Третина українців, опитаних компанією Seetarget, не готові прийняти в своє життя людей іншої сексуальної орієнтації, представників ЛГБТ-спільноти. Серед таких людей багато і найближчих родичів гомосексуалів, каже засновниця руху батьків ЛГБТ «Терго» Анна Медко. Як результат – розірвані родинні зв’язки, важкі психологічні травми. Тут історії матерів, які пройшли цей шлях і вирішили допомогти іншим не робити таких помилок. Вони пояснюють, для чого потрібно проводити «ЛГБТ-прайд».
Громадяни Україні відомі своєю гостинністю, тож 37,1% учасників соціологічного опитування, проведеного компанією Seetarget – не проти, щоб представники ЛГБТ-спільноти приїздили до України, як туристи. Але тільки 4% опитаних готові прийняти людину із іншою сексуальною орієнтацією, як близького друга.
Рух батьків ЛГБТ «Терго»
Анна Медко 2012 року в Києві першою на пострадянському просторі започаткувала рух батьків ЛГБТ «Терго». Його завдання допомагати батькам прийняти своїх «інакших» дітей. Тепер тут є фахівці і досвідчені мами, які можуть допомогти і порадити.
Батьки сказали: «Краще б ти здохла брудна лесбіянка». І вона намагалася покінчити життя самогубством.
«Я на ворк-шопі запитала у дівчини – чому в неї порізані обидві руки? А вона розплакалася і розповіла, що батьки сказали: «Краще б ти здохла брудна лесбіянка». І вона намагалася покінчити життя самогубством.
Це для мене був інсайт. Настільки страшно! Незрозуміло, як можна не прийняти свою дитину. З тих пір зародилася думка, як допомагати таким батькам», – розповідає Анна Медко.
У Анни є прийомний син-гей. Його вона прийняла в родину вже дорослмм – юнакові було 20, коли від нього відмовилася власна сім'я.
«Жоден із хлопців не хотів би собі такої долі. Жоден із них не вибрав це, бо як кажуть, це модно. Не модно. Ні. Це даність, це є. Невже хтось хотів би, щоб його переслідували, щоб його били, щоб у власній країні, в сім'ї бути «Штірліцем». Чому вони роблять камінг-аут, тому що нестерпно стає жити з цим. З тим, що ти весь час мусиш щось приховувати, брехати своїм рідним, близьким людям», – стверджує Медко.
Анна каже: сьогодні в організацію щорічно звертаються понад 150 батьків, які дізналися про гомосексуальність своїх дітей. Це в рази більше, аніж 2012 року.
Медко вважає, що це не тому, що таких людей стало більше, а тому, що вони стали сміливіше говорити про себе.
Кількість таких людей не збільшується. Їх завжди десь 3,7%. Просто хлопці стають більш видимими
«Кількість таких людей не збільшується. Їх завжди десь 3,7%. Просто хлопці стають більш видимими, тому що почали боротися за свої права. Якщо перші батьки до нас приходили досить дорослі, це 50-60-67 років, то зараз хлопці роблять камінг-аути набагато раніше. Це старший шкільний вік», – каже Медко.
Олена Глоба, голова правління руху «Терго» дізналася, що її син гей випадков, коли йому було 14 років.
«Це був 2002-3-4, ось ці роки, один комп'ютер на всю сім'ю. І я дуже поспішала зробити свою роботу і ненавмисно відкрила його папку. І я все дізналася за вмістом папки. І я його відразу: «Богдан, ти що у мене блакитний? Це груба форма «блакитний». Дитина зробила паузу й відповів: «Так, мамо. Я гей», – розповідає Олена.
І тільки через вісім років вона змогла не тільки зрозуміти, але й змогла прийняти сина.
«У мене була дуже сильна гомофобія. Я не прийняла його і не збиралася підтримувати. Навпаки, я будувала моторошні плани: ми жили на той момент у Полтаві і я шукала людей, які допоможуть його змінити, вилікувати, щось із ним зробити, щоб поміняти але, вчасно прочитала, що це не виправляється», – каже Олена Глоба.
Для чого проводять прайд?
2012-му Олена Глоба стала однією з перших мам, які взяли активну участь у створенні «Терго». Вона ділиться з іншими батьками своїм досвідом, допомагає їм прийняти своїх дітей і зрозуміти, що ЛГБТ-спільнота повинна мати такі ж права, як і гетеросексуальна.
Олена пояснює, для чого потрібний прайд.
Прайд потрібен для того, щоб заявити країні, суспільству, уряду про те, що ЛГБТ-спільнота, ЛГБТ громадяни є в Україні
«Прайд потрібен для того, щоб заявити країні, суспільству, уряду про те, що ЛГБТ-спільнота, ЛГБТ- громадяни є в Україні і вони потребують певного набору прав. Хто згадає що у вас є співробітник, у якого стоїть на столі фотографія коханого хлопця, або дівчина, в якої на столі стоїть фотографія коханої дівчини. Хто може згадати такого знайомого або співробітника? Та ніхто», – каже Олена.
Сини Анни і Олени неодноразово піддавалися агресії і нападам в Україні і були змушені виїхати з країни.
Тепер їхні мами впевнені, що чим швидше самі батьки почнуть приймати дітей із гомосексуальною орієнтацією, тим швидше вони нададуть їм підтримку. І як наслідок – усе суспільство зможе бути менш агресивним.
У Києві цими днями тривають акції «Київпрайду», що почалися 16 червня і завершаться вранці 23 червня «Маршем рівності». Організатори очікують на участь щонайменше 10 тисяч осіб. На захід запросили президента України Володимира Зеленського.
Наразі про участь у марші в Києві повідомила низка іноземних посадовців. Серед них – німецька євродепутатка від Партії «зелених» Ребекка Гармс, яка завершує свою каденцію, німецька феміністка й правозахисниця, депутатка Бундестагу від «зелених» Улле Шаувс, депутат Палати громад Парламенту Великої Британії від Шотландської національної партії Стюарт МакДональд. Також, за повідомленнями, свою участь напередодні підтвердили посли Великої Британії, Німеччини, Канади, США в Україні.
Колишній учасник АТО, доброволець батальйону «Донбас» Віктор Пилипенко, який не приховує своєї орієнтації, днями анонсував участь у марші окремої колони ЛГБТ-військових і їхніх родичів, не менш ніж у 15 осіб.
Через прикінцеві акції 22 і 23 червня в центрі Києва частково обмежують дорожній рух і рух транспорту, зокрема й метро.
Міністерство внутрішніх справ України закликало організаторів «Маршу рівності» в Києві й їхніх опонентів утриматися від провокацій і дотримуватися закону. А в Київміськдержадміністрації повідомили, що спільно з правоохоронцями проведуть заходи для гарантування безпеки учасників маршу.
У попередні роки захід пильно охороняла поліція.
