мають можливості найняти кваліфіковану охорону. Після керченської трагедії питання безпеки актуалізувалося. Досі ситуація в кардинальному сенсі не змінилася: у 50% навчальних закладів відсутні системи огорожі. Тільки 10% навчальних закладів мають можливість залучати охорону. Одна зі ста шкіл залучає охорону з Росгвардії. Причина проста ‒ фінанси», ‒ стверджує віцеспікер.
Місцева влада в Криму, за його словами, не може щорічно виділяти десятки мільйонів рублів на забезпечення навчальних закладів кваліфікованою охороною, тому переважно зупиняються на установці систем відеоспостереження. Але ці заходи «не є ефективним способом» боротьби з терористичною загрозою, вважає Володимир Бобков.
90% навчальних закладів не мають можливості найняти кваліфіковану охоронуВолодимир Бобков
У всьому винний інтернет?
На думку кримського віцеспікера, для безпеки кримських дітей і підлітків необхідно «відмовитися від вільного інтернету».
«Жорстко контролювати інтернет» пропонує і голова громадської палати Криму Григорій Йоффе. Він вважає, що відсутністю державного контролю над інтернетом «скористалися провокатори, які займаються організацією «груп смерті» у соцмережах і підштовхують підлітків до різних злочинів».
«Все це ‒ результат повної відсутності будь-яких правил користування інтернетом, соцмережами та всім, що з цим пов'язане. Держава має негайно розробити чітку, зрозумілу та жорстку систему контролю за цією сферою», ‒ сказав він РИА «Крым».
Прихильником обмеження інтернету для кримчан також є спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов.
«Соціальні мережі несуть для дітей колосальну загрозу, ми це знаємо. Ніхто нічого не фільтрує, щось там викидається, молодь проникає туди. Перед системою освіти в усьому світі стоїть серйозний виклик. Потрібно доходити до кожного серця дитини і залучати їх», ‒ сказав він журналістам.
«Потрібно повністю змінити владу та клімат у суспільстві»
Російський політолог, колишній консультант фонду «Антитерор» Руслан Мартагов вважає, що озвучені кримською владою заходи з профілактики терактів «зможуть принести нульовий ефект».
«Усі репресивні та обмежувальні заходи, тим більше в умах підлітків, народжують пошуки способів їхнього обходу. А будь-які такі рухи розглядаються російською владою як екстремізм. Тому в такому випадку протистояння між владою і підлітками, які хоча б трохи думають, буде тільки зростати. Практика показала, що всі ці обмежувальні заходи не приносять нічого хорошого», ‒ сказав він Крим.Реалії.
На думку експерта, рівень терористичних загроз може знизити «зміна моралі суспільства», що залежить від чинної влади.
«У Росії жахливе розшарування на багатих і бідних. У нас 1% багатіїв мають десь 80% національного надбання. У жодній країні світу такого немає. Мораль суспільства визначає наплювацьке ставлення верхів і зростання ненависті знедолених низів. А підлітки це відчувають, як ніхто інший. Потрібно повністю змінити владу та клімат у суспільстві. Але за нинішньої влади про це говорити не доводиться», ‒ сказав Мартагов.
Експерт Кримської правозахисної групи, автор досліджень з російської мілітаризації Криму Ірина Сєдова вважає, що заходи підконтрольної Росії кримської влади з боротьби з тероризмом будуть використані для спроби закрити доступ кримським підліткам до джерела альтернативної інформації про ситуацію на півострові та у світі.
Окупаційний режим в Криму використовує слово «безпека», щоб ще більше занурити підлітків у своє пропагандистське середовищеІрина Сєдова
«Окупаційний режим в Криму використовує слово «безпека», щоб ще більше занурити підлітків у своє пропагандистське середовище та закрити їм доступ до альтернативної інформації. Посилення охорони шкіл ініціюється для пафосу, нагнітання ситуації та залякування кримського суспільства. Всі ці заходи безпеки я розцінюю як черговий привід для посилення впливу пропагандистської машини та заманювання кримських дітей до «Юнармії» як спільноти, де нібито можна знайти захист від злого зовнішнього світу», ‒ говорить вона.
На думку Сєдової, зараз на півострові російська влада проводить «політику агресивного нав'язування дітям і підліткам військової пропаганди».
«Нав'язування дітям лояльного ставлення до зброї, стрільби, актів фізичної розправи є прямим наслідком мілітаризації. Коли діти ростуть в атмосфері пропаганди війни та культу насильства, вони звикають до того, що стріляти і вирішувати свої проблеми за допомогою війни ‒ це нормально», ‒ говорить вона.
Продовження такої політики й додаткові заборони в Криму, на думку експерта, може призвести до того, що «далі буде тільки гірше».
Довідка: 18 лютого ФСБ Росії заявила про затримання двох підозрюваних 2003 та 2004 року народження в підготовці терористичних актів в освітніх установах Керчі. У відомстві стверджують, що затримані є «прихильниками екстремістської ідеології, послідовниками 18-річного Владислава Рослякова, причетного до вбивства 20 осіб у Керченському політехнічному коледжі в жовтні 2018 року».
Очільник Слідкому Росії доручив прискорити розслідування цієї справи.
Уповноважена Верховної Ради України Людмила Денісова вимагає від російської колеги Тетяни Москалькової надання інформації про затримання ФСБ Росії двох неповнолітніх жителів Керчі, які нібито готували терористичний акт у двох навчальних закладах міста.
17 жовтня 2018 року в Керченському політехнічному коледжі сталися вибух і стрілянина. За версією Слідкому Росії, вибух у коледжі влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Російська влада міста повідомила, що в результаті трагедії загинула 21 особа.
