Проблеми з мобільним зв'язком у Севастополі: «Модернізувати мережі нема кому і нема на що»

Російська влада анексованого Севастополя сподівається на допомогу федерального центру, щоб поліпшити якість місцевого мобільного зв'язку, – про це пише видання «Форпост». За словами російського губернатора міста Михайла Развожаєва, «створення нової інфраструктури вимагає багатомільярдних вкладень» і приходу державного оператора.

Саме видання називає якість мобільного зв'язку у місті «огидним». За словами севастопольських журналістів, жителі декількох районів вже кілька років скаржаться на те, що не можуть викликати навіть екстрені служби. Так, у мікрорайоні Шевченка на початку жовтня власник автостоянки не пустив обслуговуючий персонал до несправної базової станції, що знаходиться на його території, і місцеві жителі залишилися без зв'язку. Як повідомляє севастопольський телеканал НТС, з 32 запланованих веж у місті в останні роки встановили лише три. Про стан мобільного зв'язку у Севастополі і на півострові у цілому йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, що в місті та на околицях дійсно є зони, де зателефонувати з мобільного неможливо.

– ​Якість зв'язку справді страждає, за винятком деяких районів. У центрі працює навіть 4G, можна вільно дзвонити, але щойно виїжджаєте кудись на околицю або в той самий мікрорайон Шевченка, який не можна назвати околицею –​ проблеми дають про себе знати. Історія з власником автостоянки –​ швидше виняток, ніж правило. Щоб не було ні зв'язку, ні Інтернету, до того ж кілька днів поспіль –​ таке буває нечасто. Але у Севастополі є ще сільська зона, і депутати Законодавчих зборів говорили, що проблеми зі зв'язком зачіпають і її. Так, у селі Рідному, яке знаходиться у горах, зв'язок нещодавно пропав на декілька днів. На його якість скаржилися і жителі Північної сторони, особливо в районі аеропорту «Бельбек». При цьому принаймні за останній рік ціни на пакети послуг не змінилися.

Тим часом російське агентство Telecom Daily провело опитування туристів, які літали до анексованого Криму, і з'ясувало, що близько 15% з них на час перебування на півострові відмовилися від використання мобільним зв'язком. Згідно з цими даними, ще 8% відпочиваючих купили сім-карти кримських стільникових компаній, а національним роумінгом скористалися 77%. Для порівняння: на курортах Краснодарського краю користуватися домашніми номерами віддали перевагу 95% респондентів, місцеві сім-карти придбало всього 2%, а взагалі не користувалися телефонами 3% опитаних.

Аналітик Telecom Daily Ілля Шатилін нарікає на те, що у кримських мобільних операторів просто немає ресурсів для модернізації мереж.

– Через західні санкції досить складно розгорнути там масштабні будівництва, тому що місцеві невеликі оператори не мають достатньо коштів. Нехай вони якось афілійовані з федеральними російськими операторами, але ті як і раніше формально не представлені у Криму. Напряму інвестувати великі кошти нікому. У місцевих операторів мало абонентів, та й вартість зв'язку у Криму досить низька. Це зайвий доказ того, що політичне регулювання ринку ні до чого доброго не призводить. Тобто економічна ситуація така, що ціни підвищувати треба, але політики заради популізму не дозволяють цього зробити. Плюс у Росії запроваджують різноманітні закони на кшталт пакета Яровий про регулювання передачі даних у мобільних мережах та Інтернеті –​ і у підсумку операторів зобов'язують власним коштом будувати дата-центри та купувати інше обладнання.

Крім того, Ілля Шатилін вказує на те, що у Росії немає власних виробників мобільного обладнання, а закупити його у західних компаній для встановлення у Криму неможливо через ті ж самі санкції. Таким чином залишається можливість укласти угоду хіба що з китайськими виробниками.

– У Криму після 2014 року залишилася застаріла інфраструктура. Не було покриття LTE і 4G для більш швидкої передачі даних. Для цього потрібно будувати магістральні канали з оптичними лініями зв'язку, якими були б з'єднані всі базові станції. Все не так просто: не можна один раз поставити вежу, щоб вона постійно працювала. У півтора-два рази щорічно зростає обсяг трафіку, і для цього знову ж потрібні інвестиції.

У грудні 2017 року тодішній підконтрольний Росії міністр зв'язку і внутрішньої політики Криму Дмитро Полонський у інтерв'ю «Кримській газеті» заявив, що Крим нібито обігнав материкову Україну за темпами розвитку інфраструктури мобільного зв'язку четвертого покоління:

«Якщо ми подивимося динаміку розвитку ринку мобільного зв'язку і послуг, які надаються у цій галузі на території Криму, то стрибок, звичайно, неймовірний. Ми всі вийшли з української галузі і, якщо зараз порівнювати Крим до країни, у якій ми колись вимушено перебували, то, звичайно ж, за рівнем розвитку мереж зв'язку, за якістю зв'язку, швидкістю передачі даних ми вже набагато обігнали не лише цю нашу колишню країну, але і багато інших регіонів Російської Федерації. У 2017 році оператори зв'язку увійшли до етапу нової модернізації. Якщо минулого року була повністю сформована мережа покриття 3G, то цього року вже активно розвивалася модернізація мережі 4G. І в багатьох містах і вже вздовж траси буде не новиною, якщо ви побачите на екранах своїх гаджетів значок 4G або LTE ».

Однак при цьому, за даними сайту Ростелекома, станом на 2018 і 2020 роки покриття 4G відсутнє практично у всьому Криму, за винятком окремих населених пунктів.

Український експерт з телекомунікацій Роман Химич заперечує, що перед анексією мобільне обладнання у Криму зовсім не було застарілим –​ проблема була в іншому.

– Там стабільно працювали мережі другого покоління. Інша справа, що до 2014 року велика трійка українських мобільних операторів ще не мала ліцензій на використання технологій 3G і 4G. Через корумпованість телеком-сфери дозволи на 3G були тільки у «Укртелекому» і «ТриМобу», що гальмувало розвитку зв'язку в межах всієї країни. Після Революції Гідності та анексії Криму відбулися серйозні зміни, і з 2015 року в Україні вже вільно видаються ліцензії на зв'язок третього і четвертого поколінь. Велика трійка дуже швидко надолужила відставання, і на сьогодні мережами 3G і 4G охоплені не лише міста, а й більша частина малих населених пунктів. Тобто близько 80% населення України зараз використовує сучасний зв'язок. А у Севастополі за ті ж шість років, як пишуть місцеві ЗМІ, побудовані тільки три з 32 запланованих базових станцій.

Причому, за оцінкою Романа Химича, через велику площу і складний рельєф місцевості для сучасного покриття недостатньо і трьох десятків нових базових станцій –​ необхідно набагато більше. В таких умовах кримчанам навряд чи варто розраховувати на впровадження мереж п'ятого покоління, яке зараз почалося в всьому світі, робить висновок експерт.

(Текст підготував Владислав Ленцев)