Спеціально для Крим.Реалії
Під час свого офіційного візиту до Києва президент Швейцарії Симонетта Соммаруга наголосила, що її країна не визнає анексію Криму і вважає за необхідне надіслати на півострів представників ОБСЄ і ООН з прав людини.
Коли президент Швейцарської Конфедерації говорить про невизнання анексії Криму, це, думаю, дорівнює констатації факту того, що вдень світло, а вночі темно
Це, впевнений, не просто ритуальна заява, яку можна просто вважати даниною протоколу та повагою до сторони, яка приймає. Швейцарська зовнішня політика базується на нейтралітеті, тобто на прагненні дотримуватися дистанції в будь-яких конфліктах на міжнародній арені. Керівники цієї країни висловлюються однозначно тільки тоді, коли йдеться про безумовні постулати міжнародного права, про ті прописні істини, які поділяються світовим товариством. І коли президент Швейцарської Конфедерації говорить про невизнання анексії Криму, це, думаю, дорівнює констатації факту того, що вдень світло, а вночі темно, Земля обертається навколо Сонця або Волга впадає в Каспійське море. Хоча, зрозуміло, що в Конституції Російської Федерації можна написати цілком навпаки і навіть схвалити на референдумі. Але час на швейцарському годиннику все одно буде точним, і вдень нічний час він не покаже.
Але найголовніше ‒ це вимога президента Швейцарії щодо необхідності повернути в Крим представників міжнародних організацій з прав людини. У цьому випадку ми маємо справу з однозначною характеристикою Криму як анексованої території, на якій систематично порушуються права людей, які живуть там. І для контролю за дотриманням прав людини необхідний постійний міжнародний моніторинг.
Зрозуміло, що в Росії до такого роду заяв поставляться скептично. Але це на перший погляд. Хіба ми можемо говорити, що за шість років, які минули після окупації, Крим повністю «вписався» у правовий простір Росії? Ні, не можемо. У Криму немає «Російської залізниці», немає російської банківської системи, немає російського мобільного зв'язку, немає міжнародного транспортного сполучення ‒ словом, немає нічого, що хоч якось пов'язане зі світовою економікою. Чому тоді потрібно стверджувати, що Кремль взагалі не цікавлять наслідки окупації? Ні, впевнений: цікавлять. Інакше він вимагав би і від державних, і від приватних компаній присутності у Криму.
Світ не збирається вмикати зелене світло для проїзду російського танка, який захопив Крим
Тому пропозиція президента Швейцарії про відрядження на півострів представників міжнародних організацій ‒ це те, думаю, з чим має виступати українська дипломатія. Як бачимо, тут в України є не просто авторитетні союзники. Коли в Берні виступають з подібними пропозиціями, то розуміють, що вони зможуть знайти порозуміння в інших країн, і в самому ОБСЄ та ООН. Нехай навіть спочатку це будуть не дії, а декларації ‒ зате коли Росії необхідно буде заручитися підтримкою світової спільноти, міжнародний моніторинг у Криму може стати важливою умовою такої підтримки.
Тому слова Симонетти Соммаруга ‒ це свого роду індикатор. Індикатор того, що світ не збирається вмикати зелене світло для проїзду російського танка, який захопив Крим. І що окупація Криму та Донбасу ‒ саме так, обох цих територій ‒ залишається важливим пунктом міжнародного порядку денного.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.