Спеціально для Крим.Реалії
Російський глава Криму Сергій Аксенов, вітаючи кримчан з Днем слов'янської писемності та культури, висловив дуже суперечні думки, які викликали обурення серед філологів і вчених.
Як повідомляє офіційний інформаційний орган уряду Криму «Крыминформ», Сергій Аксенов сказав, що «сьогоднішнє свято привертає нашу увагу не тільки до витоків російської мови та великої російської культури, а й до витоків російської державності. Воно символізує єдність слов'янських народів. Саме кирилиця стала основою для формування єдиного мовного простору на території слов'янських держав і вічною скарбницею нашої духовної спадщини. Наш святий обов'язок ‒ зберігати та берегти велику й могутню російську мову, російську культуру, вивчати цю величезну та безцінну спадщину, передавати її наступним поколінням».
Дозвольте, запитає читач, а де ж згадка про батьків слов'янської писемності Кирила та Мефодія, і до чого тут російська державність і взагалі політика? Поготів, що інформація подана під заголовком «Аксенов розповів про значущість для Криму Дня слов'янської писемності та культури». Невже в Криму для такого привітання не знайшлося філолога, який би висвітлив питання в усій науковій складності та правильно розставив би акценти? Чому за цю справу взявся випускник військового училища?
Росія привласнює болгарську історію
Однак ситуація в Криму виявилася не унікальною. Як повідомляє низка інформаційних ресурсів, болгарський письменник і перекладач Огнян Стамболієв, який оглядав присвячену Дню слов'янської писемності та культури виставку перед російським культурно-інформаційним центром у Софії, звинуватив Росію у привласненні кирилиці та ігноруванні ролі болгар у слов'янському просвітництві. Про це він написав на порталі Fakti.bg. Як повідомляє ресурс «Текстовер», вчений висловив думку, що виставка повністю ігнорує той факт, що болгари упродовж століть мали важливу роль у просвітництві.
«На численних стендах рукописи ілюструють історію нашого письма, але ніде не згадується про вирішальну роль нашої країни... Президент Путін навіть кинув нам виклик, наголосивши, що кирилиця веде свою історію від святих братів Кирила та Мефодія в... Македонії. Вони навіть спробували привласнити кирилицю і проголосити її своєю. Щоб оголосити на весь світ, що вона... російська».
Болгарський вчений навів численні цитати з праць академіка Лихачова на підтвердження ролі болгарського народу в поширенні слов'янської писемності, а також згадує інші висловлювання відомих росіян, які фактично заперечують цю роль. При цьому Стамболієв називає київську княгиню Ольгу онукою болгарського князя Бориса Першого та племінницею царя Симеона Оленою. На думку Стамболієва, саме староболгарська мова стала основою «всіх східнослов'янських мов».
Як зазначає Радiо Свобода, 26 травня газета парламенту України «Голос України» помістила статтю «Росія намагається вкрасти в Болгарії частину її історії». Як виявилося, російська виставка в Софії підготовлена в такому ж стилі та з такими ж посиланнями і аргументами, як і «привітання» Сергія Аксенова в Криму, що наштовхує на думку про те, що з Москви, швидше за все, були розіслані рекомендації, як саме необхідно трактувати історію створення та значення кирилиці.
Як зазначають болгарські ЗМІ, в жодному документі виставки не згадується про належність братів Кирила та Мефодія до Болгарії, її історії та культури. Навпаки. Організатори виставки запропонували болгарам своє трактування діяльності Кирила та Мефодія, назвавши їх «реформаторами слов'янської азбуки, творцями церковнослов'янської мови, першими розповсюджувачами писемності та освіти в Росії».
Газета зазначає, що «всі телеканали та більшість болгарських друкованих видань висловили обурення «нахабством Москви», і нагадали, що до лику святих рівноапостольні Кирило та Мефодій були віднесені з приходом їхніх учнів до Болгарії ще у 886 році. Творці кирилиці перекладали богослужебні книги для ранньохристиянської Болгарії, а не для Росії, як зараз намагаються переконувати навіть болгарських вчених «російські просвітителі».
Кримська приватизація кирилиці
За таким же принципом відзначили День слов'янської писемності та культури в Криму. При цьому Сергій Аксенов висуває на перший план російську мову, інші ж культури та системи писемності, як наприклад, традиційна для Криму писемність тюркських мов і тюркська культура, лише маються на увазі в понятті «багатонаціонального та полікультурного Криму».
