Увечері 26 липня Збройні сили України завдали чергового ракетного удару по Антонівському мосту в Херсоні. Після цього заступник глави російської окупаційної адміністрації Херсонської області Кирило Стремоусов заявив, що міст повністю закритий для руху після обстрілу. Удар по Антонівському мосту став приводом для нових обговорень долі мосту через Керченську протоку. Чи планує його атакувати ЗСУ? Чи потрібно це Україні з військової точки зору? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі Крим.Реалії.
«Робота нашої артилерії настільки педантична та ювелірна, що більше спрямована на деморалізацію війська супротивника. Тому удари по Антонівському мосту були. Але вони були філігранними». Так представниця командування «Південь» ЗСУ України Наталя Гуменюк розповіла про ракетний удар по Антонівському мосту, якого ЗСУ завдали 26 липня.
Наступного ранку після обстрілу заступник голови російської окупаційної адміністрації Херсонської області Кирило Стремоусов повідомив, що міст повністю закритий для руху. «Міст стоїть, міст насправді був обстріляний, але це не говорить про те, що ми повинні якимось чином когось там злякатися, кудись бігти», – заявив він.
Удари по Антонівському мосту активізували дискусії про те, чи атакуватимуть українські військові міст через Керченську протоку.
З погляду військової логістики, знищення такого об'єкта, як Керченський міст, виглядає абсолютно логічнимАндрій Клименко
Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко так описував в ефірі українського телеканалу UA причини, через які українські війська одного разу мають атакувати цей об'єкт: «Нам треба знищити цей міст. Наприклад, візьмемо танковий полк. Він складається як мінімум із 3-4 залізничних ешелонів по 50 вагонів у кожному. До того, як з'явився Керченський міст, щоб переправити таке сполучення, потрібна була величезна кількість рейсів порома. 5 рейсів на один ешелон, це 15-20 рейсів, щоб перевезти лише танковий полк. Сьогодні, коли є Керченський міст, ці ешелони можуть пройти за кілька хвилин. З погляду військової логістики, знищення такого об'єкта, як Керченський міст, виглядає абсолютно логічним».
Росіяни кинули величезні сили на захист мосту, розповів в ефірі Радіо НВ секретар Ради безпеки та оборони України Олексій Данілов.
Вони досить серйозно ставляться до того озброєння, яке вже має наше військо. Вони дуже серйозно ставляться до нас. Що раніше ми з вами не бачилиОлексій Данілов
«Вони постійно перебувають у напрузі. Вони напружені зараз через Кримський міст, вони його дуже ретельно охороняють, там майже щодня відбуваються навчання. Кількість ППО, які вони поставили там охороняти цей об'єкт, просто, скажімо так, божевільна. Це говорить про те, що вони досить серйозно ставляться до того озброєння, яке вже має наше військо. Вони дуже серйозно ставляться до нас. Що раніше ми з вами не бачили», – сказав Данілов.
Кремль уже реагував на заяви українських військових і політиків щодо можливих ударів по мосту через Керченську протоку.
«Безпека Криму гарантована тими превентивними заходами і тими додатковими заходами, які зараз вживаються по лінії наших військових, про сутність тих заходів я говорити не можу, це питання до військових. А щодо згадки нашого мосту, Кримського мосту, українськими військовими та політиками, це далеко не вперше. Нам про це добре відомо, зрозуміло, подібні погрози ми знаємо і беремо до уваги», – заявляв раніше прессекретар російського президента Дмитро Пєсков.
Удари ЗСУ по Антоновському мосту в Херсоні полковник Збройних сил України, військовий експерт Владислав Селезньов називає можливою репетицією того, що може статися з Керченським мостом.
«Для цього нам не вистачає зовсім трохи – отримання від наших західних партнерів ракет, здатних діяти на відстані до 300 кілометрів. Це саме та відстань, що відокремлює передові позиції українських військ від того самого всім добре відомого Керченського мосту», – сказав Селезньов в ефірі Крим.Реалії.
Розповідаючи про військову ситуацію в Херсонській області, Селезньов стверджує, що в російських військ виникли певні труднощі на правому березі Дніпра. За його словами, вони з'явилися через те, що українські збройні сили пошкодили не тільки Антонівський міст, але ще два інфраструктурні об'єкти, через які раніше російські війська здійснювали військову логістику.
«Росіяни постали перед дилемою: яким чином поповнювати ресурси, зокрема й збройною технікою для дій російських окупантів. Наразі на Херсонському напрямку перекидають велику кількість підрозділів ПДВ Росії. Це пов'язано не тільки з тим, що росіяни, можливо, спробують атакувати ЗСУ на Миколаївському і Криворізькому напрямках, а й з великою ймовірністю з тим, що інші бойові броньовані машини мости, пошкоджені РСЗВ HIMARS, не зможуть винести», – зазначає Селезньов.
Якою буде реакція кримчан, коли українські війська візьмуться за визволення анексованого Криму? На думку Владислава Селезньова, чимало жителів Криму зберегли добрі спогади про те, яким був півострів до початку його анексії Росією у 2014 році. «Це дає підстави та впевненість у тому, що кримчани зустрічатимуть українську армію як армію визволителів, а не створюватимуть осередки спротиву. Для мене цілком очевидно, що українські військові повертатимуться додому», – упевнений Селезньов.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
