У Криму та Севастополі, на які Росія після анексії у 2014 році в односторонньому порядку поширила дію свого федерального законодавства, 8 вересня – у єдиний встановлений день голосування в РФ – заплановано до проведення одразу кілька виборчих процесів: вибори депутатів російських парламентів Криму та Севастополя, Сімферопольського , Євпаторійської, Ялтинської, Феодосійської та Керченської міських рад. Завершиться цикл призначенням російського голови Криму шляхом голосування в оновленій «держраді».
Раніше у березні-травні в рамках підготовки до виборів пройшло внутрішньопартійне висування кандидатів у депутати регіональних та міських законодавчих органів – так звані партійні праймеризи. Водночас у держапараті з ініціативи Кремля почали проводити перестановку кадрів. За підсумками подій спостерігачі пророкують «Единой России» у вересні тотальний успіх, а також витіснення інших партій із виборних органів не лише на анексованому півострові, а й по всій російській території.
Що таке праймеріз «російською» і хто став їх переможцем у Криму та Севастополі? Партійні списки, програмні документи, «примус до відеороликів» та війна Росії в Україні: чи є передвиборні закономірності? Як із збільшенням кількості депутатів пов'язані перспектива однопартійної диктатури та «операція наступник»? У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами.
Термін офіційно не використовують
Запозиченим з англійської мови та американської системи виборів терміном офіційно не оперують у «Единой России» (ЕР), але його активно використовують і в російській пресі, і під час дискусій експертів.
У документах ЕР процес отримав назву «процедура попереднього голосування» або «електронне попереднє голосування – ЕПГ», якому цьогоріч виповнюється 15 років. Щороку правила ЕПГ змінюються на розсуд партійного керівництва.
Особливу увагу на праймеріз «Единой России» у 2024 році було приділено «спеціальній військовій операції – СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР), її учасникам та активістам. Кожен із відібраних кандидатів у кандидати мав вказати в автобіографії власну роль у здійсненні так званої «СВО»: волонтерство, безпосередня участь, матеріальна чи інша підтримка російських збройних сил. Крім того, кандидат у кандидати особисто записував відеоролик із програмною заявою, в якій тема «СВО» також була обов'язковою. «Учасники СВО» отримали додаткові 25% голосів, крім того, «до них не висувалася вимога щодо розміщення відеоконтенту». Суттєва зміна цього року – можуть заявитися представники будь-якої партії, але в момент, коли вони стають переможцями, вони повинні вступити до «Единой России».
Як підкреслив голова правління російського Фонду розвитку громадянського суспільства Костянтин Костін, «попереднє голосування «Единой России» та подальша кампанія 2024 року – це проекція виборів до Держдуми, які відбудуться у 2026 році».
Переможцями попереднього голосування ЄР стали 95 «учасників СВО», 33 активісти «Молодої Гвардії» та «Волонтерської Роти», 376 – від кадрового проекту партії «ПолітСтарт».
«Майбутня (у вересні – КР) кампанія не буде простою. І кожен уже неодноразово довів, що готовий брати на себе відповідальність – за товариша з бойового розрахунку, за підрозділ, яким командував, за пораненого, якому потрібна допомога. За країну і людей, яких сьогодні потрібно захищати... Ми йдемо на вибори не заради мандатів, а щоб життя в кожному конкретному населеному пункті, регіоні ставало кращим», – підсумував підведення підсумків попереднього голосування наприкінці травня тодішний секретар Генради ЕР Андрій Турчак.
Перша десятка «Єдиної Росії» у Криму та Севастополі
Депутат російського парламенту Криму Валерій Аксьонов зайняв перше місце за попередніми підсумками внутрішньопартійного голосування «Единой России» у Криму.
На другому місці – гендиректор створеного Москвою на базі привласненого Росією українського підприємства АТ «Завод «Фіолент» Олександр Баталін, третє-шосте – невизнані російські кримські депутати Євгенія Добриня, Чингіз Якубов, Ольга Виноградова та Сергій Тарасов. Голова російської адміністрації Червоногвардійського району Роман Шантаєв – сьоме, невизнаний російський депутат від Криму Олександр Шувалов – восьме, дев'яте – голова російської адміністрації Первомайського району Олена Селяніна, замкнув десятку – невизнаний російський депутат держради Криму Сергій Бородкін.
