Доступність посилання

ТОП новини

Путін застосовує «стратегію божевільного» – Дмитро Кулеба


Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба каже, що ніхто «не може спрогнозувати, що в голові у президента Путіна», і російські військові «всього лише за декілька тижнів можуть розгорнути знову цю армаду вздовж нашого кордону і створити загрозу». За його словами, наказ міністра Шойгу не означає ані повної деескалації конфлікту, ані припинення війни. І це одна з причин візиту до Києва наступного тижня держсекретаря США Ентоні Блінкена.

Яким буде порядок денний майбутніх переговорів з керівником Держдепу? Ймовірність європейських секторальних санкції щодо РФ. Як реагувати на «стратегію божевільного» і що це таке? Чи виконує Андрій Єрмак функції міністра закордонних справ? Що заважає запровадженню подвійного громадянства? Про це і більше в «Суботньому інтервю» міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби для Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: У передвеликодню суботу хотілося б говорити, звичайно, про свято. Але можемо говорити хіба що про «передпасхальне перемир’я» і думати про те, щоб Великодні дні пройшли мирно.

– Ми маємо про це завжди думати допоки на нашій землі триває війна. На жаль. Хоча дійсно ми почули наказ міністра Шойгу про припинення так званих «навчань» – це добре, це позитивний сигнал, але це не означає ані повної деескалації конфлікту, ані припинення війни. І ми маємо про це завжди пам’ятати.

Тому будемо вірити і сподіватися, що Росія все-таки не лише формально підкреслює свою відданість православній традиції, але дійсно з повагою поставиться до цього свята і накаже своїм солдатам на Донбасі не стріляти. Це було би найкращим подарунком.

– У Пентагоні вважають завчасним оцінювати відведення російських військ, тому що говорять про те, що це лише особовий склад, а техніка залишилася, людей у будь-який момент може бути повернуто.

– Це абсолютно справедлива позиція професійних військових. Я вам більше скажу, що, навіть якщо вони теоретично зараз все відведуть, ми маємо завжди пам’ятати, що вони з такою швидкістю всього лише за декілька тижнів можуть розгорнути знову цю армаду вдовж нашого кордону і створити цю загрозу.

Ми ж стежили і за динамікою цього процесу, як воно відбувається, за який час. І побачили достатньо для того, щоб зробити висновок про те, що Росія має військове угруповання, яке готове достатньо швидко розгорнутися вздовж українського кордону у разі потреби. І тепер наша спільна задача з нашими партнерами зробити все для того, щоб Росії більше ніколи така думка в голову не спала.

– Президент Зеленський, виступаючи під час урочистостей в Чорнобилі, говорив про те, що він готовий до зустрічі з президентом Путіним, головне – сенс, а неважливо, де буде ця зустріч.

Разом з тим деякі західні оглядачі кажуть про те, що зустріч в Москві – це самогубство для будь-якого політичного лідера України.

– По-перше, мені в усій цій історії подобається, що ми вже рік не відбиваємося від якихось російських пропозицій, а нав’язуємо, пропонуємо найрізноманітніші опції, створюємо ситуації, змушуємо Росію реагувати. Тобто ми раніше діяли більш реактивно, а тепер ми діємо проактивно. І в цьому випадку саме президент Путін вимушений шукати, як правильно відповісти на ініціативу президента Зеленського.

Я думаю, що тут дуже просто. Перше. Зустрічатися потрібно. Тому що ми розуміємо, що вести перемовини потрібно з Путіним. Він ухвалює рішення. Друге. Є певні традиції в міжнародній практиці. У таких випадках сторони зустрічаються або на нейтральній території, або в безпосередній зоні конфлікту. Ось це є оптимальний базовий сценарій для можливості зустрічі.

До речі, зверніть увагу на те, що коли президент Байден запропонував Путіну зустрітися, то він теж сказав: в нейтральній, третій країні. Є усталена міжнародна практика. І ми маємо на неї спиратися. І тут Росії не потрібно вигадувати якісь велосипеди.

