ЗСУ освоюють трофейне озброєння. Журналісту Крим.Реалії показали зброю та автопарк бронетехники, яку відбили у російських військових у боях на Миколаївщині. Особливо цінні екземпляри – система залпового вогню БМ-21 «Град». Єдина машина на всі Збройні сили України – російська БРЕМ-Д – це бойова ремонтно-евакуаційна машина десанту. Серед цінних екземплярів також МТ-ЛБ, у народі «мотолига» – вона тепер як донор для ремонту іншої техніки. Трофейна бойова машина десанту зроблена з дюралюмінію, на озброєнні має 30-міліметрову гармату та протитанковий комплекс. По дорожніх листах, які знайшли в машинах, відстежили, що майже вся техніка й озброєння прийшли з Криму через Керченський міст.
Російський ГРАД «Україна»
На бампері російської системи залпового вогню «Град» літеру «Z» зафарбували, і тепер тут напис синьою фарбою «Україна».
Цей «Град» відбили у російської армії в боях на Миколаївщині, розповідає заступник командира ремонтної роти 59-ї бригади.
Ще одна відмінність – вона може стріляти залпом і по 40, і по 20 снарядів
«Ця машина дуже ефективна. Це БМ-21 «Град» — система залпового вогню, яка дісталася нам від російської армії. Вони її залишили, ми її забрали, відновлюємо. І надалі вона піде в реактивну батарею і виконуватиме завдання, пов'язані із захистом батьківщини».
Довідка: БМ-21 «Град» – реактивна система залпового вогню, калібр снарядів 122 мм. Кількість снарядів для залпу – 40. Максимальна дальність стрільби 40 кілометрів. Розроблена в СРСР, використовується з 1963 року. Випускалася на базі вантажівки Урал. Попередницею «Граду» називають систему «Катюша». Є і українська модифікація БМ-21К.
«Градів» такої модифікації на озброєнні української армії не має. У чому ж відмінність, пояснює заступник командира ремонтної роти 59-ї бригади.
Це російська техніка, у нас немає таких. У ЗСУ лише один екземпляр
«В нас таких машин немає. По-перше, по гумі видно, що вона російського виробництва. По-друге, якщо подивитися у решітку, то видно, що радіатор відсунутий. Тобто вже можна зрозуміти, що там стоїть двигун МАЗівська шістка. В нас такі двигуни не використовують. Ще одна відмінність – вона може стріляти залпом і по 40, і по 20 снарядів. У них або півпакета або повний пакет. Наші можуть стріляти по 2 та по 4 снаряди».
БРЕМ-Д – ще один цінний трофей. Це бойова ремонтно-евакуаційна машина десанту. В українській армії не має таких машин, в ЗСУ це єдиний екземпляр.
«Це російська техніка, у нас немає таких. Один екземпляр, одна одиниця, мабуть, лише у нас. У ЗСУ лише один. Це БРЕМ-Д – бойова ремонтно-евакуаційна машина десанту. Вона використовується для евакуації пошкоджених машин БМД. БМД-2 у них бойова машина, а це їхня евакуаційна машина, яка відновлює їм ходову частину, моторно-трансмісійне відділення, залежно від поломки. Також вона має кран, вантажопідйомністю до двох з половиною тонн», – розповідає заступник командира ремонтної роти 59-ї бригади.
Довідка: БРЕМ-Д – радянська десантна броньована ремонтно-евакуаційна машина. На озброєнні з 1984 року, служить для евакуації пошкоджених бронемашин з-під вогню противника.
Цю броньовану машину російські військові залишили, коли відступали з аеропорту Кульбакіно під Миколаєвом. У неї було несправне зчеплення, але наразі машина в строю, на озброєнні ЗСУ. Військові машину хвалять, кажуть, що бойові задачі виконує.
Ремонтують техніку у спеціальній пересувній автомобільній ремонтно-механічній мастерні. Тут можна зробити будь-який ремонт, кажуть військові. І не важливо, техніка українська чи російська – усі болти однакові, пояснює Вадим, начальник майстерні МРМ 59-ї бригади ЗСУ.
«У ремонтно-механічній майстерні є токарний верстат, наждак та свердлильний верстат. Тобто можна самотужки робити увесь весь спектр механічних робіт під час ремонту військової техніки. Ми можемо працювати і від зовнішньої мережі 380 і від власного генератора в автономній мережі. Все, що стосується ремонту – все однакове. Болти вони що радянські, що українські, стандарти однакові».
