Річниця російської анексії: куди рухається Крим?

З кінця лютого та до середини березня російська влада Криму відзначатиме 5 років анексії півострова Росією. Заплановані урочисті заходи з основною ідеєю, що півострів нібито інтегрувався в систему іншої країни.

Чи вдалося Росії перетворити анексований Крим на «російський регіон»? Як кримчани живуть в умовах російської правової системи? На ці та інші запитання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.

Російський соціолог і правозахисник, доктор політичних наук, голова правління експертної групи «Сова» Михайло Савва вважає, що Росія поставила собі за мету ‒ колонізувати Крим, але поки що не завершила цей процес.

‒ Поки Росії не вдалося перетворити Крим на свій регіон за духом і за правилами життя. Багато російських регіонів за цими параметрами російськими не є ані історично, ані в межах сучасного політичного режиму. Однак у Криму робляться дуже активні спроби колонізувати його саме в цьому прямому імперському сенсі. Застосовується кілька методик, що доповнюють одна одну. Це часткова заміна населення, коли силовики не тільки прибувають з інших регіонів. Співробітники ФСБ, які перекочували до Криму, до цього головним чином працювали в гарячих точках Північного Кавказу. Дуже багато офіцерів із Дагестану, з Чеченської Республіки, яких прислали до Криму для використання свого «багатого досвіду». Поліцейських набирають аж до Далекого Сходу, є програми пільгового переселення для пенсіонерів із Крайньої Півночі.

Михайло Савва підкреслює, що Росія не ставить собі за мету повністю замінити населення Криму ‒ замість цього вона прагне зробити усі органи управління для утримання влади максимально надійними.

‒ Кримчани ‒ той контингент, якому, незважаючи на всі минулі заслуги, не довіряють. Є декоративні фігури, які обіймають високі посади, але основна частина чиновників ‒ вже не кримчани за походженням. Це робиться для того, щоб задати російські моделі поведінки, адже чиновник і депутат ‒ це той, хто на виду, його показують по телевізору. Російський режим прагне показати не тільки росіянам, а й усьому світу, що приєднання Криму до складу країни ‒ це добре для самих кримчан. Матеріальні вкладення в півострів величезні ‒ жоден російський регіон не отримує стільки, навіть Чечня відстає... Але система не працює на інтереси людини ‒ вона працює на інтереси невеликої керівної групи, де Путін ‒ не одноосібно лідер. Це вихідці з радянського КДБ, які зараз керують держкорпораціями, силовими структурами, бізнесом.

Напередодні п'ятої річниці анексії на півострові відбуваються кадрові перестановки. Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) проводить виїзні наради в російських міських адміністраціях. Так, на початку лютого він провів відкриту нараду в Ялті, за підсумками якої дав розпорядження меру міста Олексію Челпанову вирішити основні проблеми в місті упродовж місяця. Інакше буде відставка. Подібним чином уже були звільнені мер Сімферополя Ігор Лукашев, мер Феодосії Сергій Фомич і голова міськради Феодосії Володимир Титаренко.

Колишній голова Верховної Ради Криму, лідер кримського відділення партії «Коммунисты России» Леонід Грач в ефірі Радіо Крим.Реалії сказав, що Москві пора замінити самого Аксенова:

«Наближається п'ятиріччя правління Аксенова в Криму, так званої «російської весни». І ось ця сьогоднішня активність саме і спрямована на те, щоб у Москві помітили, що він за все береться. Але якби ти зараз прийшов і почав, це одне питання. А ти вже п'ять років каламутиш воду, і Москві вже давним-давно все зрозуміло. Адміністрація президента готує Аксенова, щоб той нормально пішов, а він не хоче. Москва поки не хоче його заарештовувати, як зробила це з Віталієм Нахлупіним. Це все закінчиться тим, що Москва сюди навіть передчасно завезе керівника на місце голови уряду Криму і таким чином почне новий переділ кадрів».

Активіст із Севастополя Володимир Новиков раніше скаржився на політику російського губернатора Севастополя Дмитра Овсянникова:

«Місцевих жителів намагаються ламати за вказівкою зверху, щоб зробити якийсь загальний шаблон, під якесь лекало підвести. Фактично під рабство. З нас хочуть зробити рабів. Кажуть, ви там недороссіяни, ви українці, записують у зрадники. Коли говорять: «Співвітчизники, патріоти!» ‒ все це брехня, лицемірство й нещирість. Насправді нас вважають ворогами, я це неодноразово чув. Намагаються зламати через коліно, ображають нас. Від Овсянникова та його команди й презирство, і зневага ‒ ми тут нічого не знаємо, провінціали, нічого не вміємо».

Михайло Савва зазначає, що у Севастополя ‒ «особливе становище» на півострові.

‒ У Севастополі йде жорстка боротьба нинішньої управлінської еліти та контреліти ‒ між людьми, які колись нею були й хочуть повернутися, отримувати дивіденди. Але її ніхто не пустить до влади. Власне, вся анексія Криму затівалася заради Севастополя, заради продовження статусу військово-морської бази. Тому в місті завжди буде режим більш прямого безпосереднього управління. Взагалі, простір для самобутності у кримчан буде дуже й дуже невеликим. Досить подивитися на так звані національні республіки. Торік вивчення титульної мови в школах стало необов'язковим. Так що простір для самобутності поступово звужується ‒ стратегія режиму Путіна полягає в уніфікації. Всі мають бути максимально схожими, щоб легше було керувати в ситуації, коли режим не може управляти ефективно.

(Текст підготував Владислав Ленцев)