– Ці переговори з російською стороною щодо можливої зустрічі веде глава Офісу президента, пан Єрмак з паном Козаком чи МЗС – ви і пан Лавров?

– Ви бачили повідомлення президента про те, що він попросив Андрія Єрмака провести цю комунікацію. Це природній вибір, тому що з усього механізму, діалогу, які ми маємо з Росією, живим є зараз по суті тільки «нормандський формат» на рівні радників, де Україну якраз представляє Андрій Єрмак, а Росію – Дмитро Козак.

Ми завжди готові долучитися. Безумовно, якщо така зустріч вже стане конкретикою, МЗС формуватиме позицію, готуватиме всі матеріали. Але ці переговори щодо, власне, домовленості про зустріч зараз ведуться по тій лінії, яку я озвучив.

– Питання самої зустрічі. Москва сказала про те, що вони готові обговорювати лише двосторонні відносини, а, з їхньої точки зору, Донбас – це, мовляв, не двосторонні відносини.

– Російська агресія проти України – це за визначенням двосторонні відносини. Тому тут мистецтво дипломатичної інтерпретації, до якого ми можемо безкінечно вдаватися. Але ми розуміємо, що головна мета розмови президента Зеленського з президентом Путіним – це припинення війни в Україні, деокупація наших територій. При чому, запевняю вас, президент України, коли говорить про деокупацію територій, має на увазі і Донбас, і Крим.

– До речі, МЗС оголосило російського консула в Одесі небажаною для перебування в Україні особою.

Росіяни запустили цей маховик. Ми завжди діятимемо на основі принципу взаємності
Дмитро Кулеба

– Так. Це ж росіяни запустили цей маховик. Вони вигнали нашого консула з Петербурга. Ми вигнали у відповідь їхнього співробітника з посольства. Тепер вони вирішили, що їм треба теж вигнати когось з нашого посольства. Вигнали нашого з посольства. І ми для симетрії вигнали їхнього консула.

Я не знаю, чого росіяни добиваються. Якісь влаштовують шоу. Але ми завжди діятимемо на основі принципу взаємності.

– Але у твітері питають, чи не можна так, як Чехія – багато і зразу?

– Ви ж не забувайте, що в Чехії це – один випадок. І вони взяли і відразу вигнали. А у нас з 2014 року ведеться планова робота в цьому напрямку. Тобто вони постійно когось з українських дипломатів виганяють, а ми їх. Тому сукупно у нас, на жаль чи на щастя, така дуже динамічна робота зі зменшення російських дипломатів на території України.

Але наголошу, що конкретно у тому випадку, про який ви говорите, ми виключно реагуємо на їхні провокації проти наших дипломатів.

– Європейські секторальні санкції – наскільки можна очікувати зараз збільшення?

До збиття МН17 європейці теж не хотіли нічого чути про там якісь серйозні дієві секторальні санкції

– Зараз не треба на них очікувати. Моя мета в Брюсселі була сказати дуже просту річ: шановні колеги, почніть підготовку секторальних санкцій. По-перше, сам факт, коли російська розвідка донесе Путіну, що ви в принципі почали над цим працювати, то це вже матиме стримуючий ефект для Росії. По-друге, якщо, не дай Боже, все-таки розпочнеться війна, то ви будете готові миттєво ці санкції застосувати і створити Росії додаткові і серйозні проблеми, а не марнувати час на розробку.

Маємо зберігати «холодні голови» і бути готовими до будь-якого сценарію
Дмитро Кулеба

Тому що і це була помилка 2014 року. Я вам скажу, що, прости Господи, до збиття МН17 європейці теж не хотіли нічого чути про там якісь серйозні дієві секторальні санкції. Але, на жаль, коли людей вбили, їхніх співгромадян, то всі сумніви зникли в секунду і миттєво санкції були запроваджені.

