Перший місяць президентської кампанії в Україні – уже складено 73 адміністративні протоколи і відкрито 8 кримінальних проваджень. Серед іншого, кандидати на пост голови держави порушють виборче законодавство, зокрема у пункті про фінансові витрати, втім пік основних порушень припаде на лютий місяць. Не зникає ризик і зриву виборчого процесу. Про що йшлося у звіті громадської мережі «ОПОРА» – у матеріалі Радіо Свобода.
Порушення
Одне з найпоширеніших порушень – відсутність виборчого фонду.
«Із січня місяця за нашими оцінками 28 політиків вели активну агітаційну кампанію в регіонах України, тоді як станом на зараз 24 (ЦВК повідомили про 26 зареєстрованих кандидатів станом на 31 січня 2019 року – КР) – зареєстровано. Лише чверть із них на цей момент відкрила виборчий фонд. Фактично вся інша діяльність є поза законном. І, на нашу думку, повинна бути припинена», – повідомила координатор виборчих програм «ОПОРИ» Ольга Айвазовська.
Загалом, за офіційними даними Національної поліції України, станом до 29 січня із заявами звернулося 357 осіб. Це заяви-звернення, які мають відношення до виборчого процесу. Відкрито 8 кримінальних проваджень, що мають пряме відношення до виборчого процесу, серед яких хуліганство, підкуп виборців та перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем та перевищенням влади.
Складено 73 адміністративних протоколи. Крім того, були зафіксовані порушення із державними чиновниками, пов’язані із законною вимогою щодо утримання від демонстрації власних політичних поглядів і переконань. Найбільше зловживань, пов’язаних із використанням державних чиновників, за словами спостерігачів, у чинного президента Петра Порошенка.
«На першому місці – Андрій Садовий – 58 заяв і звернень. На другому – Анатолій Гриценко – 58. На третьому місці – Юлія Тимошенко – 29 заяв. На четвертому – Сергій Каплін – 25. Далі йде Олег Ляшко – 24. І Олександр Шевченко – 14», – зазначила координаторка виборчих програм «ОПОРИ».
Адміністративний ресурс та фінансові витрати
«І партії, і діяльність органів влади мають бути віддаленими (від президентської кампанії – КР) і жодним чином не накладатися під час виборчого процесу», – пояснює норми виборчого законодавства Айвазовська.
Втім, запевняє вона, найбільшим порушником у цьому напрямку виявився нині чинний глава Держави Петро Порошенко. До заходів, які мали ознаки агітації, були залучені й державні посадові особи, в межах соціологічних опитувань так званих, анкетування громадян, була ознака і проведення агітації.
Майже в усіх регіонах України відбуваються так звані соціологічні опитування, складаються бази даних громадян, прихильників чинного президента. За тими діями, які мають ознаки агітації, але називаються опитуваннями, планується організувати чотири хвилі таких опитувань з 21 січня по 29 березня. І це оплачується.
Тернопіль – 1000 гривень на місяць.
Волинська область – 1000 гривень за виявлення прихильників.
Миколаївська область – 1000 гривень за виявлення 50-70 виборців.
П’ятихатки, Дніпропетровська область – 400 гривень за одну хвилю опитування.
Івано-Франківськ – 1000 гривень за опитування 60 виборців.
Новопсковський район, Луганська область – 500 гривень за 50 анкет.
(Наведена інформація – громадська мережа «ОПОРА»)
Попри те, що чинний глава держави нині поки не є суб’єктом виборів (офіційно), закон обмежує будь-яку оплату за проведення будь-яких агітаційних заходів із виборчого фонду.
«Ні самим виборцям-громадянам, ні нашим спостерігачам достеменно не відомо джерело походження цих коштів. Якщо ми враховуємо, що потенційний кандидат, на користь якого здійснюється така діяльність, ще не має офіційного статусу, питання прозорості і підконтрольності фінансування політичної діяльності залишається надзвичайно актуальним», – заявив аналітик Олександр Клюжев.
Трійка лідерів із фінансовими порушеннями – Андрій Садовий, Анатолій Гриценко та Юлія Тимошенко. В цілому найбільші порушення, які, зокрема, зафіксовані правоохоронцями й були складені адміністративні правопорушення – пов’язані зі фінансовим питанням.
Ризики
«Центральна виборча комісія станом на зараз зареєструвала 129 громадських організацій, які звернулися з дозволом отримати право спостерігати на цих виборах. Наприклад, 2014 року лише 10 організацій проводили кампанію спостереження. За нашими попередніми оцінками, на жаль, більша частина з них є політично афілейованими з тими чи іншими групами, партіями, а також кандидатами», – каже Айвазовська.
Експерти стверджують, що є велика ймовірність зірвати чи призупинити ці вибори, оскільки рекордна кількість кандидатів зареєстровані цього року й мають право на своїх представників на виборчих дільницях. Крім того, було зареєстровано 129 громадських організацій, які теж мають право на двох представників на виборчих дільницях. До висвітлення виборів долучаться і журналісти. В «ОПОРІ» припускають, що існує також ризик, що не всі такі заявки можуть вчасно опрацювати у ЦВК.
«Ми розуміємо, що січень місяць є стартом кампанії, а офіційна реєстрація завершиться на початку лютого. На думку дослідників, піковим періодом основих порушень буде якраз лютий», – заявили в громадській мережі.
Чергові президентські вибори призначені на 31 березня 2019 року.
До 3 лютого триває реєстрація кандидатів на пост глави держави. До 9 лютого буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
31 грудня 2018 року стартувала передвиборча президентська кампанія.
