Доступність посилання

ТОП новини

Росіяни скаржаться на Крим: підсумки курортного сезону на півострові


Пляж у Феодосії. Серпень 2019 року
Пляж у Феодосії. Серпень 2019 року

Високі ціни, поганий сервіс і віддаленість відлякують росіян від анексованого Криму. Такі результати телефонного соціологічного опитування оприлюднив Всеросійський центр дослідження громадської думки. Ті, кому відпочинок у Криму не сподобався, нарікали також на інфраструктуру, нестабільну ситуацію в Україні та погане ставлення кримчан до приїжджих.

Згідно з підсумками опитування, третина росіян відпочивали вдома ‒ 33%, ще близько третини ‒ на дачі або садовій ділянці ‒ 27%, а 20% влітку й зовсім не брали відпустки. Відпочинок за кордоном вибрали тільки 8% росіян, такий вибір зробили, судячи з результатів опитування, переважно молоді росіяни віком 18-24 роки. Курорти Краснодарського краю Росії обрали 6% росіян, і лише 4% опитаних росіян відпочивали в анексованому Криму.

Генеральний директор російського туроператора «Дельфін» Сергій Ромашкін вважає результати опитування реалістичними.

‒ У 2013 році близько двох мільйонів росіян побували в Криму. Зараз, якщо називається цифра понад 5 мільйонів ‒ а я з нею згоден ‒ то опитування ВЦДГД підтверджує це. Тобто 4% опитаних у перерахунку на кількість населення ‒ це десь 5,5 мільйона осіб. Відповідно, за п'ять років популярність Криму зросла, напевно, у 2,5-3 рази. Я хотів би звернути увагу, що, згідно з цим же звітом, залишилися задоволені відпочинком у Криму 97% опитаних, що навіть більше, ніж відсоток задоволених відпочинком у Краснодарському краї ‒ там 90%. Те, що незадоволені цінами, це спільне міркування для всіх покупців. Що б люди не купували ‒ продукти, туристичні послуги, відпочинок ‒ вони хотіли б купити дешевше. Крим знаходиться в ринку, він трохи дешевший, ніж Анапа, й істотно дешевший, ніж Сочі. У самому Криму Ялта дорожча за Євпаторію, Феодосія ‒ дешевша, ніж Коктебель.

Ялта дорожча за Євпаторію, Феодосія ‒ дешевша, ніж Коктебель
Сергій Ромашкін

Сергій Ромашкін вважає, що фактично Крим розташований не далі, ніж курорти Краснодарського краю.

‒ Відстань до Сочі перевищує відстань до Криму, і якщо ви користуєтесь літаком, то це ті ж 2 години 20 хвилин часу. Машиною або потягом це та ж доба що туди, що туди. На жаль, море в Росії ‒ одне, як люблять жартувати туроператори, тому вибір небагатий, і туристи так чи інакше дістаються. У Криму є певний потенціал щодо зростання туристичного потоку: цього року ми чекаємо, що він перевищить 6 мільйонів осіб. Напевно, можна рости й далі, але все-таки тут випереджальними темпами має йти будівництво транспортної та готельної інфраструктури. Ми все-таки бачимо, що незважаючи на масштабне будівництво доріг, багато туристів довго їдуть з аеропорту до узбережжя. Зрозуміло, що коли реконструкція доріг закінчиться, туристи поїдуть у більшій кількості.

На думку Сергія Ромашкіна, міст через Керченську протоку став для російських туристів привабливою пам'яткою, на яку багато хто спеціально поїхав подивитися.

Тим часом, за інформацією російського міністерства курортів Криму, до початку вересня тут побували вже 5,8 мільйона туристів. Відзначається, що це на 11% більше, ніж торік. Ексміністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв в ефірі Радіо Крим.Реалії приводив свої, альтернативні підрахунки на підставі відомостей з відкритих джерел, на зразок продажів на авіарейси до Криму та використання відповідних формул:

«Торік мали результат майже 1,2 мільйона відпочивальників. Цього року нічого не віщувало зменшення турпотоку, і я припускав, що буде стільки ж. Але тепер можу сказати, що тепер за підсумками 8 місяців ми бачимо зменшення турпотоку порівняно з минулим і позаминулим роками. У 2018-му на початок вересня було близько 800 тисяч, зараз близько 700 тисяч... Цільове призначення території в очах Кремля ‒ це військова база, ну й туризм так собі... Звідки ж узятися семи мільйонам туристів, якщо до анексії приїжджав один мільйон росіян щороку? Щоб збільшився потік, потрібні якісь підстави. Просто поїхати мостом подивитися ‒ це підстава була торік. Подивилися. Щоб поїхати відпочивати до Криму, потрібні підстави, по-перше, у вигляді ціни. Так ось, ціни в Криму стали вищими. Відпочинок у Криму подорожчав з 2013 року реально вдвічі».