Сигнал України зараз дуже простий: не марнуйте час – будьте готові. Ми і ніхто з вас не може спрогнозувати, що в голові у президента Путіна. У дипломатії, власне, є така стратегія – «стратегія божевільного» чи «дипломатія оскаженілого». Але ми будемо дипломатичними – «божевільного». Тобто коли ти всіх залякуєш і всіх змушуєш тримати, сприймати тебе, як людину, здатну на все, і відповідно йти тобі на поступки. Це була, до речі, стратегія Хрущова перед Карибською кризою, себе так поводити. І зараз саме таку стратегію обрало вище керівництво Російської Федерації. Але ми маємо зберігати «холодні голови», чіткий аналіз ситуації і бути готовими до будь-якого сценарію.

Зараз секторальних санкцій не буде. Але, не дай Боже, якщо війна знову розгорнеться масштабна, то секторальні санкції будуть.

– Багато експертів говорять про те, що саме слово НАТО якраз і дратує Російську Федерацію. І можливе приєднання до Плану дій щодо членства може лише ще більше розізлити Росію і навіть довести Україну до втрати територій.

– Нам треба вирватися з цієї логіки. Дійсно є таке і є такий підхід. Я чув його і в НАТО, чув і в ЄС і чув його, розмовляючи з певними країнами. Це абсолютно хибна логіка, яка підіграє інтересам Російської Федерації. І ми маємо в принципі припинити дискусію на тему ПДЧ і НАТО в цьому форматі. Тому що, якщо будемо керуватися логікою «а давайте не дратувати Росію», тоді нам просто треба сісти, скласти руки, опустити голову і підставити шию під російську сокиру. Це абсолютно хибний підхід. І я абсолютно прямо про це говорю нашим західним партнерам. Ви, дорогі партнери, коли кажете, що ніхто, окрім НАТО і України, не буде ухвалювати рішення про членство України в альянсі, тоді ви ці слова підкріплюйте справами.

– Але разом з тим і деякі члени альянсу кажуть про те, що кроки до членства в НАТО зараз нереальні.

– Кожен день, коли в ЗСУ відбувається якийсь додатковий крок чи зміна, яка сприяє взаємній сумісності наших ЗСУ з силами альянсу, кожен день, коли ухвалюється якась важлива для євроатлантичної інтеграції реформа в Україні, це і є наближення України до членства в НАТО.

Про що ми зараз говоримо? Ми відверто кажемо, що, безумовно, членство в НАТО не є питанням сьогоднішнього чи завтрашнього чи, давайте так чесно, і післязавтрашнього дня. Це певний процес. Але нам усім потрібно мати і чітке розуміння графіку цього процесу. І ось довкола цього точиться дискусія.

– Запитують в мережі «Твітер» Олег Федоров та Роман Чопенко: «Вступ до ЄС і НАТО – реалії та терміни? Хто за та проти в Європі?».

– Ми завжди вимагаємо якихось дедлайнів. Насправді їх немає, цих термінів. Ніхто ніколи у жодній країні не казав, що ви вступите до такої-то дати. Завжди казалося, що треба зробити ось це і ось це, тоді ви вступите.

Питання нашого членства в ЄС і в НАТО це питання часу

Давайте будемо реалістами. Наразі в ЄС є країни, які скептично ставляться до перспективи членства України, тому що вважають, що ми занадто великі, занадто будемо конкурентні вже як члени ЄС. І тому що бачать ще картинку Східної Європи через призму якраз впливу Російської Федерації. Але декілька років тому цих країн було більше, а зараз їх вже менше. І ми будемо працювати з ними, будемо з ними говорити.

Я абсолютно спокійно можу заявити, що питання нашого членства в ЄС і в НАТО це питання часу. Але не треба самим собі встановлювати якісь маяки для того, щоб потім вкотре розчаровуватися в їх недосягненні.

– Наступне питання буде таким, що вам не дуже сподобається. Я ставила його вже декілька місяців тому. Стосовно призначення посла України при НАТО. Його й досі немає.

– Ми зробили дуже важливий крок вже на цьому напрямі. Є визначена кандидатура. Зараз відбуваються формальності, пов’язані з призначенням на цю посаду. Там складність в тому, що посол при НАТО – це така унікальна посада. Треба, окрім українських і натівських формальностей, ще виконати серйозний блок по доступу до конфіденційної інформації. Це теж трохи займає час. Але кандидат є. Він затверджений. І вже ми працюємо над відправкою посла. Тому в мене є позитивна новина.

