ОДЕСА – З 28 вересня по 1 жовтня на Дунаї проходять спільні військові навчання України і Румунії – «Riverine». Ціль навчань – відпрацювання спільних задач і підсилення взаємосумісності військових підрозділів двох країн. Цьогоріч разом з екіпажами кораблів і катерів тренуватимуться морські піхотинці, спецпризначенці та водолази. Чому ці навчання важливі і як Румунія з можливого противника перетворилась на одного з ключових союзників у регіоні?
У вівторок, 28 вересня, в румунському місті Тульча урочисто відкрили українсько-румунські навчання «Riverine-2021». В навчаннях беруть участь військово-морські сили України, морська охорона державної прикордонної служби України, румунська річна флотилія на чолі із річковим патрульним кораблем «Mihail Kogălniceanu» (F-45) і прикордонна поліція Румунії. Також до морських і річних сил вперше за історію навчань «Riverine» приєднались підрозділи морської піхоти обох країн і групи спеціального призначення, в тому числі водолази.
Навчання засвідчують дружбу і партнерство наших країн та розуміння важливості забезпечення безпеки у річкових секторах та протокахОлексій Неїжпапа
«Ці, вже щорічні, військово-морські навчання засвідчують дружбу і партнерство наших країн та розуміння важливості забезпечення безпеки у річкових секторах та протоках. Дунай – одна із найбільших водних артерій Європи, фарватером якої проходить дружній кордон між Україною та Румунією. Впродовж навчання наші національні тактичні групи мають перетворитися на один злагоджений екіпаж, працювати спільно заради однієї мети – підвищення рівня регіональної безпеки, – заявив на відкритті навчань у місті Тульчин (Румунія) командувач військово-морських сил України контрадмірал Олексій Неїжпапа.
Як розповів на відкритті навчань румунський керівник «Riverine-2021» начальник штабу річної флотилії Маріан Расновеану, з румунського боку в навчаннях беруть участь два артилерійських кораблі, два сторожові катери, буксир, гелікоптер Puma і катер берегової охорони. З українського боку – три кораблі військово-морських сил, у тому числі броньовані артилерійські катери й тральщик, гелікоптер і три катери морської охорони ДПСУ.
«Приблизно 600 румунських та українських військових здійснюватимуть тактичні маневри відповідно до оперативних стандартів НАТО, контролюватимуть та інспектуватимуть підозрілі судна, проводитимуть, навчання з буксирування, а також із виконання процедур у надзвичайних ситуаціях», – йдеться у повідомленні організаторів «Riverine-2021».
Загалом у навчаннях братимуть участь понад 15 катерів, гелікоптерів та військових і прикордонних підрозділів Румунії та України.
Цьогоріч маневри корабельно-катерного складу, протиповітряна оборона корабля в специфічних умовах річкової навігації, забезпечення безпеки цивільного судноплавства, робота тральної групи та інші безконтактні завдання навчань відпрацьовуватимуться у звичайному вже режимі карантинних обмежень, говорить речниця Морської охорони Держприкордонслужби Наталя Гуменюк.
Кораблі України і Румунії пройшлися Дунаєм – фото з повітря
Корисний і цікавий досвід взаємосумісності і з військово-морськими силами збройних сил України, які можуть бути залучені в цьому регіоні у випадку загострення ситуаціїНаталя Гуменюк
«Ізмаїльський загін Морської охорони вдруге самостійно представляє Морську охорону Державної прикордонної служби у навчаннях «Riverine-2021». Для морських прикордонників, які на Дунаї, в зоні своєї відповідальності почуваються досить по-хазяйськи, це безумовно корисний і цікавий досвід взаємосумісності і з військово-морськими силами збройних сил України, які можуть бути залучені в цьому регіоні у випадку загострення ситуації або виконання специфічних завдань, таких, як тралення, наприклад, і з представниками румунського флоту, що діє за стандартами НАТО, і з румунськими колегами-прикордонниками», – заявила вона в коментарі Радіо Свобода.
Програма навчань традиційно передбачає насичені маневрування великого строю з понад десятком кораблів і катерів. Від прикордонників у навчаннях беруть участь два кораблі проєкту «Шмель» (плавучі танки) і малий швидкісний маневровий катер проєкту UMS-1000.