Він каже: «Для багатонаціонального і полікультурного Криму День слов'янської писемності та культури має особливе значення. Наш півострів ‒ невід'ємна частина русского міра. Російська мова та російська культура об'єднують представників понад 170 національностей, які живуть у нашому регіоні, сприяють зміцненню злагоди та взаєморозуміння між людьми, збереженню унікальних традицій кожного народу. Саме ця єдність допомогла кримчанам вистояти і повернутися додому, в Росію».
Такі однобокі висновки робляться з того факту, що дорогою до Хазарії Кирило та Мефодій зупинились у Криму, де провели зиму 860-861 рр. «Крымские известия» чомусь вважають, що відтоді минуло 1130, а не 1160 років. Автори приватизації справи Кирила та Мефодія стверджують, що у Херсонесі вони знайшли Псалтир, написаний русскіми письменами. І на їхній основі вони винайшли глаголицю та кирилицю. З цього виходить, що саме Крим, конкретніше Херсонес, став батьківщиною слов'янської писемності.
Авторів цієї концепції не бентежить, що ці твердження взагалі заплутують всю історію. Древній Херсонес, як уже багато разів підкреслювали історики, до нинішньої Росії не має жодного стосунку. До того ж виходить, що не кирилиця стала основою для слов'янської, зокрема і русскої, писемності, а навпаки ‒ до її винаходу вже існувала якась русска мова? Не бентежить і те, що вчені так і не дійшли висновку, якими ж письменами був написаний той Псалтир, можливо, сирійськими, але ніяк не русскіми. Ну, а той факт, що в описувані часи існувала Русь з центром у Києві, але ні Москви, ні Московської держави не було на карті, не дозволяють взагалі говорити про спадкоємність слов'янської писемності та нинішньої Росії.
Цього року Громадська палата Росії та створений Росією на базі ТНУ «Кримський федеральний університет» проводять серію круглих столів та відеоконференцію «Спадщина Кирила та Мефодія на перехресті культур: Росія, Болгарія, Білорусь, Україна, Сербія та Македонія». Спроба хоча б за допомогою писемності залучити в орбіту Росії якомога більшу кількість держав, пояснюється прагненням Москви тримати їх у річищі своєї політики. Але саме це і розвалює процес.
Через прагнення Росії домінувати у всіх процесах багато держав намагаються позбутися російського впливу: вже відмовилися від кирилиці Узбекистан, Азербайджан, Казахстан, Молдова, ще в 1991 році ухвалив таке рішення Курултай кримських татар, періодично говорять про це і в Україні. Росія приватизацією кирилиці сама розвалює слов'янську єдність, а потім починає звинувачувати в цьому того, хто намагається позбутися її опіки.
У такій ситуації складно обійти мовчанням і той факт, що як вже багато разів стверджували вчені-генетики, росіяни не є слов'янами. Статті про це вже обійшли безліч ЗМІ, писали і «Власть», і РОСБАЛТ, і «Рамблер», і багато інших, а такий авторитетний у цьому плані ресурс як «Центр Льва Гумільова» стверджує: «Російські вчені вперше в історії провели нечуване дослідження російського генофонду ‒ і були шоковані його результатами. Зокрема це дослідження повністю підтвердило висловлену в наших статтях «Країна Моксель» (№14) і «Неросійська російська мова» (№12) думку про те, що росіяни ‒ це не слов'яни, а тільки російськомовні фіни... А сенсація дійсно вийшла неймовірна ‒ виявилися помилковими багато міфів про російську національність. Зокрема з'ясувалося, що генетично росіяни ‒ зовсім не «східні слов'яни», а фіни».
Виходить негарна річ: російські історики з часів Катерини II підтасовували історію і для створення «російської унікальності» «записалися» не у свою національну групу, привласнили собі чужу писемність і мову, а також шляхом запозичення назви, перейменуванням з Московії на Росію за Петра I, присвоїли собі історію та дії всіх історичних діячів Стародавньої Русі-України, хоча з'явилися на історичній арені набагато пізніше, в інших історичних обставинах і з іншими атрибутами. І цьому все більше доказів.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Погляди, висловлені в рубриці «Думка», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