До десятки лідерів внутрішньопартійного голосування «Единой России» в Севастополі увійшли невизнаний сенатор від міста Катерина Алтабаєва, невизнаний депутат Держдуми від Севастополя Тетяна Лобач, керівник міського виконкому Загальноросійського «Народного фронту» (ОНФ) Лариса Мельник голови партії Дмитра Медведєва у Севастополі Інна Гончарова. Шосте місце посів «учасник СВО» Михайла Сухенко, сьоме – призначений Москвою заступник голови громадської палати Севастополя Наталія Кирюхіна, восьме – Костянтин Пирогов, дев'яте – головний лікар міської лікарні №1 Андрій Косітченков, десяте – «учасник СВО» Олексій Жучков.
Згодом на засіданні президії Генради «Единой России» було ухвалено рішення про те, чи кримський і севастопольський партійні списки без особистої участі в праймериз за фактом очолять російський голова Криму Сергій Аксьонов та російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв. Традиційно «Единая Россия» озвучує остаточний перелік кандидатів у ході партійних конференцій, які зазвичай відбуваються у середині червня.
За Кримом і Севастополем закріпили «доглядачів» від ЄР
У березні року секретар генради «Единой России» Андрій Турчак став уповноваженим на вересневих 2024 виборах депутатів російських законодавчих зборів Севастополя. За невизнаним депутатом Держдуми РФ від Криму Костянтином Бахарєвим закріпили партійне кураторство за Кримом. Рішення ухвалили на президії генради партії.
Попри це експерти вважають, що Михайло Развожаєв під час нещодавньої зустрічі у Севастополі з лідером ЛДПР Леонідом Слуцьким могли обговорювати вибори депутатів у вересні.
У червні лідер РФ Володимир Путін призначив секретаря генради партії «Единая Россия», віце-спікера Ради Федерації Андрія Турчака виконувачем обов’язків голови Алтаю. Замінити його на посаді секретаря генради може повноважний представник президента в Уральському федеральному окрузі Володимир Якушев. Чи залишать у такому разі Турчаку кураторство над Севастополем, і чи зміниться місцевий список партії – не повідомляється.
У Криму та Севастополі прогнозують повну диктатуру ЕР
Партія «Единая Россия» на виборах депутатів російського кримського парламенту у вересні з великою ймовірністю виграє на всіх одномандатних виборчих округах. Таку думку російському проекту ForPost.Політика висловила політолог, керівник кримської філії Фонду розвитку громадянського суспільства Росії Наталія Кисельова, коментуючи результати партійних праймериз на півострові. На її думку, 60% кандидатів-єдиноросів отримають депутатські мандати, у Криму очікується оновлення депутатського корпусу менш ніж на третину. При цьому сумнівів щодо абсолютної перемоги ЄР за партійними списками у Криму сумніви не висловлюються.
У Севастополі ЕР покращить свій результат п'ятирічної давності за підсумками виборів депутатів законодавчих зборів, які відбудуться у вересні цього року. При цьому представники опозиції можуть взагалі не потрапити до оновленого російського «регіонального парламенту». Таку думку проекту ForPost.Політика висловив місцевий політтехнолог Сергій Михайлюк. Якщо від ЄР за партійним списком пройдуть 16 осіб, тоді єдинороси отримають абсолютну більшість у російському «міському парламенті». У перемозі ЕР у всіх одномандатних виборчих округах Севастополя сумнівів у спостерігачів немає.
У Росії вважають, що вибори у вересні 2024 року стануть початком формування у Криму та Севастополі депутатського корпусу третього скликання. Але жодні з виборів, що проводилися тут Кремлем після анексії півострова у 2014 році, ні єдиного депутата, обраного під час таких виборів, не було визнано ні Україною, ні міжнародними організаціями.
