Доступність посилання

ТОП новини

«Машина терору та страху в Криму запущена»: про арешт керченських підлітків


У Сімферополі 20 лютого суд заарештував на два місяці двох керченських підлітків, яких раніше на цьому тижні затримали російські силовики. За версією ФСБ Росії, двоє неповнолітніх готували вибухи в освітніх установах Керчі та вважають себе послідовниками «керченського стрілка» Владислава Рослякова.

З офіційного пресрелізу відомо, що затримані ‒ 2003 і 2004 років народження, проте їхні імена не називаються. Як повідомила голова російського Міністерства освіти Криму Валентина Лаврик, один ‒ учень дев'ятого класу керченської середньої школи №15, інший ‒ студент Керченського морського коледжу. Вдома у підлітків нібито були виявлені саморобні вибухові пристрої з елементами ураження та матеріали для їхнього виготовлення. Про цю справу йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Близьке до російської влади кримське видання «Крыминформ» пише про те, що один з підозрюваних потрапив у поле зору російських силовиків ще півтора року тому, коли нібито залишив схвальний коментар під повідомленнями про злочини Владислава Рослякова, який восени 2018 року скоїв напад на Керченський політехнічний коледж і вбив 20 осіб. Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов у коментарі місцевим ЗМІ зробив висновок, що проблема полягає в недостатньому контролі над Інтернетом:

«Соціальні мережі становлять для дітей колосальну загрозу, ми це знаємо. Ніхто нічого не фільтрує, щось там викидається, молодь проникає туди. Перед системою освіти в усьому світі стоїть серйозний виклик. Потрібно доходити до кожного серця дитини й залучати їх, я багато про це говорю».

Один із засновників проєкту «РосКомсвобода» Саркіс Дарбінян висловив Крим.Реалії думку, що обраний російською владою шлях блокувань в Інтернеті поки не дав результатів.

Бачимо сумнівну роботу співробітників ФСБ, коли вони починають провокувати підлітків онлайн
Саркіс Дарбінян

‒ З Інтернетом вже давно щось намагаються вирішити, це триває вже вісім років. Список підстав для обмеження доступу до інформації у зв'язку з впливом на виховання дітей постійно розширюється, але поки немає ніяких доказів, що всі ці заходи хоч якось допомагають знижувати рівень дитячої злочинності, наркоманії та захищати дітей від шкідливого контенту. Швидше за все, варто визнати, що всі ці закладені законодавчо інструменти не працюють, і ця концепція давно потребує перегляду. Блокування контенту Роскомнаглядом зовсім не вирішує проблеми і служить лише ширмою боротьби з протиправними явищами. Окрім того, у справах «Нового величия» та «Сети» ми бачимо сумнівну роботу співробітників ФСБ, коли вони починають провокувати підлітків онлайн, а потім намагаються видати це за доказ створення екстремістських угруповань.

Саркіс Дарбінян переконаний, що російські спецслужби в таких випадках ставлять у пріоритет формування обвинувального висновку, а не реальну протидію потенційно небезпечним настроям серед молоді.

‒ Припускаю, що з цими керченськими підлітками могло статися те ж саме. Якщо їхня історія піде за тим же сценарієм, то, звичайно ж, це буде сумно. Замість того, щоб пояснювати, виховувати, ухвалюють дивні рішення садити людей на тривалий термін і ламати їм долі.

Експерт із цифрових прав та інтернет-свободи української Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська вказує на те, що влада в авторитарних країнах нерідко використовує турботу про дітей в Інтернеті з метою запровадження політичної цензури.

‒ Повністю зарегулювати Інтернет і вичистити з нього всю небезпечну інформацію неможливо. Ви заблокуєте один сайт, а з'явиться ще десять. Постійна гонитва за небезпечним контентом ‒ утопічна мета. З іншого боку, ці обмеження можуть бути інструментом для цензури, для того, щоб встановити контроль над медіа та над незгодними. У країнах з недемократичним режимом влада можуть використовувати такі заходи для зловживань. Мені здається, для протидії небезпечним групам у соцмережах треба в першу чергу налагоджувати роботу з цими платформами, щоб вони відповідно до своїх правил видаляли цю інформацію. Але для цього потрібна не просто позиція одного-двох слідчих, а всебічна оцінка того, наскільки ця інформація є небезпечною для суспільства. Потрібно використовувати найменш репресивні методи, розвивати медіаграмотність у дітей.

Кримський політолог Євгенія Горюнова передбачає, що нова справа керченських підлітків необхідна російським силовикам для демонстрації своєї успішної роботи.

‒ Можливо, це відбувається в Керчі, тому що вже є прецедент Владислава Рослякова, і тепер можна шукати його послідовників, прихильників, кого завгодно. Я дуже сумніваюся, що ці підлітки дійсно готували теракт, просто машина терору і страху в Криму вже запущена і має працювати. Адже якщо силовики проводять антитерористичні заходи, то вони мають давати якийсь результат ‒ і ось, будь ласка, зловили «малолітніх терористів». Значить, спецслужби працюють, а паркани та рамки металошукачів поставили не дарма, інакше будуть теракти тощо. Саме на це спрямована російська машина. Тим більше недалеко від Керчі розташований міст, якому, як стверджують у Росії, загрожують якісь атаки, тому місто стало вразливим в цьому плані, тут посилюють систему контролю над населенням.

Вже є прецедент Рослякова, і тепер можна шукати його послідовників, прихильників, кого завгодно
Євгенія Горюнова

Євгенія Горюнова нагадує, що до анексії Криму Росією на півострові не було терактів, не було такого, щоб школярі або студенти нападали на навчальні заклади.

Довідка: 18 лютого 2020 року ФСБ Росії повідомила про затримання двох підозрюваних 2003 та 2004 року народження в підготовці терористичних актів в освітніх установах Керчі. У відомстві стверджують, що затримані є «прихильниками екстремістської ідеології, послідовниками 18-річного Владислава Рослякова, причетного до вбивства 20 осіб у Керченському політехнічному коледжі у жовтні 2018 року».

Голова Слідкому Росії доручив прискорити розслідування цієї справи.

Після цього управління російського Слідкому в Криму та Севастополі узяло до свого провадження цю кримінальну справу.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова зажадала від російської колеги Тетяни Москалькової надання інформації про затримання ФСБ Росії двох неповнолітніх жителів Керчі, які нібито готували терористичний акт у двох навчальних закладах міста.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG