Ветерани кримськотатарського національного руху 8 липня прийшли під будівлю російського уряду Криму через обшуки, проведені 7 липня у мусульман, більшість з них ‒ кримські татари. Учасники зборів вимагали зустрічі з російським главою Криму Сергієм Аксеновим з метою отримати від нього вибачення.
Російський міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку Криму Михайло Афанасьєв вийшов до присутніх і повідомив, що поспілкувався із Сергієм Аксеновим і той попросив мітингувальників визначити п'ять своїх представників, щоб прийти до нього на прийом. Проте присутні сказали, що Аксенов сам має вийти до кримських татар. Аксенов до них не вийшов.
«Аксенов зобов'язаний відповісти за слова і вибачитися», ‒ повідомили учасники зустрічі, маючи на увазі пост Аксенова у Facebook, де він подякував ФСБ за затримання мусульман, звинувачених в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.
Близько 30 ветеранів кримськотатарського національного руху та батьки політв'язнів 9 липня знову прийшли під будівлю російського уряду Криму з цього приводу. Аксенов і в цей день не став зустрічатися з ними.
До них вийшов голова російського державного комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв. Він запропонував пройти до нього в кабінет і обговорити всі питання. Але люди, які прийшли, повідомили, що хочуть вибачень особисто від Аксенова.
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, Сергій Аксенов не стане зустрічатися з ветеранами кримськотатарського національного руху через це.
Невелика пауза у проведенні облав та обшуків, мабуть, закінчилася. Референдум минув. Репресії триваютьІльмі Умеров
«Невелика пауза у проведенні облав та обшуків, мабуть, закінчилася. Референдум минув. Репресії тривають. Нічого нового. Мета ‒ тримати населення в постійному страху і поповнення «обмінного фонду». Аксенов не зустрічатиметься з ініціативними групами. Швидше, спеціально створять групу заздалегідь підготовлених людей, які від імені народу підтримають політику Кремля і засудять співвітчизників, які «мають і сидітимуть у в'язниці». Упевнений, що всі, хто був на площі перед будівлею Ради міністрів, вкотре взяті на олівець, і саме вони можуть стати об'єктами наступних облав. Для нас дуже важливо розповідати про те, що відбувається, всьому світові, мати підтримку в усіх міжнародних організаціях і серед лідерів більшості країн. Необхідно продовжувати і посилювати міжнародний тиск доти, поки територіальна цілісність України відновиться повністю», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.
Кримськотатарський активіст Заїр Смедля вважає, що заява, зроблена Сергієм Аксеновим на адресу заарештованих кримських татар, є тиском на суд.
«Чергова хвиля арештів викликала справедливе обурення кримських татар, але чергову порцію мастила у вогонь підлив і Сергій Аксенов своїми коментарями, називаючи заарештованих кримських татар «персонажами, які мають і будуть сидіти у тюрмі» і сказав, що всі незгодні з діями влади можуть їхати за межі Криму. Зрозуміло, що в нинішніх реаліях будь-який заарештований буде засудженим, досить для цього матеріалів слідства, причому, зроблених без доказів провини заарештованих. Звинувачення і суд стануть на одну сторону, а доводи захисту так і не будуть враховані, але навіть у цій ситуації, коли є якісь підозри слідства і не ухвалені обвинувальні висновки, будь-якій посадовій особі давати категоричні визначення та класифікувати їх як злочинців ‒ незаконно, це не що інше, як тиск на суд», ‒ висловив свою точку зору Крим.Реалії активіст.
Заїр Смедля зазначив, що можливий діалог з Аксеновим мало впливає на дії силовиків.
Як показала практика такого спілкування, воно не дає жодних результатів, оскільки питаннями арештів і затримань займаються силовикиЗаїр Смедля
«Обурені сформованою порочною практикою образ за національною ознакою, рідні та близькі заарештованих і літні люди прийшли до будівлі Радміну Криму в надії поговорити із Сергієм Аксеновим, але він, як завжди, проігнорував їх, пропонуючи через своїх підлеглих варіант кабінетної зустрічі з невеликою групою. Як показала практика такого спілкування, воно не дає жодних результатів, оскільки питаннями арештів і затримань займаються силовики. Не було результатів при спробі діалогу під час створення Кримської контактної групи, після викрадення силовиками сина та племінника правозахисника Абдурешита Джеппарова, а член контактної групи Емір-Усеїн Куку взагалі був арештований і засуджений на 12 років у колонії суворого режиму. Незважаючи на діалоги Аксенова та Зубкова, переслідування останнього не припинилося. Посприяти у припиненні репресій і відновленні справедливості Аксенов не зможе, але він спільно з деякими кримськими татарами, які оголосили, що «Ваш ворог ‒ мій ворог», зможе додати проблем і внести когось у список для арешту», ‒ зазначив активіст.
Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв висловив думку, що російський уряд Криму відмежував себе від кримчан «багаторівневим захистом та озброєною охороною».
Нинішні «слуги народу» відгородилися від своїх «господарів» багаторівневим захистом та озброєною охороноюНурі Бейтулаєв
«Якщо глава Криму назвав затриманих людей «персонажами» і запевнив, що вони «будуть сидіти», значить ‒ він визнав наявність у Криму диктатури і відсутність у ньому судової гілки влади як такої. Наприкінці 80-х я вільно заходив до Кримського облвиконкому (нинішній Радмін), за табличками на дверях знаходив потрібний мені кабінет і заходив до приймальні керівника будь-якого рангу. Якщо керівник був на місці і не зайнятий якою-небудь нарадою, мене, як правило, приймали без попередніх записів, домовленостей і дзвінків. Нинішні «слуги народу» відгородилися від своїх «господарів» багаторівневим захистом та озброєною охороною. Значить, вони роблять те, за що панічно бояться своїх господарів-платників податків, на гроші яких вони живуть і яким вони поклялися служити вірою і правдою, не шкодуючи живота свого. У порівнянні з тим, що пережили кримські татари раніше, нинішні потуги влади та її силовиків схожі на писк комара, який вважає себе великим драконом. Минає все, мине й це», ‒ повідомив Крим.Реалії громадський активіст.
За словами кримськотатарського активіста Едема Дудакова, Аксенов відомий своїми націоналістичними заявами.
«Аксенов ‒ це російський націоналіст. Він зробив політичну кар'єру на антиукраїнських і антикримськотатарських акціях і заявах. Втім, бути націоналістом у Росії зараз модно. Це у них називається патріотизм. Вся ця ідеологія бере початок з найвищих ешелонів влади. Досить прислухатися до всіх промов їхнього президента. Тому жодної користі від зустрічі з Аксеновим я не бачу», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.
Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова впевнена, що Аксенов робить те, що від нього чекає Кремль.
Це демонстрація неповаги до населення, а також відхід від відповідальності з боку губернатораЕміне Ібраїмова
«Я думаю, що це типова ситуація для Криму, коли керівництво не чує народ. Має відбутися дуже великий скандал федерального, а іноді й світового рівня, щоб влада під тиском розголосу звернула увагу на прохання та вимоги людей. Це давно показує і ситуація з бізнесом на півострові, і нещодавні скандали з виплатами медикам у розпал пандемії коронавірусу. Звичайно, це демонстрація неповаги до населення, а також відхід від відповідальності з боку губернатора. Чиновники настільки зайняті особистими проблемами, що їм просто не до виконання своїх посадових обов'язків. І це добре зрозуміло, адже не народ обирає губернатора, так навіщо йому намагатися, вирішувати проблеми людей, покращувати їхнє життя? Його головне завдання ‒ реалізовувати інтереси тих, хто його призначив. І якщо хтось із людей йому заважає в цьому, то що його зупинить ‒ позбутися таких людей шляхом арешту?» ‒ сказала Крим.Реалії активістка
На думку кримського проросійського активіста, отамана Сергія Акімова затриманих кримських татар не можна вважати терористами.
Можливо, для початку дати людям шанс і не ламати життя, їхні долі та долі їхніх родин?Сергій Акімов
«У разі, якщо ці люди дійсно готували теракти й у них знайдена зброя, вони, безумовно, мають отримати найсуворіше покарання. Але у них не знайшли зброї, і вони не готували теракти. Наскільки я знаю, книгами теракт не зробиш. Чи загрожують їм терміни в 7-12 років і вище? Можливо, для початку дати людям шанс і не ламати життя, їхні долі та долі їхніх родин? Чому не видно роботи шановних депутатів, державних і громадських організацій, які представляють корінні народи Криму, чи вони потрібні тільки для звіту і для витрачання бюджетних коштів? Першими, хто зобов'язаний стати на захист своїх співвітчизників ‒ це вони, наприклад, ті ж депутати, які постійно повторюють, що їм довірив народ представляти їхні інтереси», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.
Вранці 7 липня в будинках сімох кримських татар відбулися обшуки: в Еміля Зіядінова у селищі Октябрське Красногвардійського району, в Ісмета Ібрагімова в селищі Курци Сімферопольського району, в Аліма Суф'янова в селі Залізничне Бахчисарайського району, у Сейрана Хайретдінова в селі Білокам'янка Бахчисарайського району, в Олександра Сизикова в селі Севастянівка Бахчисарайського району, у Вадима Бектемірова в селі Кам'янка Сімферопольського району та у Дилявера Меметова в Алушті.
Дії російських силовиків засудили в Представництві Президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла).
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.