З моменту початку торгової блокади Криму ‒ з осені 2015 року ‒ поромна переправа з порту «Крим» до порту «Кавказ» стала чи не єдиним шляхом продовольчого забезпечення півострова. Наявні пороми не могли впоратись із навантаженням, і Росія докупила ще півтора десятка суден. Їх повний список вдалося зібрати неурядовій організації «Майдан закордонних справ» ‒ там нарахували понад 20 одиниць. Однак на таку кількість поромів у Криму не вистачило причалів.
«Максимально на Керченській переправі використовувалося тільки дев'ять поромів. А максимальна кількість автомобілів і пасажирів була перевезена у 2016 році», ‒ розповів заступник міністра інфраструктури України (2014-2015) Олександр Кава.
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 2014 року чітко підтверджує український статус Криму, а міжнародне морське право забороняє використовувати морську інфраструктуру анексованого півострова. І це стосується не тільки країн, які підтримали Україну та запровадили санкції проти Росії.
Усі порти й уся інфраструктура, що використовується вже безпосередньо для забезпечення супроводу суден, ‒ все це є незаконною діяльністюЮсуф Куркчі
«Усі порти й уся інфраструктура, що використовується вже безпосередньо для забезпечення супроводу суден, ‒ все це є незаконною діяльністю», ‒ вказує перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі.
Проте судна, що ходили до Криму, тепер змінили прописку й спокійно працюють за кордоном в обхід санкцій.
В українському МЗС повідомляють, що про порушників знають, а судновласників вимагають покарати через уряди країн-фігурантів.
«Якщо нам стає відомо про факт заходу якогось судна або використання його для перевезення вантажів, ми негайно реагуємо. Звертаємося до урядів тих країн, які потім через відповідні органи ‒ або судові, або державні ‒ безпосередньо звертаються до судновласника: «Ти заходив, не заходив? Перевіримо!» ‒ пояснює заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.
Але судновласники стали хитрішими, зазначають у МЗС, і, щоб уникнути відповідальності, судна перереєстрували на фіктивні фірми або на підході до Криму вимикають навігацію.
Замітаючи сліди
Аналіз діяльності півтора десятка поромів, які з 2014 року й донині ходять Керченською протокою, виявив низку цікавих фактів.
Наприклад, пором Sevastopol до Криму потрапив із Новоросійська ще в 2015 році й працював до 2018 року. Тепер він має ім'я Beyazid Bestami та прописку на Коморських островах. Зараз же він пришвартований неподалік Стамбула.
Ось ще Major Chapicev ‒ до 2015 року був під грецьким прапором і мав ім'я Glykofilousa II, активно працював у Керченській протоці до жовтня 2018 року. Тепер це судно знову в Мармуровому морі, тільки вже під прапором республіки Палау ‒ це острівна держава з населенням у 20 тисяч чоловік.
Ще, наприклад, двійники під назвою Elena. Під одним і тим же ім'ям та ідентичними серійними номерами значаться відразу два пороми. Однак одна Elena ‒ під російським прапором, а інша ‒ під прапором Палау. Обидва судна бували в Криму: зараз одне стоїть у Керчі, а інше працює біля турецьких берегів.
Експерт з морського права Артем Волков переконаний, що цих судновласників можна було б покарати, але за кордоном про порушників не знають. За його словами, РНБО не додав ці судна навіть до українських санкційних списків.
Потрібно на національному рівні запровадити певні обмеження, а після цього ставити такі питання партнерам України серед інших країнАртем Волков
«Я перевірив, чи внесені власники цих поромів до українських санкційних списків. Так ось, можу вам повідомити, що вони не внесені туди. Спочатку, мабуть, потрібно на національному рівні запровадити певні обмеження, певні санкції, а після цього ставити такі питання партнерам України серед інших країн», ‒ наполягає керівник практики морського права, адвокат юридичної фірми «АНК» Артем Волков.
До того ж острівні держави, на які перереєстровані пороми, ‒ це так звані «сірі зони». Ці країни не є членами ООН і, відповідно, санкційні списки не підписували.
«Не факт, що пороми, які працювали в (Керченській ‒ КР) протоці, можна буде залучити під санкції, тому що вони не працювали на території Криму. Така ж ситуація з деякими компаніями, що були задіяні в будівництві Керченського мосту ‒ довести їхню роботу в Криму було неможливо, оскільки вони працювали в протоці», ‒ зазначає заступник міністра інфраструктури України (2014-2015) Олександр Кава.
Росія вже запустила автомобільну частину Керченського мосту, цього року очікується запуск і залізничного сполучення. Отже, потреба в поромах відпадає, тому судна, що ходили тут, або вже почали продавати, або використовувати в інших, прибутковіших місцях.