Директор з роботи з органами державної влади російського ВЦДГД Кирило Родін пояснює, що в туристичне опитування закладена похибка, яка має велике значення у випадку з показниками Криму.

‒ Тут дуже важливо при розгляді результатів брати до уваги, що опитування мають похибку. Похибка поточного опитування становила 2,5%. Тобто ми говоримо, що цифра в 4% плюс-мінус 2,5%. Якщо брати формально, то вона на 1% підросла, але, беручи до уваги похибку, я б остерігся на підставі цього робити висновки, обраховувати в абсолютних значеннях, як виросла ця аудиторія. Зі свого боку навесні ми намагаємося запитати росіян, куди вони поїдуть відпочивати, а восени ‒ куди вони все-таки з'їздили, щоб порівняти прогнози й факти. Так ось, навесні намітилася тенденція скорочення тих, хто цікавився кримським напрямком. Ми обговорювали з експертами це, і були деякі гіпотези про те, що перша хвиля «хайпа» стала спадати. Але, за результатами року, ми побачили, що цифра не спала. Я б сказав, що тенденція збереглася на рівні минулого року.

24% сказали, що відлякують високі ціни в курортний сезон
Кирило Родін

Кирило Родін підкреслює, що в цей раз соціологи вперше запитали, що приваблює росіян у поїздках до Криму, а що відлякує.

‒ На першому місці серед того, що приваблює, 20% назвали красиве чисте море, хороші піщані пляжі, 17% сказали, що подобається природа, гори, ще 14% виділили приємний клімат, чисте повітря, 8% ‒ історичні місця. При цьому важливо акцентувати, що це відкрите опитування, тобто ми не пропонували закриті варіанти, просили вільно відповісти. Після цього ми спробували об'єднати ці відповіді в категорії. Точно так само ми запитали, чим відлякує відпочинок у Криму. Я б резюмував, що там одна відповідь домінує: 24% сказали, що відлякують високі ціни в курортний сезон. Але це запитання ми ставили всім росіянам, тобто туди потрапили й ті, хто жодного разу в Криму не був.

Голова громадської організації «Курортний Крим» Олександр Бурдонов вважає, що проблема високих цін для півострова ‒ не нова, але в останні роки вона погіршилася.

‒ Поганий сервіс та високі ціни, судячи з наших опитувань, традиційні претензії ‒ ми 20 років проводили їх щорічно. Про віддаленість розташування я в перший раз чую... Платоспроможність туриста цього року не дуже ‒ гірше, ніж торік вийшла. Щодо сервісу, це питання сформованих очікувань, тим більше що є турецький досвід ‒ там три чверті готелів 4-5 зірок, а у нас таких менше. При цьому ціни практично не зростали. Багато хто позадирав ціни, але в липні почали скидати. У деяких готелях у травні завантаження було кращим, ніж у липні. До того ж, коли рубль впав удвічі відносно долара, відповідно впала платоспроможність населення, а зарплати сильно не виросли. Люди економлять, харчуються іноді навіть локшиною швидкого приготування тощо.

Сенс їхати в Крим, якщо пляжів немає?
Тетяна Козлова

Головний редактор українського порталу «Новини турбізнесу» Тетяна Козлова вказує на те, що в Криму погіршується сервіс і залишається все менше місць для пляжного відпочинку.

‒ Сервіс ‒ це таке погане місце в Криму, що навряд чи на нього вдасться вплинути. Я розумію, що хочеться росіянам, які вважають, що Крим ‒ їхній, отримати і красиву природу, і пляжі, море, сервіс. Але навіть з природою та з пляжами ‒ велика напруга, тому що, наприклад, в Алупці пляжів вже немає, відпочивальники розвертаються та їдуть. А чому ні? Не підсипають піску, тому що це безглуздо: берегоукріплювальні споруди вже зруйновані. А колись це було популярне місце. У Сімеїзі така ж проблема, у Коктебелі тільки шматочок пляжу залишать для місцевих, 50 метрів, а решту берегової лінії віддали федеральним службам. Пляжі вимирають. Сенс їхати в Крим, якщо пляжів немає? З ними буде все гірше й гірше.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG