У Криму 24 вересня відзначили День прапора і герба Криму. Сучасна символіка Криму була затверджена Верховною Радою Криму 24 вересня 1992 року. Прапор – полотнище, що складається з трьох горизонтально розташованих смуг: тонкої синьої зверху, широкої білої посередині та тонкої червоної знизу.
На гербі Криму зображений білий грифон на тлі червоного щита і сонця, що сходить, композицію обрамляють білі іонічні колони. Гасло на стрічці говорить: «Процвітання в єдності». Після російської анексії Криму герб і прапор не змінилися. З 2016 року на півострові відзначається спеціальне свято на честь цих символів.
Кримський історик, співавтор сучасної символіки Криму Андрій Мальгін згадує, що кольори, що нагадують російський триколор, для кримського прапора тоді використовували не випадково.
Ми хотіли підкреслити нашу єдність у рамках колишнього СРСР, насамперед єдність із Росією. Тому запропонували три кольори, що збігаються з прапором Російської ФедераціїАндрій Мальгін
– У 1991 році Крим став республікою, тобто підвищив свій статус у рамках ще тоді Радянського Союзу. Це породило необхідність створення символів, оскільки за радянською конституцією автономні республіки були державами. В основу герба ліг історичний образ, характерний для Криму – це грифон, що символізує багато різного. Серед іншого – єдність різнорідних начал, таке перехрестя цивілізацій, об'єднання різних культурних явищ, природне багатство і так далі. Він зустрічається в символіці Криму з найдавніших часів, з епохи античності до нового і новітнього часу. Що стосується прапора, ми хотіли підкреслити нашу єдність у рамках колишнього СРСР, насамперед єдність із Росією. Тому запропонували три кольори, що збігаються з прапором Російської Федерації. Для нас було важливо показати якусь культурну, духовну єдність.
Андрій Мальгін також пояснив, чому біла смуга в центрі кримського прапора займає дві третини його ширини.
– На середній смузі спочатку повинен був бути зображений герб. Але оскільки один із депутатів сказав, що нам потрібен прапор, який будь-яка домогосподарка могла б пошити на машинці вдома, від зображення герба на прапорі довелося відмовитися, а розмір залишився тим самим. Що до грифона, він з'являється в районі четвертого століття до нашої ери на херсонеських, пантікапейський монетах. Потім він і в візантійській символіці зустрічається, і в символіці італійських республік.
Кримський історик, ведучий Радіо Крим.Реалії Сергій Громенко вважає, що політична еліта півострова на початку 1990-х за допомогою прапора висловила свою політичну позицію керівництва України.
Кримський прапор є «молодшим братом» російського прапораСергій Громенко
– Кримський прапор є «молодшим братом» російського прапора. З урахуванням того, що цей триколор тоді тільки-тільки повертався сам по собі в російський публічний простір – адже не так давно це був прапор власівців – та пострадянська, а здебільшого етнічно російська номенклатура, яка управляла Кримом, таким чином не те щоб показувала фігу Україні, але все-таки декларувала: «ось, дивіться, зараз ситуація така, ми там ні на що не претендуємо, але все-таки ви повинні пам'ятати, що ми домовлялися з вами щодо нашого автономного статусу, і ось наш прапор ближче до Росії, росіяни живуть у Криму, давайте ми зафіксуємо це саме так». У мене немає документальних доказів, я не бачив стенограм обговорень, у яких це підкреслювалося, але тим не менш загальна логіка при виборі прапора видається мені саме такою.
На думку Сергія Громенка, цю символіку зберегли в нових конституціях Автономної Республіки Крим від 1995 і 1998 років як компроміс між Києвом і Сімферополем.
У школі нам розповідали: червоний колір – це криваве минуле, біла широка смуга – це сучасність, куди ми вписуємо наші діяння, а синя – світле майбутнє в небесахСергій Громенко
– Коли українські делегати приїжджали в Крим домовлятися з місцевими парламентаріями про те, щоб скасувати посаду президента, щоб переглянути конституцію, щоб назавжди покінчити з політичним сепаратизмом – в ці самі роки був вироблений певний консенсус, відповідно до якого не чіпали те, що прямо не стосувалося повноважень Республіки Крим. Те, що герб і прапор потрапили до конституції 1998 року, це була просто інерція. Цікаво, що в школі нам розповідали: червоний колір – це криваве минуле, біла широка смуга – це сучасність, куди ми вписуємо наші діяння, а синя – світле майбутнє в небесах. І тепер мені важко сказати, чи був хоч коли-небудь такий час у Криму, щоб такий прапор був державним. Він має відношення до історичної Росії, але тільки кольорами.
Сергій Громенко впевнений, що грифон і колони були свідомо поміщені на герб Криму як нейтральні символи з давнини, що не мають нічого спільного ні з Україною, ні з Росією, ні з корінним народом півострова – кримськими татарами.
Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв вказує на те, що в новітній історії на кримській символіці були написи на кримськотатарській мові тільки в період Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, вперше створеної в 1921 році та скасованої разом із депортацією 1945 року.
Намагалися придумати символи, щоб виключити в них кримськотатарський аспект, присутність корінного народуЕскендер Барієв
– У неї був свій герб із написами російською та кримськотатарською мовою арабською в'яззю – він дублював герб Російської Федерації. Прапором було червоне полотнище з «Кримської АРСР» російськими буквами і арабською в'яззю. Зрозуміло, що коли розвалився Радянський Союз, подібна символіка не могла зберегтися, та й у Кримської АРСР перспектив не було, ситуація була інша... Насправді (нові прапор і герб 1992 року – КР) це з пальця висмоктані символи, але ми розуміємо, що вже тоді закладалося проросійське в Криму... Саме в ці роки була дуже сильна сепаратистська хвиля – мєшковщини і так далі. Тому намагалися придумати символи, щоб виключити в них кримськотатарський аспект, присутність корінного народу. Насправді наш національний прапор із тамгою був схвалений ще в 1918 році на Першому Курултаї як державний.
Ескендер Барієв зазначає, що з початку 1990-х і досі не склалися умови для того, щоб українська влада змінила символіку Криму з урахуванням кримськотатарського народу.
З'являлися проєкти, де намагалися позначити символи всіх трьох великих етнічних груп, які проживали в Криму на той моментЕскендер Барієв
– Після повернення на батьківщину в 1991 році кримські татари були настільки зайняті самоорганізацією: Другий Курултай, взаємодія з владою, розселення, облаштування кримських татар – а з іншого боку, проходили ці політичні процеси. Наскільки я володію інформацією, дійсно, були і з'являлися проєкти, де намагалися позначити символи всіх трьох великих етнічних груп, які проживали в Криму на той момент. Багато кримських татар, кримськотатарських політиків ніколи не сприймали ці гімн, герб і прапор. Щоб нам зараз змінити ці символи, нам потрібно внести зміни в закон «Про Автономну Республіку Крим» і в конституцію АРК. Зробити це може тільки Верховна Рада АРК, і ми неодноразово зверталися з пропозиціями створити такий орган в екзилі ще в 2014 році.
Тим часом, Верховна Рада України ще не розглянула проєкт закону про внесення змін до Конституції для надання Криму статусу кримськотатарської національно-територіальної автономії, хоча цей документ був підготовлений за п'ятого президента Петра Порошенка.
(Текст підготував Владислав Ленцев)