Бойова машина десанту, БМП і «Мотолига»
Серед значних екземплярів, наприклад, ось ця МТ-ЛБ, у народі – «Мотолига». Забрали у російських військових 4 таких машини.
Вона відіграє роль донора, ми за допомогою них відновили свої бойові машини
«Знайшли їх захованими у стозі сіна на фермі. Витягували їх майже тиждень. Намагалися підійти раз – мінометний обстріл, вдруге – мінометний обстріл. Потім ми підготувалися і втретє витягли все. Було їх близько 4 машин», – розповідає начальник зброї 59-ї бригади ЗСУ з позивним «Фрейзер».
Довідка: МТ-ЛБ – багатоцільовий транспортер-тягач. Випускався на Харківському тракторному заводі. На озброєнні з 1964 року.
Коли російські військові відступали, у МТ-ЛБ порізали електропроводку, відкріпили акумулятори та засипали цукор у паливну систему, розповідає начальник зброї 59-ї бригади ЗСУ з позивним «Фрейзер».
Вона повністю з дюралюмінію, вона легенька, вона швидка, у неї на озброєнні 30-міліметрова гармата
«Ці машини у них були для транспортного перевезення, вони возили свої речі. Тобто, машина була повністю напхана їхніми речами. Наразі вона відіграє роль донора, ми за допомогою них відновили свої бойові машини. А саме 2С1(2С1 «Гвоздика» – самохідна гаубиця радянського виробництва, створена на Харківському тракторному заводі у 1969 році, калібр 122 мм – ред.) скажімо так трошки вже дефіцитна машина. Особливо турбовані двигуни, і тому потрібні нам».
Якщо так звані «мотолиги» пустять на запчастини, то ця БМД-2 російської армії вже воює на боці ЗСУ.
«Це бойова машина десанту. Це трофейний зразок, який ми відновили, перебрали, перефарбували, і вона зараз на бойовому чергуванні чергує. Вона повністю з дюралюмінію, вона легенька, вона швидка, у неї на озброєнні 30-міліметрова гармата, плюс вона має протитанковий комплекс, який, в принципі, нам залишили, як трофей. У нас в Україні на таких машинах воює 25-а бригада. (25-а окрема повітряно-десантна Січеславська бригада, що базується в Гвардійському, Дніпропетровська обл. – ред.) У них вони ще залишилися», – розповідає начальник зброї 59-ї бригади ЗСУ з позивним «Фрейзер».
Довідка: БМД-2 – бойова машина десанту. Призначена для десантування парашутним або висадковим способом із військово-транспортних літаків. Плаваюча.
З цим БМП-2 поралися довше. Довелося двічі розбирати двигун, російські військові засипали цукор у паливну систему. Тепер ця плаваюча БМП із 30-міліметровою гарматою на ходу.
«Сюди ставиться автомат, затискається та ведеться бій. Один, два, три і з тієї сторони троє – всього шість осіб. Плюс навідник, командир, механік. І всі поміщаються у цю машину. Ця сидушка – це баки, а вони сидять на сидінні. Тобто на бак лягає сидушка і вони сидять працюють, у них сектор обстрілу. Кожен має своє завдання», – пояснює український військовий.
Довідка: БМП-2 – радянська та російська гусенична бойова машина піхоти. На озброєнні СРСР з 1980 року.
У них чудові колеса, витримують кульові влучання, у них є підкачка
Про російську техніку «Фрейзер» говорить з повагою. Каже – трапляються відносно нові зразки. Як, наприклад, цей КАМАЗ зібраний спеціально для військових.
ПКТ – кулемет Калашникова танковий. А це трофейний «Корд»
«Особливість у тому, що вони нові. Вони 2014-2015 років випуску. У них чудові колеса, які витримують кульові влучання, у них є підкачка. У них двигун Євро 5, тобто це потужні відмінні машини. Які вже служать нам. Ми відновили кабіну, у неї були пробиті колеса, ми зняли з інших машин, поставили. У нього були кульові влучання, двері ми переставляли, і прилади», – розказує «Фрейзер».
«Корд» і танковий «калаш»
У ході боїв на Миколаївщині українській армії дісталися зразки російської стрілецької зброї. Вже готові до використання кулемет Калашникова і кулемет «Корд», розповідає заступник командира ремонтної роти 59-ї бригади.
