«Крим – частина проєкту Союзної держави». Навіщо Путін приїжджав до Севастополя?

Президент Росії Володимир Путін 4 листопада приїхав до анексованого Севастополя, де брав участь у святкуванні російського свята Дня народної єдності та у засіданні Вищої державної ради союзної держави Росії та Білорусі.

Навіщо Володимир Путін приїхав до Севастополя? Чи будуть кадрові зміни в місті після візиту президента Росії? Чому саме у Севастополі Володимир Путін бере участь у засіданні Вищої держради союзної держави Росії та Білорусі? Якою буде реакція України та інших країн на приїзд до анексованого Криму президента Росії? Ці питання у студії Радіо Крим.Реалії обговорювали ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: український політолог Дмитро Левусь, російський оглядач, головний редактор «Ежедневного журнала» Олександр Риклін, голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

Під час візиту на півострів Володимир Путін зустрівся з російським губернатором Севастополя Михайлом Развожаєвим.

Крім цього, президент Росії поклав квіти до меморіального комплексу на честь закінчення громадянської війни в Росії, де заявив, що Крим і Севастополь «назавжди тепер із Росією, тому що така суверенна, вільна й непохитна воля людей усього нашого народу».

Перебуваючи у Севастополі, Путін взяв участь через відеозв'язок у засіданні Вищої державної ради союзної держави Росії та Білорусі.

На цьому засіданні затвердили пакет інтеграційних документів між Москвою та Мінськом щодо реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2021–2023 роки. Йдеться про 28 галузевих союзних програм, а також про оновлену Військову доктрину та Концепцію міграційної політики Союзної держави.

Олександр Лукашенко заявив Володимиру Путіну, що хотів би відвідати Крим: «Володимир Володимирович мені все обіцяв-обіцяв, що з собою візьме до Криму, покаже новинки, що там нового зроблено, зроблено чимало, дорогою провезе до Криму, але сьогодні один поїхав і мене із собою не запросив».

Путін відповів йому: «Ми завжди будемо раді бачити вас».

Візит Путіна до Криму під час святкування російського Дня народної єдності є важливим для внутрішньої аудиторії країни, вважає український політолог Дмитро Левусь.

– У Росії Путін вибудовує нову ідентичність, у якій святкування Дня народної єдності має велике значення. Ми також не повинні забувати, що зараз у Чорному морі перебувають американські кораблі. Для середньостатистичного росіянина, який живе в інформаційному просторі Кремля, це виклик. «Отсель грозить мы будем шведу», – писав Олександр Сергійович Пушкін. Також сприймає себе Путін у відповідь на загрозу. Тому в Севастополі він проводить державотворче свято та символічну подію на засіданні Вищої державної ради союзної держави.

Головний редактор «Ежедневного журнала» Олександр Риклін, у свою чергу, вважає, що День народної єдності так і не став національним святом у Росії, і для сучасного росіянина це «абсолютно безглузда історія, не наповнена змістом та патріотичним ефектом». Святкування цього дня на державному рівні Риклін називає наслідком «імперської політики» Володимира Путіна, ключове завдання якого – інтегрувати Білорусь у російський простір.

– Сьогодні найважливіша політична історія Росії – це приєднання Білорусі. Не хочу сказати, що всі із захопленням зустрінуть приєднання Білорусі, але це цікавить росіян. Я не впевнений, що навколо цього буде такий самий ажіотаж та схвальна позиція, як це було з Кримом у 2014 році. Але для Путіна історія з Білоруссю є першорядною. Він хоче залишитися в історії збирачем земель російських, які до нього всі розбазарювали: Крим відкусили, Білорусь відсмокчемо.

Політикою «збирання земель» пояснює візит Путіна до Криму і голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

– У день народної єдності Путін міг би бути в Москві, поїхати на Кавказ чи Урал, але він поїхав саме до Криму, щоб дати посил російським громадянам, з одного боку, про те, що Крим це – «частина Росії». З іншого боку, дати посил кримчанам, що вони (російська влада – КР) тут надовго. І також дати посил Білорусі про те, що Крим – це частина проєкту з реалізації Союзної держави.

Барієв зазначає, що процес створення Союзної держави Росії та Білорусі становить загрозу територіальній цілісності України та інших пострадянських країн, тому потребує реакції з боку влади інших держав.

У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» через візит Володимира Путіна до Криму 4 листопада. У відомстві розцінюють його, а також інші неузгоджені з українською стороною поїздки російських чиновників на півострів, як «грубе порушення Росією суверенітету України, норм міжнародного права, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, зобов'язань Росії за договорами, сторонами яких є Україна та Росія».

Представники російської влади вважають правомірними свої поїздки до Криму, називаючи його частиною Росії. У 2020 році Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку з черговим неузгодженим з Києвом візитом Путіна до анексованого Криму. Пізніше МЗС Росії повідомило, що повернуло ноту Києву без розгляду.

ДОВІДКА: У 2000 році Москва та Мінськ ратифікували договір про створення Союзної держави. Документ носить переважно декларативний характер, на практиці країнам у рамках союзу досі вдалося домовитися лише про деякі економічні поступки один одному.

(Текст підготувала Олександра Шевченко)