Призначена Кремлем так звана держрада Криму складається з 75 депутатів, 25 з них обираються за одномандатними виборчими округами, 50 – за партійними списками. Російський парламент Севастополя формується з 24 депутатів, їх обирають за партійними списками та у 8 виборчих округах.
Єдинороси досягли найбільшого успіху в Криму у 2014 році: у першому російському скликанні держради за абсолютної більшості «Единой России» було представлено й іншу партію – ЛДПР. У другому – ЕР погіршила свій результат, до кримського російського парламенту пройшли ще й депутати від КПРФ. За підсумками виборів депутатів російського заксобрання Севастополя другого скликання єдинороси отримали 15 депутатських мандатів, КПРФ та ЛДПР – по три, по одному – представники «Справедливой Россіі» та Партії пенсіонерів. Також один мандат дістався партії «Зеленые» внаслідок перемоги її кандидата на одномандатному виборчому окрузі.
Диктатура та фашизм, автократія, авторитаризм та «операція наступник»
Крим.Реалії звернулися до кримського політолога Євгена Горюнової з проханням прокоментувати тенденції після праймеріз «Единой России» в Криму та Севастополі, а також оцінити перспективу формування на анексованому півострові російської однопартійної диктатури.
«Фашизм має кілька складових і диктатура однієї партії – одна з них. Але, на мою думку, диктатура єдиноросів уже встановлювалася в Криму ще 2014 року, коли вони отримали абсолютну більшість у кримському парламенті, а інші місця «роздали» контрольованій опозиції. Нині навіть така «опозиція» взагалі не потрібна, бо «всі маски остаточно скинуті», тому йде максимальна концентрація влади як ресурсу, який дозволить «дерибан» наостанок. Пояснити це населенню просто: непомірно «великим» кредитом довіри до влади Путіна та його оточення», – заявила експерт.
У свою чергу, аналітик медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен, коментуючи ситуацію на прохання журналіста Крим.Реалії назвав передвиборчі дії «Единой России», які вкладаються у сценарії Кремля зі створення змішаної моделі авторитаризму та реалізації так званої операції «наступник» – підготовки до інституційного транзиту влади в РФ.
«Партія – від англійського слова part, що означає частина. Партії представляють інтереси частини виборців. У двопартійних системах партії представляють широкий спектр переваг виборців. Щоб дізнатися, які саме інтереси зараз є найбільш актуальними, такі партії проводять праймеріз. Але можна створити штучно ситуацію, в якій партія представлятиме «широке коло виборців». Наприклад, не допускати до виборів інші партії. У таких випадках праймеріз теж мають сенс. Щоправда, це вже не демократія, а партійна автократія. Тепер питання – навіщо в країні з незмінним лідером створювати інститути партійної автократії? Чи не простіше призначити наступника? Справа в тому, що одна людина не здатна дати 100% гарантії іншій людині. Гарантії пропонують інститути. Наприклад, на зразок партійної автократії в Мексиці. Президенти приходять та йдуть, а правляча партія залишається. Або за образом Китаю. Там донедавна змінювалися голови КНР, але керовані ним структури залишалися правлячим органом. Подібну підготовку до інституційного транзиту влади ми спостерігаємо у Росії. Нинішній лідер Кремля не виключає перехід до мексиканської, китайської чи змішаної моделі авторитаризму. Коли гарантії дає не «наступник», а створені попереднім лідером інститути», – сказав Юрій Христензен.
Фахівці Центру російських та євразійських досліджень ім. Девіса при Гарвардському університеті вважають, що «наступником» Володимира Путіна може стати колишній губернатор Тульської області та співробітник президентської охорони Олексій Дюмін, призначений помічником президента РФ та секретарем Держради Росії.
Роскомнадзор пытается заблокировать доступ к сайту Крым.Реалии. Беспрепятственно читать Крым.Реалии можно с помощью зеркального сайта: https://d32ma0ydj15jee.cloudfront.net/ следите за основными новостями в Telegram, Instagram и Viber Крым.Реалии. Рекомендуем вам установить VPN.