«Це трофейні зразки кулеметів. Кулемет танковий. ПКТ – кулемет Калашникова танковий. Це трофейний екземпляр. А це трофейний «Корд», також зенітний кулемет, 12,5 калібр. Ми їх відновили, в принципі, вони змащені та готові до виконання подальших бойових завдань».
Довідка: ПКТ – кулемет Калашникова танковий, калібр 7,62 мм, радянський танковий кулемет 1969 року випуску.
Довідка: «Корд» – російський великокаліберний кулемет зі стрічковим живленням під набій 12,7×108 мм. Крім піхотного варіанту, може встановлюватися в зенітній установці на вежі російського танка Т-90С.
Кулемети особливо дефіцитні у ЗСУ, їх ремонтують та передають у різні підрозділи української армії.
«Березень, лютий, коли бої були, техніки залишилося багато і ми її забрали. Наприклад, цей кулемет використовується танкістами. Танкістам ми передали, у них теж буває дефіцит із цими видами. Так само і ПКТ – у танку використовується, у БМП використовується, у БМД, у всіх зразках броньованої техніки», – розповідає заступник командира ремонтної роти 59-ї бригади.
А цього чоловіка в 59-й бригаді називають не інакше як пан Шевченко. Бо має 4 цивільні та 4 військові професії. Він не лише ремонтує, а й винаходить. Інженер сконструював станину для трофейного танкового кулемета Калашникова.
Практично на всіх машинах маршрут прокладався через Керч-Севастополь. Через Керченський міст вони всі проходили
«Станина, зроблена під ПКТ, тільки коли він у машині стаціонарно використовується там є таке ліжко під нього, приціл і все. У закріпленому корпусі. Ми вирішили зробити його. Станину взяли у АГС-а (АГС - радянський автоматичний гранатомет на верстаті, що випускається з 1971 року – ред.), а саму постіль із БМД російської. Акумуляторну батарею поставили, її можна встановити на легковий автомобіль. Вона рухлива, вона має сектор вогню, вгору-вниз, вона працює, в принципі, добре», – розповідає заступник командира ремонтної роти 59-ї бригади.
Це ноу-хау ще протестують і передадуть стрілецьким підрозділам ЗСУ, каже замкомандира ремонтної роти.
Відповідь на популярне запитання – коли закінчиться війна?
Майже все озброєння і техніка, яку відбили у російських військових у боях на Миколаївщині, прийшло із Криму, – каже військовослужбовець 59-ї бригади з позивним «Фрейзер».
Зараз там реально воюють фахівці
«По дорожніх листах можна відстежити, які частини втратили чи подарували нам цю машину. Відповідно, весь маршрут, як вона рухалася і як вона сюди потрапила, є з підписом та печатками. Мокрими печатками. Практично на всіх машинах маршрут прокладався через Керч. Керч-Севастополь і сюди. Через Керченський міст вони всі проходили».
Командир стрілецького батальйону 28-ї бригади Сергій Ткачук переконаний, що противника треба шанувати. Не заноситись у хмари і реально оцінювати силу агресора.
«Скільки твій тато може воювати»? Моя дитина відповіла: «Поки ви сидите тут, охороняєте Польщу, стільки він і воюватиме»
«Артилерія у них дуже сильна, бо не раз ми бачили, як їхні артилеристи стріляють, танкісти, піхота. Це не часи, коли було АТО і ООС, зараз там реально воюють фахівці».
Коли закінчиться війна? У Сергія Ткачука є чітка відповідь на це популярне запитання.
«Закінчиться тоді, коли кожен прийде у військову частину, призветься, не втече до Польщі, за кордон, не кричатиме, що у нього п'ятеро дітей і стане на захист своєї батьківщини. Колись мою дитину запитали: «Скільки твій тато може воювати»? Моя дитина відповіла: «Поки ви сидите тут, охороняєте Польщу, стільки він і воюватиме». І не раз я казав, що треба брати автомат та йти на захист своєї батьківщини. А не кричати біля магазину, які ми патріоти. А багато патріотів зараз сидять за кордоном», – відповідає Сергій Ткачук, командир 4-го стрілецького батальйону 28-ї бригади ЗСУ.
Звільнення Херсона та всього півдня залежить від постачання важкого озброєння Україні, вважає комбат. На його думку, тоді і контрнаступ просуватиметься швидше.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
