Громадського журналіста та блогера з Криму Нарімана Мемедемінова засудили на 2 роки та 6 місяців колонії-поселення за звинуваченням у публічних закликах до тероризму. Таке рішення виніс Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону. Сам Наріман Мемедемінов свою провину не визнав.
Приводом для переслідування блогера стали два ролики на YouTube, зроблені ще до анексії Криму Росією. Звинувачення було висунуте за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу Росії ‒ «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет». Раніше російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Мемедемінова політв'язнем.
Наріман Мемедемінов у своєму останньому слові, або як каже він сам, у своєму черговому слові, наголосив, що його вирок наслідує один із шаблонів російського правосуддя:
«Шаблонне право, або шаблонне судочинство ‒ так можна назвати провадження в судах і право в РФ... Ось у нас рішення ВС 2003 року ‒ ти говорив про «Хізб ут-Тахрір», або пов'язане з «Хізб ут-Тахрір»? Усе! Значить, публічно виправдав тероризм! Абсурдно? Згоден! Ось тільки я за ґратами півтора року через цей абсурд! Ось ще приклад «шаблонного права»: «Визнати Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією». Так! Ти член Меджлісу чи співчуваєш Меджлісу ‒ на тобі 282-гу статтю ‒ екстремізм. Як це? Але історія народного руху кримських татар налічує десятиліття й десятки тисяч людей з народу... Так, а ну мовчати! Що там, хтось нараховує нас, не цікавить, ясно?! Ось рішення: «Меджліс екстремісти», значить і ти екстреміст!.. Ні в кого немає права сьогодні говорити на нас ‒ кримських татар мусульман Криму ‒ терористи й екстремісти, тому що це брехня! Не має значення, скільки цифр і їхня величина будуть вказані в документі, які ви виготовляєте, я переконаний, що рішення належить не людині».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров називає рішення російського суду «абсолютно незаконним».
‒ Зрозуміло, що це російський суд і для нього ніякі аргументи не мають жодного значення. Тим не менше, навіть для російського суду було б неможливим вдавати, що він не бачить абсолютну нікчемність усіх тих фактів, на основі яких Нарімана затримали, заарештували, судили. Південний окружний військовий суд у цій ситуації ухвалив рішення, яким вони прикрили неспроможність його звинувачення. Ми продовжуватимемо також роботу в напрямку звільнення ув'язнених, зокрема й Нарімана Мемедемінова.
Кримський адвокат Едем Семедляєв розповів, що його підзахисному не перерахують «день у СІЗО за два», оскільки він засуджений за так званою терористичною статтею ‒ інакше б Мемедемінова звільнили прямо в залі суду. Разом із тим захисник висловив занепокоєння, що засудженому ще можуть збільшити термін ув'язнення:
«Позиція Нарімана ‒ він все-таки оскаржуватиме цей вирок. Він вважає, що він – невинний, що його необхідно виправдати. Я думаю, що й позиція прокуратури не змінилася, і прокуратура оскаржуватиме цей вирок, адже вона просила шість років позбавлення волі. Наріман нормально сприйняв вирок, подякував усім ‒ дуже велика кількість людей приїхала. Подякував усім своїм колегам, які вчора виходили на мітинг у місті Києві».
Друг Нарімана Мемедемінова Сейтумер Сейтумеров згадує, як той почав займатися громадською журналістикою в Криму.
Наріман завжди відрізнявся характером бійця: якщо щось вважав правильним, завжди до цього прагнувСейтумер Сейтумеров
– Знайомі ми з дитинства, навчалися в одному місті. Я навчався в Севастопольському національному технічному університеті, він ‒ в іншому виші. Ми й у студентські роки дуже часто перетиналися. Наріман завжди відрізнявся характером бійця: якщо щось вважав правильним, завжди до цього прагнув, незалежно від того, як дорого йому це коштуватиме. У 2014 році, коли сталася окупація півострова російськими військами, почалися репресії. Наріман був одним із перших людей, хто усвідомив необхідність висвітлювати те, як це все відбувається. Тобто, по суті, він розумів, що потрібно про це говорити. Коли почалася так звана перша севастопольська справа (пов'язана зі звинуваченнями в участі в «Хізб ут-Тахрір» ‒ КР), ще не було такого поняття, як ходити на суди ‒ а Наріман ходив на суди. Людей не пускали, купу труднощів створювали, але він ходив.
