Україну і світ сколихнули заяви про призначення дат так званих референдумів на тимчасово окупованих Росією територіях. Мова іде про «референдуми» щодо згоди приєднатися до Російської Федерації – з порушенням норм міжнародного права та прав людини.
Одразу напрошується паралель із подіями в Криму у 2014 р. Однак відтоді політична ситуація змінилася і внаслідок повномасштабної агресії Росії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, більшість світових лідерів, лідерів думок дійшли висновку, що намагання умиротворити РФ після окупації Криму було фатальною помилкою, з наслідками якої Україна і світ вимушені боротися зараз.
Пряме народовладдя
У сучасному світі референдуми, як одна з небагатьох форм прямої демократії, є важливим інструментом ухвалення рішень. Вони можуть бути загальнодержавними чи місцевими, обов’язковими або факультативними.
Історично склалося так, що в різних державах референдуми сприймаються по-різному.
Зокрема, в Німеччині в основному реалізуються місцеві референдуми. За винятком випадків, коли йдеться про прийняття нової конституції, або ж про зміну федеративної структури.
Що ж до загальнонаціональних референдумів, то в Німеччині вони втратили свій авторитет після популістичного досвіду Веймарської республіки, коли на референдуми виносили такі питання, як виплата репарацій після Першої світової війни та інші, що було використано нацистами як спосіб прийти до влади.
А от єдиний в історії СРСР референдум фактично став початком кінця радянської імперії.
Тоді на голосування виносилося питання «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності». І, незважаючи на те, що в усьому СРСР 77,85% відповіли на питання референдуму позитивно, процес розпаду це не зупинило.
В Україні одночасно з загальносоюзним референдумом тоді проводилося консультативне опитування «Чи згодні ви, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України».
За проголосували 80%, що призвело до юридичної колізії, коли люди абсолютною більшістю проголосували за протилежні за суттю варіанти.
Цікавим є приклад референдуму про незалежність Шотландії, який ґрунтувався на демократичних принципах і пройшов у 2014 року Тоді 55% шотландців висловилися проти виходу країни зі складу Сполученого Королівства. Але питання актуалізувалося знов. Адже на референдумі 2016 року щодо виходу з ЄС, більшість шотландців виступили проти.
Наразі можливість проведення нового референдуму розглядається Верховним Судом Великої Британії. Водночас у разі його проведення, більшість голосів ще не означатиме незалежність Шотландії. Британський і шотландський парламенти ще повинні ухвалити відповідне законодавство. Однак це вже питання демократичного діалогу.
Референдум в українському законодавстві
У сучасному українському законодавстві передбачені загальнонаціональні та місцеві референдуми. Однак місцеві зараз не проводяться через відсутність законодавчої бази для їх реалізації. Натомість в нас діє закон «Про всеукраїнський референдум», який визначає його як форму безпосередньої демократії в Україні, спосіб здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та відповідним Законом.
Предметом саме всеукраїнського референдуму (не місцевого!), серед інших, може бути питання про зміну території України.
Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі.
Референдуми часто критикують за те, що вони є маніпулятивними за своєю природою: від того, як поставлене запитання, багато в чому залежать відповіді і, зрештою, рішення. Та й більшість людей часто не мають достатнього рівня розуміння економічних, політичних і соціальних процесів для вирішення важливих загальнодержавних питань.
В будь-якому разі засадничим принципом референдумів є саме демократичність. За недемократичних політичних режимів, псевдореферендуми, на жаль, стають зручним інструментом маніпуляцій та імітації народного волевиявлення.
І саме таку стратегію реалізації власної загарбницької політики обрала РФ.
Повернемося до 2014 року, коли РФ провела псевдореферендум в Криму.
Як це відбулося:
- Порушуючи Конституцію України, норми міжнародного права та демократичні принципи;
- без залучення міжнародних спостерігачів та з завищеною явкою;
- під дулами автоматів російської армії та вже фактично в умовах окупації.
Світ засудив такі дії Росії, й про це свідчить ряд резолюцій:
- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 68/262 «Територіальна цілісність України»,
- і резолюція № 71/205 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна»,
- резолюції Ради Європи «Про засудження окупації Росією території Криму та санкції проти Росії»
- резолюції ПАРЄ «Політичні наслідки російської агресії в Україні» та інші.
Росія проігнорувала усі ці резолюції, але на той час це не зробило РФ аутсайдером у міжнародній політиці. З Росією, незважаючи на захоплення Криму, а потім і бойові дії на Донбасі, продовжували говорити «на рівних».
Це вселило в російську владу віру в їхню безкарність. І, зрештою, це призвело до повномасштабної війни Росії проти України, а також до намагання Кремля провести нові так звані референдуми на тимчасово окупованих територіях.
Які міжнародні норми порушують псевдореферендуми?
Референдуми на тимчасово окупованих територіях України порушують Конституцію (ст. 73, в якій йдеться, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України) і цілу низку міжнародно-правових документів, які Росія зобовʼязалася дотримуватися.
Зокрема, ст. 43 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, яка затверджує, що держава-окупант має максимально дотримуватися національних законів окупованої держави.
А також ст. 47 Женевської конвенції IV щодо непорушності прав населення окупованих територій.
Вже не кажучи про порушення Статуту ООН щодо принципу непорушності кордонів та суверенітету держав.
Крім того, це порушує і права людини, фундаментальну основу світопорядку.
Окупаційні адміністрації ініціювали псевдореферендуми без згоди місцевого населення, порушивши базове право на вибір та участь в управлінні своєю державою, що суперечить ч.1 ст .21 Універсальної декларації прав людини.
Звісно, оголошення так званих референдумів на тимчасово окупованих територіях доцільно аналізувати не лише в юридичній, а й у політичній площині.
Адже це спроба, з одного боку, виправдати агресію викривленням реальності, а, з іншого – переламати хід війни та нівелювати основоположні принципи міжнародного права та демократичні цінності.
Російська влада маніпулює поняттями міжнародного права:
- маніпулює поняттям «геноцид», коли заявляє, що українці нібито здійснюють геноцид російськомовного населення (що є предметом розгляду Міжнародним судом ООН);
- маніпулює поняттям «трибунал», коли анонсують «трибунал над членами полку «Азов»», який не має нічого спільного з правосуддям;
- і, зрештою, маніпулює поняттям «референдум».
Однак, зараз, на відміну від 2014 року, і реакція України, і реакція світу інакша.
Усі дії Кремля щодо проведення на українських окупованих територіях так званих референдумів лише підсилюють підтримку України й посилить санкції проти РФ. А результати таких «референдумів», очевидно, будуть визнані юридично нікчемними.
Гюндуз Мамедов, заступник генерального прокурора України (2019–2021 роки), кандидат юридичних наук
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