– Просто це дуже довго триває.

– Дуже довго.

– І «злі язики» кажуть про те, що, мовляв, Офіс президента гальмує це питання.

– Ні, Офіс президента не гальмував це питання. Довго ця історія тривала, тому що був особистий фактор, певний людський, потім були різні кандидати, які намагалися цю позицію обійняти, але, на мою думку і на думку президента, вони не відповідали цим вимогам. Тому їх теж треба було відсунути від цієї перспективи.

Але я абсолютно можу запевнити, що ані президент України, ані МЗС жодним чином не гальмували цей процес. Нам потрібен посол при НАТО. Я дуже невдоволений, що це зайняло стільки часу. Зараз ми рухаємося максимально швидко вперед до призначення.

– Запитання від Євгена Шевченка: «Чому МЗС активно не реагує на перекриття Росією акваторії Азовського та більшої частини Чорного моря? Чому немає обговорення цього питання з міжнародними партнерами та організаціями?». Я думаю, що є...

– Шановний пане Євгене Шевченко, якщо ви чогось не бачите у стрічці фейсбуку своїй або у своїх телеграм-каналах, то це не означає, що нічого не відбувається. Є прекрасний інструмент – гугл. Можете погуглити, по-перше. І це дасть вам більш широкий доступ до інформації. А по-друге, в принципі відкиньте думку про те, що МЗС щось не робить, коли йдеться про загрозу нашій безпеці і територіальній цілісності.

У нас з 2014 року всі ці протоколи дій дуже розвинені. І ми зробили дуже багато конкретних кроків не лише для того, щоб поінформувати про те, що відбувається в регіонах Азовського та Чорного морів, але й для того, щоб цей факт дій був визнаний грубим порушенням Росією Конвенції про морське право.

І буквально минулої п’ятниці у Бухаресті на зустрічі країн Східного флангу НАТО, куди були вперше запрошені Україна та Грузія, я порушував це питання. Ми координували дії безпосередньо з чорноморськими державами – Румунією та Туреччиною з цього приводу.

Загроза в Азовському морі є безпрецедентно великою
Дмитро Кулеба

Перекидання кораблів з Каспійського моря в Азов – це і суттєва безпекова загроза, і в принципі крок до взяття цього морського простору під контроль. Загроза в Азовському морі є безпрецедентно великою. Тому всі інструменти, які в нас є (і двосторонні, і на міжнародних майданчиках), задіяні. Але знову ж таки це юридичні і політичні інструменти.

На жаль, життя показує, що іноді силу можна зупинити тільки силою. І тому ми також працюємо, допомагаємо Міноборони в зміцнені ВМС України.

– На яку допомогу партнерів можна очікувати у військовому співробітництві?

– Партнери вже більш-менш навчилися реагувати вербально, роблять це вчасно, правильно підбираючи слова. І дійсно це дуже допомогло зараз, якщо без іронії. Тому що ми, наприклад, знали достеменно, що під час цього стягування військ у Москві дуже уважно аналізували ті сигнали, які вони отримували з різних столиць, не лише там публічно чи те, що говорилося в Україні, а й те, що ці столиці комунікували безпосередньо в Москву, як вони це робили.

І я запевняю вас, що значною мірою ось ця реакція вплинула на те, що Росія раптом все зупинила і почала відкочуватися. Вони побачили, що немає умов наразі для якихось розгорнутих дій, що Захід, партнери готові Україну підтримати. Це було дуже важливо.

– Перемовини пана Макрона з Путіним...