«Контроль цивільного судноплавства і відпрацювання інших тренувальних елементів відбуватиметься в максимально реалістичних умовах. Плануються і підходи оглядових груп до умовних суден порушників, і здійснення тралення річкової ділянки, де ймовірне виявлення підводних вибухонебезпечних «сюрпризів» попередніх воєн та боїв минулих років, і знищення витраленої міни, висадка десанту з катера й гелікоптера. Також в плані ухиляння від ударів з повітря, і відпрацювання надання допомоги судну, що зазнало лиха, і буксирування різними способами, і передача вантажів, в тому числі й на ходу. Спільно з прикордонною поліцією Румунії Морська охорона Держприкордонслужби традиційно відіграє елемент пошуку та рятування людини, яка впала за борт», – уточнила Гуменюк.
«Дунай – альтернатива обійти конвенцію Монтре»
Уперше навчання «Riverine» провели вже у 2018 році, хоча ще до 2014 року Румунія розглядалась як можливий військовий противник, говорить експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко – в тому числі через ще «фантомні болі» ще радянського періоду і російську пропаганду, що зберігала і підсилювала такі настрої в українському суспільстві й експертному середовищі. Цьому підігравали й деякі румунські політики, які закликали до приєднання Молдови можливо силовим шляхом.
Після російської окупації Криму Румунію відчула небезпеку для себеАнтон Филипенко
«Однак після російської окупації Криму Румунію відчула небезпеку для себе, а президент Румунії Траян Бесеску прямо заявив, що дії Росії проти України – це загроза і для Румунії. Після цих подій країна, яка є членом НАТО, звернула пильнішу увагу на свою Дунайську флотилію», – пояснює Филипенко.
Флотилія є одним із найбільших військових угруповань на Дунаї, але водночас вона, за інформацією експерта, перебуває не в найкращому стані – більшість кораблів збудована ще в радянські часи, озброєння того ж віку. Сьогодні стоїть питання їхнього переоснащення й переозброєння, країна планує будувати корвети за голландським проєктом, а подібні навчання з Україною є одним з кроків із підвищення їхньої бойової спроможності.
Румунія завжди була послідовним прихильником підсилення НАТО в регіоні, виступила з ідеєю постійної флотилії країн НАТО в Чорноморському регіоні, але проти цього виступила Болгарія, каже Филипенко. І перед Румунією, і перед Україною стоять не тільки воєнні загрози з боку Росії, але й гібридні – саботаж, диверсії, блокування річок, і подібні навчання мають на меті протистояння і таким викликам.
Дунай був річкою не дружби, а суперечки для двох країнАнтон Филипенко
«Дунай був річкою не дружби, а суперечки для двох країн. Румунія виступала, і в принципі зараз виступає, проти існування українського судноплавного ходу в гирлі Бистрому, країни є конкурентами в економічному плані. Але це відходить зараз на другий план, тоді як важливішою стає протидія Росії у гібридній агресії», – вважає Филипенко.
Експерт нагадав, що Дунай розглядався як альтернативний маршрут у Чорне море для військових кораблів нечорноморських країн. Основний маршрут, через Босфорську протоку, контролюється Туреччиною, і обмежує таким кораблям доступ до моря – не більше 21 доби для кожного корабля, і не більш 30 тисяч тонн загального водотоннажності для всіх кораблів кожної країни, що заходить у Чорне море. Таким чином, деякі країни НАТО, зокрема Німеччина, могли б тримати свої кораблі й військово-морські сили неподалік від Чорного моря у Дунаї.
«Через військову співпрацю до тісного співробітництва»
Сьогодні політична ситуація склалась так, що утворення і розвиток субрегіональних союзів стали дуже важливими, говорить Радіо Свобода директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Саме тому Навчання «Riverine» – це унікальна можливість для України, вважає він.
Це унікальна можливість розширення військової комунікаціїВалентин Бадрак
«Важливим є через військові маневри та навчання рух України до таких союзів і утворень. Наша країна суттєво просунулась із Польщею у таких заходах, а румунський напрямок сьогодні – це унікальна можливість розширення військової комунікації, яка б надала поштовх до покращення геополітичної складової та розширення загальної співпраці з партнерами в Європі», – пояснює Бадрак.
Особливо актуальним цей напрямок розвитку для України стає в умовах, коли російська «п’ята колона» працює в країнах центральної та східної Європи, нагадує Бадрак. Саме тому створення нових можливостей саме через військову співпрацю, на його думку, важливо.
Країни цього європейського регіону змушені готуватись до можливої агресії Росії, наприклад, Польща нещодавно вирішила закупити 250 американських танків для розміщення на кордоні із Білорусією. Свої східні регіони змушені укріплювати й інші країни-члени НАТО, що мають спільні кордони з Росією, яка постійно випробовує блок НАТО та намагається розхитати його зсередини.
