19 лютого у Росії відбулись стратегічні ядерні навчання під керівництвом президента цієї країни Володимира Путіна. Відповідно до повідомлення міноборони Росії, зробленого напередодні, бойовими завданнями тренувань визначено запуск балістичних і крилатих ракет, перевірку надійності озброєння стратегічних ядерних і неядерних сил. Кому загрожує запуск балістичних і крилатих ракет? Чи є вони у Криму? Чи є у цих навчаннях елемент тиску на Україну та Захід? Про це – у матеріалі Крим.Реалії.
До стратегічних військових навчань, за інформацією міноборони Росії, залучили Південний військовий округ, а також кораблі Північного та Чорноморського флотів.
Раніше газета Financial Times із посиланням на свої джерела писала, що Москва перенесла планові ядерні навчання з осені на лютий. Співрозмовники видання розцінили це як застереження НАТО та пов'язали з ймовірними планами Росії щодо чергового вторгнення в Україну.
Влада Росії спростовує заяви західних розвідслужб про її плани щодо військового вторгнення в Україну.
Незважаючи на заяви міністерства оборони Росії про те, що частина військ після навчань повертається у місця постійної дислокації, у США та НАТО заявили, що «не бачать» відведення російських військ від кордону з Україною і що «загроза нападу зберігається».
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Київ спостерігає «лише невелику ротацію» російських військовослужбовців, але відведення підрозділів від кордону з Україною не фіксується.
Керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що стратегічні ядерні навчання Росії можуть бути «сигналом Заходу» про те, що Росія «готова до епохи «холодної війни», загострення обстановки, аж до загрози застосування ядерної зброї». Він зазначив, що до цих стратегічних ядерних навчань залучено сили Чорноморського флоту Росії, який «формально не має стратегічної ядерної зброї».
У Росії продовжують нарощувати ці засоби. У такій ситуації Крим може стати загрозою не лише Україні, а й світуПавло Лакійчук
Лакійчук пояснив це тим, що на Чорноморському флоті можуть бути носії такої зброї або він «розглядається як можливий плацдарм, звідки ця зброя згодом буде застосована». Тому експерт вважає ймовірною загрозу всьому світу з Криму, де розміщено російські бази Чорноморського флоту.
– Стратегічна ядерна зброя призначена для завдання удару по території всього світу. Це пережиток «холодної війни». Тисячі ядерних боєголовок на підводних човнах, у літаках та шахтах, які колись загрожували США та НАТО. І, здавалося б, настав час про це забути, оскільки ми живемо у ХХІ столітті. Але у Росії продовжують нарощувати ці засоби. У такій ситуації Крим може стати загрозою не лише Україні, а й світу. Чим це загрожує кримчанам, здогадайтеся самі.
Український політичний аналітик Сергій Постоловський вважає, що ймовірність повномасштабного вторгнення Росії в Україну найближчими днями «нижча за середню». На його думку, під загрозою військових операцій Росії зараз перебувають регіони Донецької та Луганської областей, а також південні регіони України, розташовані неподалік анексованого Криму.
Будь-яка провокація, організована Росією, апріорі дозволяє Путіну сказати, що він захищатиме російськомовне населенняСергій Постоловський
– Зараз будь-яка провокація, організована Росією, апріорі дозволяє Путіну сказати, що він захищатиме російськомовне населення (в Україні – КР). І тоді російські війська, які сьогодні стоять на кордоні з Україною, просунуться на лінію розмежування, де зараз проходить лінія фронту в Донецькій та Луганській областях. Якщо це станеться – Путін чекатиме на реакцію: відповіді Заходу чи переговорів. Найближчого тижня зберігається найбільша небезпека такого сценарію. У зоні ризику не лише Донецька та Луганська області, а й лінія від Маріуполя до Херсона у напрямку до Криму.
На думку Постоловського, Путін «тричі подумає», перш ніж розпочати велику війну з Україною, «оскільки в сучасному світі йому не дадуть її виграти».
Російський оглядач, кандидат політичних наук Іван Преображенський в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що перспектива розвитку ситуації в Україні стане зрозумілою найближчими днями. Якщо наступного тижня повномасштабні військові дії не почнуться, то, на його думку, «є надія», що це була «чергова спроба Росії підвищити ставки та спробувати змусити західних партнерів України змусити Київ до виконання Мінських угод за її сценарієм».
Торік у грудні Росія на тлі збільшення угруповання своїх військ біля кордону з Україною висунула США та НАТО вимоги щодо «гарантій безпеки». В ультиматумі йшлося про нерозширення Альянсу на Схід та «обмеження військової активності НАТО у Східній Європі, включаючи взаємодію з Україною та Грузією».
Представники країн Заходу та НАТО заявляли, що не підуть на поступки щодо принципових питань.
У січні та лютому відбулася серія переговорів і зустрічей, у тому числі на рівні глав держав, на яких обговорювалися як російські вимоги, так і загроза нападу на Україну.
Росія отримала відповідь від США на свою вимогу щодо гарантій безпеки. Але вона «не може задовольнити Москву», заявив глава російського МЗС Сергій Лавров на зустрічі з Володимиром Путіним 14 лютого.
Тому Лавров планує «продовжувати вимагати конкретної реакції від кожної країни (у НАТО на вимогу Росії, що військова активність Альянсу у Східній Європі буде обмежена, включаючи взаємодію з Україною та Грузією – КР)».
На запитання Путіна, чи є шанс домовитися з партнерами з ключових питань, Лавров відповів, що «шанс є завжди».
США та їхні союзники наполягають, що не відмовляться від політики відкритих дверей НАТО, але готові обговорювати питання обмеження ядерних озброєнь, нерозміщення ударних озброєнь на сході Європи, заходи щодо підвищення прозорості та інше.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
Росія накопичує війська біля кордонів України та в анексованому Криму
За інформацією Міноборони України, протягом другого півріччя 2021 року поблизу кордону України командування збройних сил Росії провело низку широкомасштабних командно-штабних навчань.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв 10 листопада, що біля кордону з Україною перебувають близько 100 тисяч російських солдатів і що західні країни передають офіційному Києву інформацію про активні пересування російських військ поблизу українського кордону.
Франція та Німеччина 15 листопада застерегли Росію від заподіяння шкоди територіальній цілісності України – на тлі великої та незвичайної концентрації російських військ поблизу українських кордонів. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 16 листопада, що альянс продовжує тісно співпрацювати з Україною та надавати їй політичну та практичну підтримку.
Російська влада, включаючи президента Володимира Путіна, заперечує агресивні наміри і сама звинувачує Захід в ескалації напруженості, вказуючи на проведення масштабних навчань у Чорному морі. Путін звинуватив у ескалації також Україну через використання нею проти бойовиків на Донбасі ударного безпілотника.
Видання Bloomberg раніше повідомило, що американська розвідка поділилася з європейськими союзниками розвідувальними даними, які свідчать про ймовірну підготовку Росії до масштабного вторгнення на неокуповану територію України за декількома напрямками.
У Кремлі розкритикували такі повідомлення західних ЗМІ.
Востаннє російська влада стягувала військовослужбовців до українського кордону на початку весни 2021 року. Київ і країни Заходу побачили в цьому загрозу безпеці України. Москва пояснювала перекидання військ навчаннями і вказувала, що те, що відбувається, не несе небезпеку для інших країн.