– Все. В таких ситуаціях не буває чогось одного, що спрацьовує. Зараз дуже смішно читати різні дописи у фейсбук або колонки експертні, де пишуть, що це Байден і все, відразу ті зупинилися. Або Макрон і все зупинилося. Це комплекс факторів. Тому ти не можеш сподіватися в таких складних ситуаціях лише на когось одного. Ти маєш створити систему впливу. І тому й президент у ці тижні надзвичайно багато пропрацював по міжнародній лінії. У нас був один день вперше на моїй пам’яті, коли президент за день провів три міжнародні розмови. Андрій Єрмак дуже багато працював своїми каналами. Я працював. Тобто ми всі робили, щоб створити цю систему, цей системний вплив.

Але за словами мають йти дії. Ми озвучили партнерам всім, які здатні чимось конкретно військовим допомогти, що нам потрібно. Але хочу наголосити, що попри те, що зараз є якби певний спад напруги, це не означає, що ці потреби перестали були актуальними. Тому що завтра росіяни можуть повернутися на наш кордон. І тому ми будемо працювати над отриманням цієї допомоги від партнерів.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

– Тобто мова йде про кошти, техніку? Про що саме?

– Мова йде про конкретне оборонне озброєння і системи оборони, яких потребують ЗСУ.

– Але ви не хочете називати що саме? Залишите міністру оборони?

– Ми ж у сфері безпеки все ж таки. Давайте зберігати певну таємницю для ворога.

– Кремль, очевидно, сам того не бажаючи, якось так «зблизив» Україну зі США. Зараз вже відбулася і ваша особиста зустріч з паном Блінкеном, і західні ЗМІ пишуть про те, що очікується його візит в Україну.

– Чи був фактор загострення з боку Путіна сприятливим для інтенсифікації контактів зі США? Був. Але це був лише один з факторів. Тому що ще до цього загострення ми налагодили ефективний діалог зі США на всіх рівнях. І попри всі ті чутки, які лунали в медіа про те, що є якісь передумови для зустрічі, для розмов, запевняю вас, що ніяких таких передумов не було. Я привідкрию навіть трошки лаштунки, на певному етапі дійшло до того, що вже самі американці нам казали: чим ми можемо допомогти, щоб зняти цю маячню, яка у вашому інформаційному просторі йде про те, що ми висуваємо до вас якісь вимоги?

Тому саме наша ефективна робота насамперед дозволила побудувати нормальні відносини зі США, з новою адміністрацією. І дійсно в Брюсселі, коли ми зустрілися з Ентоні Блінкеном, я запросив його якнайшвидше приїхати до України. Думаю, в мене є підстави вважати, що це запрошення було позитивно сприйняте, і Вашингтон чітко усвідомлює необхідність демонстрації підтримки України. Тому, думаю, незабаром з офіційних повідомлень ми все дізнаємося. А поки хай буде те, що я сказав.

– Добре. Але до візиту треба готуватися. І українська, і американська сторона готується. Що буде на порядку денному цієї зустрічі? Це військове, економічне співробітництво?

– Насамперед, безумовно, говоритимемо про безпеку. Будемо говорити про ту допомогу, яку можуть надати США в реформах. Безумовно, будемо говорити про економіку. Але я сказав би, що зараз у нас є декілька важливих тем, особливо в енергетичній сфері, які будуть в центрі уваги.

Наголошу, що у нас було дуже багато розмов в принципі. Я не пам’ятаю, щоб в історії України за такий короткий час відбулося так багато контактів зі США на всіх рівнях. І президент, і міністр оборони, і мої контакти, і керівник Офісу президента. Тобто грунт дуже добре підготовлений. В разі, якщо візит відбудеться, ми будемо мати предметну розмову з державним секретарем.

– Можна було би поговорити про формати взаємодії Україна-США в безпековій сфері? Які кроки готуються?

– Ми над цим працюємо.

– Дипломатична відповідь!

Андрій Єрмак в інтерв’ю цього тижня згадав про те, що очікується призначення спецпредставника США по Донбасу. Що ви можете з цього приводу сказати?

– Україна зацікавлена в спецпредставнику, який буде інтегрований, тобто буде невід’ємною частиною процесу розробки і ухвалення рішень Державним департаментом щодо України, щодо Донбасу. Але, наголошу, це рішення виключно за самим державним секретарем.