За словами Сейтумера Сейтумерова, Наріман Мемедемінов, знаючи його захоплення фотографією, попросив друга теж брати участь у висвітленні судових процесів у Криму.
Він підштовхнув мене до того, щоб я перевів свій об'єктив із найкрасивіших кримських пейзажів на обличчя сімей політв'язнівСейтумер Сейтумеров
– Він підштовхнув мене до того, щоб я перевів свій об'єктив із найкрасивіших кримських пейзажів на обличчя сімей політв'язнів, на ці судові процеси. Я приєднався тоді до «Кримської солідарності», разом із ним це все висвітлювали. До речі, до останнього дня, коли його заарештували, Наріман отримував безліч сигналів. Кілька адміністративних справ на нього завели за те, що він був присутнім під час обшуків, коли силовики вривалися в будинки. Перед затриманням у нього самого був обшук. Я все це розцінюю як тиск на нього, щоб хлопець або замовк, або виїхав. Наріман теж усе це прекрасно усвідомлював, але розумів, якщо мовчатиму я, замовкне він, замовкне ще хтось ‒ окупанти досягнуть свого. Тому він принципово, не боячись нічого, продовжував займатися цим ‒ висвітлювати репресії, що відбуваються в Криму.
Дружина Нарімана Мемедемінова Лемара Мемедемінова розповідає, що в Криму їй не дозволяли бачитися з заарештованим чоловіком.
Після його арешту в Криму у нас не було з ним жодного офіційного побачення: слідчий говорив, що не дає, і всеЛемара Мемедемінова
– Він, напевно, той чоловік, який завжди й за всіх. Перше, що в ньому бачиш, ‒ це людяність. Звісно, цим він мене підкорив, ми дуже швидко з ним одружилися ‒ буквально через два-три місяці. Весь цей час він був дуже уважний як чоловік, як батько ‒ він дуже старався, часу у нього було дуже мало. Він намагався приділяти час мені й дітям, хоча працював на двох роботах, а з 2014 року постійно виїжджав і знімав. Весь свій час він жертвував на те, щоб або допомагати, або бути з родиною. Наріман ‒ людина з великим серцем, і я вдячна Богу за те, що у мене такий чоловік. Після його арешту в Криму у нас не було з ним жодного офіційного побачення: слідчий говорив, що не дає, і все. Перше побачення у нас було вже в Ростові, коли його перевезли, вже через місяць. Двічі на місяць тут дають побачення на дві-дві з половиною години.
Кримська правозахисниця та активістка Лутфіє Зудієва підкреслює, що сім'я засудженого не залишиться без підтримки з боку кримськотатарської спільноти.
‒ Жоден політв'язень, включаючи нашого друга та колегу Нарімана Мемедемінова, сьогодні не залишається без уваги кримськотатарського народу, і підтримка присутня в усіх її аспектах ‒ як моральна, так і фінансова. Цей колективний дух нашого народу, який був за часів депортації, за часів повернення до Криму, зберігся до сьогоднішнього дня. Тому кожен із нас вважає своїм моральним та етичним обов'язком бути з цими сім'ями зараз.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Справа Нарімана Мемедемінова
Наріман Мемедемінов – кримськотатарський блогер, громадянський журналіст. До арешту Мемедемінов співпрацював з низкою українських ЗМІ, в тому числі з Крим.Реалії.
Російські силовики затримали його наприкінці березня 2018 року. Мемедемінова звинуватили за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, здійснені з використанням мережі Інтернет). У жовтні 2019 року російський суд засудив його до двох з половиною років ув'язнення в колонії-поселенні. Мемедемінов своєї провини не визнав.
Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на YouTube, який Мемедемінов вів із 2013 до 2015 року. В ньому розміщені кілька десятків відеороликів із коментарями політичних подій і тем, закликами дотримуватися норм ісламу і думками про російські державні свята: День захисника вітчизни, Міжнародний жіночий день, День захисту дітей та інші.
Прокуратура АРК 23 березня 2018 року внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2 ст. 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі Інтернет».
Російський правозахисний центр «Меморіал» у 2018 році визнав Мемедемінова політв'язням.
21 вересня 2020 року він звільнився з російської колонії-поселення у Ростовській області Росії. Він відбув весь термін ув'язнення і повернувся до Криму.
