18 січня у мультимедійному прес-центрі МІА «Россия сегодня» у Сімферополі відбулася прес-конференція на тему «Православ'я у сучасних умовах: проблеми, загрози, можливість діалогу». Основними спікерами заходу стали: «єпископ Ялтинський», вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії т.зв. «Української православної церкви Московського патріархату» (УПЦ МП), «архімандрит» Нестор (Микола Доненко: за благословенням «митрополита Сімферопольського і Кримського» Лазаря), «декан факультету філософії Кримського федерального університету («КФУ»)» Олег Габріелян і «завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Таврійської духовної семінарії», «професор кафедри історії Росії Таврійської академії КФУ» Андрій Ішин.
Порядок денний був такий: «Останнім часом на просторі окремих «слов'янських» держав і на Балканах відзначається рух до т.зв. «автокефалізації» православних церков за територіальною ознакою, який багато експертів називають розколом. Чим викликана подібна тенденція? Що означає отримання УПЦ Київського патріархату статусу автокефальної і які процеси це може спровокувати? Як це позначиться на авторитеті православної церкви МП й на долі простих парафіян?»
Про жодні Балкани зовсім не йшлося: «багато експертів» у кількості трьох осіб цілком передбачувано «поїхали танком» по Україні
Втім, як і слід було очікувати, про жодні Балкани зовсім не йшлося: «багато експертів» у кількості трьох осіб цілком передбачувано «поїхали танком» по Україні.
На відміну від двох своїх колег, незв'язності думок не демонстрував хіба що Андрій Ішин. Однак усе сказане ним нічим іншим, крім як фантасмагорією, назвати складно. На його думку, Держдеп США «запустив проект знищення православ'я (звісно, російського – авт.) як наступного ворога після СРСР» і вирішив «завдати удару по «русскому міру» взагалі». Далі він висловив упевненість, що «світовий жандарм» США та ЄС (який «єпископ» Нестор та Олег Габріелян «охрестили» «четвертим рейхом» як протилежність РФ – «Третього Риму») домагаються «дискредитації православ'я як такого» і «демографічної зачистки та колонізації» України, щоб залишити в ній лише 15-20 мільйонів населення: у першу чергу демографічних втрат нібито мусять зазнати прибічники «русского міра», які асоціюються з Російською православною церквою (РПЦ). Потім «завкаф» духовного освітнього закладу на окупованій території назвав Православну церкву України (ПЦУ) «американським проектом», який «замість Христа вклоняється т.зв. Томосові, отриманому військовими злочинцями та кримінальними авторитетами». За словами Ішина, у Сімферопольській і Кримській єпархії УПЦ МП «дуже чітко розділяють теперішній режим, що захопив владу в Україні, та український народ, який для нас був і залишається братнім».
Приблизно подібним змістом був наповнений виступ Олега Габріеляна. На його думку, ані Україна, ані її влада «не становлять певної суб'єктності», оскільки «перебувають під зовнішнім управлінням», але при цьому «православ'я переможе». Згадавши назву книжки другого президента України Леоніда Кучми «Україна – не Росія», Габріелян, перед цим пожалівши українців, заявив, що їм треба буде це довести – «переписати всю історію, створити своїх героїв, хоча б ту ж літературу», при цьому тут-таки назвавши український народ «малороським» і заявивши, що він «існував у «русском мірє», де були єдині герої, традиції, історія, віра». «Наш геополітичний супротивник запрошує нас на війну з братнім народом, але ми на неї не йдемо», – висловився Габріелян, завивши, що «зло з кулаками розширює свою територію» (максимально містка характеристика сучасної РФ). Припущення ведучої стосовно того, що ПЦУ не зможе існувати в Криму, оскільки Томос про автокефалію «забороняє їй мати утворення на території інших держав» (хоча Крим, з точки зору міжнародного права, є територією України), Габріелян назвав «безглуздим» і заявив, що «невідомо, чи буде взагалі Україна існувати».