– Не виникає такого застереження, що у спецпредставника повноваження будуть звужені і це якось звузить можливості України?

– Спецпредставник, якщо така посада все ж буде, зрештою, то він чи вона повинен бути інтегрований в їхню систему. Чому добре мати спецпредставника? Тому що у заступника державного секретаря «голова болить» за дуже багато питань. І у нього чи у неї супернавантажений порядок денний. Тут все-таки буде людина, чітко сфокусована щодня на відомому запитанні: що ти сьогодні зробив для України, для припинення війни на Донбасі?

– Президент Зеленський говорив, що він за те, аби розширити «нормандський формат» і долучити туди США, Канаду, Велику Британію. Чи буде це обговорюватися? Можливо, є якісь інші варіанти участі США у процесі врегулювання?

США вже беруть участь у процесі врегулювання
Дмитро Кулеба

– США вже беруть участь у процесі врегулювання. Коли президент Байден подзвонив президенту Путіну, коли через два дні були оголошені американські санкції проти Російської Федерації, то це і є безпосередня участь США у процесі врегулювання.

Коли наш президент порушує питання про формалізацію процесу врегулювання, то насправді тут же ж сигнал дуже простий. Ми вважаємо, що і «нормандський формат» може дати результат, але якщо ситуація заходить у «глухий кут», то ми маємо шукати альтернативу. І коли президент так ставить питання, то це не для того, щоб зруйнувати «нормандський формат» чи «мінський процес», а для того, щоб мотивувати всіх нинішніх учасників цих форматів до активної робити. І саме так це потрібно інтерпретувати.

А Російська Федерація намагається нав’язати думку, що подібні висловлювання говорять про руйнацію формату, про вихід України з «Мінська» і все таке. Ні, абсолютно ні. З «Мінська» стабільно намагається вийти виключно Російська Федерація, яка не виконує пункт 1 Мінських домовленостей – припинити вогонь.

– Коли мова йшла про те, що Російська Федерація, грубо кажучи, «злила» зміст кластерів, то чи не веде Кремль роботу з західними партнерами стосовно того, аби змусити Україну мати «особливий статус Донбасу» в Конституції?

– Веде, звісно, з 2014 року. Але веде її провально. Тому що жодного успіху на цьому напрямі він не досяг.

Під час запису програми "Суботнє інтерв'ю"
Під час запису програми "Суботнє інтерв'ю"

Я можу абсолютно, до речі, теж вам чесно сказати як учасник перемовин в Парижі, що всі боялися перед перемовинами, що будуть тиснути, «викручувати руки», нав’язувати щось. Не було ніякого тиску, не було ніякого нав’язування. Була розмова партнерів. Можливо, ви звернули увагу, що після цих перемовин президент Франції видав в публічну комунікацію, що він разом з Україною і Німеччиною працювали над врегулюванням, вони закликають Росію до конструктивних дій. Це по суті озвучення цього формату «3+1». Тобто три країни плюс одна Росія.

Є нормальний переговорний процес. Безумовно, росіяни щось там викручують і намагаються натиснути. Але неодноразово наша делегація на всіх рівнях впродовж цього останнього року демонструвала, що ніякого перетину «червоних ліній» українських не буде.

– При тому, мабуть, великою «червоною лінією» є видача російських паспортів мешканцям Донбасу. Зараз вже десь 600 тисяч видано. І кажуть, що до кінця року буде до мільйона. А це практично половина населення.

Велика помилка партнерів: недостатньо жорстко відреагували на початок «паспортизації» на окупованих територіях
Дмитро Кулеба

– Це велика помилка наших друзів і партнерів, що вони не достатньо жорстко з самого початку відреагували на початок «паспортизації». Про це можна говорити. Я нікого не обвинувачую. Таке життя. Тобто не поставилися достатньо серйозно. Росія відчула, що можна, і розгорнула цей процес.

Як ви розумієте, у нас фізично можливостей впливати на роздачу паспортів на окупованих територіях Донбасу дуже мало, але жорсткий санкційний тиск у відповідь на такі дії Росії суттєво пригальмував би. Оскільки такого тиску не було, були лише слова, то Росія поставила там конвеєр з роздачі паспортів.

А тепер ми чуємо заяви Козака, як під час останнього загострення, що ми будемо змушені захищати Донбас, тому що там живуть російські громадяни. Це конкретний наслідок цієї «паспортизації». Зараз її вже, скажімо чесно, зупинити доволі складно. Тому що момент було упущено. Це помилка, яку потрібно нашим друзям визнати. До речі, я з вами про це говорю, тому що їм я вже про це сказав абсолютно щиро.

– До речі, така ж сама історія з Кримом. Там вже всі паспортизовані. І наскільки саміт «Кримська платформа» може порушити це питання?

– В Криму зараз окупаційна влада вчиняє справжній... прямо «крутиться на язиці слово», яке дипломат не має права промовляти в ефірі шановного медіа... не за законом діє російська окупаційна влада. Ви знаєте про невизнання свідоцтв на землю. Великі проблеми насправді зараз собі створює Росія в Криму, налаштовуючи населення проти себе. Ми уважно відстежуємо цей процес.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель підтвердив участь у «Кримській платформі»
Дмитро Кулеба

«Кримська платформа» – підготовка триває. Вже є низка підтверджень лідерів інших держав про участь. Зокрема президент Європейської Ради Шарль Мішель підтвердив свою участь.

Всі очікують, що саміт відбудеться і відразу «манна небесна» впаде на землю. Давайте будемо реалістами. По-перше, саміт поверне Крим в топ питань міжнародного порядку денного. По-друге, він створить механізм дл ятого, щоб займатися найрізноманітнішими питаннями окупації, у тому числі тими, які ви згадали.

– Що може конкретне обговорюватися під час «Кримської платформи»? Чи це буде залежати виключно від представництва?

– Вже всі працюють в столицях інших держав і тут, готуючи конкретну заяву, декларацію, хартію, як вона буде там називатися, «Кримської платформи». Це буде дуже предметний документ. Але ми з вами наприкінці квітня розмовляємо. А саміт буде наприкінці серпня. Ще є багато часу для того, щоб щось змінилося.

США вже визначилися з представництвом на саміт «Кримської платформи»?

– Ми чекаємо з нетерпінням на це визначення. Нас запевнили, що США участь точно братимуть. Знаєте, у дитинстві на день народження запрошуєш, тобі кажуть: а хто ще буде? Є доволі багато країн, які орієнтуються на США. І вони чекають, коли США остаточно підтвердять, і вони теж відразу підтвердять. Ми знаємо, що вони готові прибути, але є дипломатична така гра. Тому ми дійсно з нетерпінням чекаємо.

У російському МЗС діє ціла група, щоб «завалити» саміт «Кримська платформа»
Дмитро Кулеба

Я думаю, що не лише МЗС, але і правозахисники, і журналісти, і громадянське суспільство, якому небайдужа доля Криму – це для всіх нас важливо, щоб «Кримська платформа» стала успіхом. Тим більше, можемо сказати, що в російському МЗС діє ціла група, завдання якої «завалити» саміт «Кримської платформи». Дуже серйозно вони сприймають цю ініціативу. Поки в Україні розповідають, що це якась формальність, в Росії насправді вважають «Кримську платформу» серйозною загрозою і серйозно їй протидіють.

– Очевидно, в порядку денному цього очікуваного візиту держсекретаря США буде питання закону про олігархів. Там було схоже антитрастове законодавство. Очікується якась співпраця зі США стосовно олігархів, крім тих невеликих санкцій стосовно Ігоря Коломойського?

– Це ж наші олігархи, і ми маємо з ними вирішувати всі проблемні питання.

Закон про олігархів буде враховувати безпосередньо практику антитрастового законодавства США
Дмитро Кулеба

Насправді той закон, який ініціював президент, він буде враховувати безпосередньо практику антитрастового законодавства США. Тому що, будемо відверті, той феномен олігархії або заможних впливових бізнесменів, який ми бачимо в Україні, мали різні країни. Вони просто причесали та завели в цивілізовані рамки правового поля цих людей, ці компанії. США мали цю проблему. Шлях, як вирішити цю проблему, є. Президент чітко озвучив намір цю рамку створити. І тепер юристи працюють над написанням відповідного законодавства.