Раніше він розмірковував про те, як за ґрати відправиться вся чинна українська влада, «якщо Тимошенко прийде чи ще хтось». Попри метання від великодержавно-імперської риторики до метафізичного словоблуддя, певний інтерес становили репліки «єпископа Ялтинського» Нестора. «Вся ця провокація є тотально неканонічною, брутальною, політично дуже неякісною і образливою», – висловився він про становлення ПЦУ, яка «перебуває під цілковитим впливом Константинопольського патріархату й не є самостійною, незважаючи на отриманий томос». УПЦ МП ж, за словами «владики» Нестора, «має значно більшу самостійність і свободу» – при тому, що її голова, «митрополит Київський і всієї України» Онуфрій є другою за важливістю особою у синоді РПЦ. «Мало хто що оголошує. За логікою стамбульського патріарха (мається на увазі Вселенський Патріарх Варфоломій І – авт.), оголосити можна, що ми повертаємо Польщу та Фінляндію. Так, нас там довго не було, а тепер ми вирішили оголосити Пріштінський союз – відкликаємо суверенітети Казахстану, Узбекистану, Прибалтики тощо, обнулюємо всі Біловезькі заяви. Минуло 300 років – і Стамбул заявляє про свої права як мати-церква. Вибачте, де ця мати була, коли відбувалися неймовірні потрясіння, було колосальне насильство, переслідування, проливалася кров?» – запитав «єпископ» Нестор. При цьому його самого добре було б спитати – чи не його «церква-матір» століттями посилала константинопольську «матір» до такої-то матері, останнім часом роблячи це з посиленою розлюченістю. Стверджуючи, що в українському православ'ї стався «розкол», кримський «архієрей» заявив: «Такі небезпечні болісні речі стаються, коли зовнішні ворожі сили починають агресивно проникати до тканини національного буття». Чесно кажучи, цим словам хотілося аплодувати стоячи – бо краще про сучасну Росію, котра вважає, що має право регулювати порядок буття в інших державах силовими методами, й не скажеш.
Не забув «єпископ» «істинної церкви українського народу» проїхатись по цьому-таки народові. «Якщо ми уявимо, що є українська національна душа («а от зараз прикро було» – авт.), то вона вже розколота на православ'я та уніатство, не кажучи вже про величезну кількість протестантських сект», – висловився він. На питання журналістки «Московського Комсомольця» про те, що буде з кримськими парафіями УПЦ МП, які «збирається забрати ця людина, якщо його можна так назвати» (мався на увазі президент України Петро Порошенко), «єпископ» Нестор відповів: «Якщо турки (негідний натяк на локацію Вселенського Патріархату – авт.) підуть війною – подивимось. Гадаю, що стамбульським вождям вистачить розуму не діяти так щодо Криму, оскільки це все-таки РФ (! – авт.). Парафії УПЦ МП у Криму, на відміну від України, захищені, мають підтримку держави, політичної влади. Гарант конституції гарантує свободу віросповідання, конфесійну адекватність (мається на увазі держава-окупант і її влада – авт.)». «Але якщо в Росії церква відокремлена від держави, то чи означає це, що тут можуть існувати парафії УПЦ МП, що підтримали автокефалію?» – запитала ведуча. «У межах чинного законодавства, конституції – але без пропаганди, політичної, релігійної та іншої експансії, волюнтаристських дій. Ми живемо в демократичній державі (тут мається на увазі РФ – авт.), коли право на життя має будь-яка точка зору – якщо вона не є небезпечною, руйнівною, деструктивною для мешканців півострова», – відповів «єпископ» Нестор. Також він заявив, що церква «усуває зло та поділ, а не породжує нових» – що лунає особливо цинічно з огляду на сучасну діяльність РПЦ.
Хочеться вірити, що в «казенного» російського православ'я майбутнього нема
Наостанок кримський «архієрей» вельми «по-християнськи» заявив, що людина, яка не має ворогів, є «ущербною», а також назвав Росію «тим духовно-моральним камертоном сучасного світу, який має надзавдання: бути свідком істини – як тисячу років тому, так і сьогодні, і в подальші століття». Втім, хочеться вірити, що в «казенного» російського православ'я з такими захисниками та служителями майбутнього нема – й тим більше в Україні, не кажучи вже про цілий світ.
Максим Немирич, кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