– Кілька запитань з мереж «Телеграм» та «Твітер». Від Володимира: «Чи планується внести зміни до закону України про громадянство щодо спрощення порядку набуття громадянства закордонними українцями?». Ну, нібито так.

– Планується. Ми працюємо безпосередньо над цим. Але, на жаль, в суспільстві все ще є багато опозиції до ідеї подвійного громадянства. Тому всі, хто можете, роз’яснюйте, працюйте з депутатами, які представляють вас, для того, щоб вони прихильніше ставилися до цієї ідеї.

– Запитує Давид Дерев’яний: «Чи буде логічне продовження у книги «Війна за реальність»?».

– Якщо чесно, я не планую писати другий том. Все, що потрібно знати пересічній людині про те, що відбувається, я вже у першому томі написав. Але, напевне, коли моя міністерська кар’єра закінчиться, якусь книжку я ще напишу.

– Мері запитує: «Навіщо пан Кулеба дав інтерв’ю виданню «Ройтерс», якщо періодично воно називає російські війська на сході України "Russian-backed rebels", а також війну називає російською «агресією»?

– Саме для того, щоб вони почули наш голос і більше такого не робили.

– Запитання від Олександри Сумири: «Які є перспективи серед європейських країн для здобуття нових союзників, для утворення нових союзницьких блоків за прикладом «Люблінського трикутника»?

– Насправді регіон Центральної і Південної Європи дуже сегментований на ось такі маленькі об’єднання – «трикутники», «квадратики». Тому все це є, відбувається. Зараз Україну запросили, я вже згадував, взяти участь в засіданні «трикутнику» по суті Польща-Румунія-Туреччина як Східного флангу НАТО. Буде ще зустріч Вишеградської четвірки, де ми теж візьмемо участь. Простір для якихось нових конфігурацій є. Але в принципі, вже є достатньо механізмів взаємодії між такими невеличкими групами держав.

Ми маємо пам’ятати лише один факт. Коли йдеться про військовий конкретний союз, то він є один такий – це Північноатлантичний альянс- НАТО. Це організація, яка всіх покриває. І всі керуються її ст. 5 про захист один одного.

– Запитання стосовно коронавірусу. Деякі країни починають вакцинацію своїх співгромадян закордоном. Цього тижня за ініціативою МЗС Китаю в Києві почалася вакцинація китайських громадян. Що вам відомо про це? І чи планує Україна вакцинувати своїх закордоном?

– Є таке. Ми встановили два дуже прості правила. Україна вакцинуватиме іноземних дипломатів в Україні на основі принципу взаємності щодо наших дипломатів закордоном. Тобто якщо в країні Х вакцинували наших дипломатів, то ми вакцинували їхніх дипломатів. Це нормальна міжнародна практика.

Але дійсно деякі країни, у яких є надлишок своїх вакцин, постачають їх... Ви згадали Китай. Є й інша країна, яка пригнала літаком багаж вакцин конкретно для того, щоб вакцинувати своїх дипломатів та громадян їхніх, які живуть в Україні, які, не знаю, на консульському обліку стоять. Я не втручатимуся, як вони визначатимуть. Зараз така ситуація у світі, що кожен викручується, як може.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

– Тут є одне таке запитання з телеграму: «Чому пан Єрмак постійно виконує функції міністра закордонних справ?».

– Вимушений вас засмутити...

–Не мене, Ярослава.

– Ярославе, я не знаю, чи ви будете засмучуватися, чи радіти. Але Андрій Єрмак не виконує функцій міністра закордонних справ. А Дмитро Кулеба не виконує функції керівника Офісу президента. Ми всі працюємо в команді президента Зеленського. У кожного є чітко «нарізані» свої повноваження, сегмент роботи, ми командно працюємо на результат для України.

XS
SM
MD
LG