Влада Севастополя запланувала нове масштабне будівництво на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Місцеві експерти вже оголосили, що це призведе до непоправних наслідків і знищить культурний шар на всій ділянці, розташованій неподалік від західного входу в городище. Влада каже, що доручення на облаштування цієї території було дане президентом Росії Володимиром Путіним, а будівництво інших об'єктів узгоджене з російським Міносвіти й табором «Артек». У черговому конфлікті на території заповідника розбирався кореспондент Крим.Реалії.
Загальноосвітня школа, філія «Артеку» та археологічний парк ‒ ці об'єкти, ймовірно, незабаром з'являться на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Йдеться про ділянку біля західного входу на територію городища, куди можна потрапити, якщо підійматися до Херсонесу з боку пляжу «Сонячний» та парку імені Анни Ахматової.
Самі будівельні роботи ще не розпочалися, але про те, що територією заповідника їздять самоскиди та інша важка техніка, містяни говорили ще наприкінці квітня цього року.
Дирекція заповідника, так само як і Міністерство оборони Росії, з яким музей сусідить територіально, інформацію не коментували, тоді як повідомлень про завезення на зазначену ділянку будівельних матеріалів ставало все більше.
«Путін доручив»
Через три тижні після початку підготовчих до будівництва робіт про плани міських чиновників розповів губернатор Севастополя Михайло Развожаєв. За його словами, на західній території Херсонеса мають з'явитися три об'єкти. Перший, каже Развожаєв, ‒ це археологічний парк.
Там виставкових площ категорично не вистачаєМихайло Развожаєв
Доручення про його будівництво нібито дав президент Росії Володимир Путін на одній із зустрічей із севастопольськими громадськими активістами. Втім, про яку саме зустріч йдеться, губернатор не уточнив.
Територію парку, за словами Развожаєва, навмисне відсунули від тієї зони, яка охороняється ЮНЕСКО, оскільки там будь-яке будівництво категорично заборонене.
«[Археологічний парк] дасть нові виставкові площі, перш за все, музею Херсонеса, тому що там виставкових площ категорично не вистачає», ‒ сказав Развожаєв.
І якщо будівництво археологічного парку не викликало великої кількості претензій з боку місцевих експертів, то зведення на території заповідника загальноосвітньої школи спровокувало черговий вал критики, як на адресу чиновників, так і на адресу керівництва заповідника.
Яке право вони мають будувати загальноосвітню школу в охоронній зоні?Анатолій Туманов
«Яке право вони мають будувати загальноосвітню школу в охоронній зоні? ‒ дивується севастопольський реставратор Анатолій Туманов. ‒ Та й взагалі, навіщо вона там потрібна? Чому саме там? Ці люди абсолютно не розуміють, що будь-яке капітальне будівництво в цьому районі назавжди знищить недосліджений культурний шар пам'ятки не регіонального й навіть не федерального ‒ світового значення».
За словами Михайла Развожаєва, рішення про будівництво школи вже ухвалене. Частково його профінансує російське міністерство освіти, частково ‒ фонд «Моя історія», відомий севастопольцям зведенням на території Херсонеса різних об'єктів, серед яких ‒ оглядові майданчики, бетонні карти городища, а також сцена для проведення заходів.
Школа, додав губернатор, матиме гуманітарний, історичний та художній профіль.
Забудова крадькома
За словами Анатолія Туманова, сьогодні в Херсонесі практично повністю знищена наукова складова діяльності заповідника. Регулярні розкопки зведені до мінімуму, тому значна частина землі біля західного входу в музей, як і раніше, залишається недослідженою.
Єдиний вихід ‒ повна й безумовна зупинка будівництва та припинення знищення пам'яткиАнатолій Туманов
Таким чином, вважає він, залишається високою ймовірність того, що артефакти, які є на цій ділянці, будуть назавжди похованими під об'єктами капітального будівництва.
«Єдиний вихід ‒ повна й безумовна зупинка будівництва та припинення знищення пам'ятки. Все, іншого виходу немає», ‒ стверджує Туманов.
Треба зазначити, що біля західного входу в Херсонес розташовані ще два об'єкти, що являють собою історичну та культурну цінність. Йдеться про 12-у й 13-у берегові батареї.
Спочатку експерти висловлювали занепокоєння щодо того, що важку техніку, виявлену в охоронній зоні, готували для виконання будівельних робіт на території равелінів. Губернатор Севастополя цю інформацію спростував.
Ніколи навіть не йшлося, що на ділянці батареї вестимуть будівництвоМихайл Развожаєв
«Ніколи навіть не йшлося, що на ділянці батареї вестимуть будівництво», ‒ сказав він, додавши, що проєктом будівництва буде передбачена реконструкція об'єктів та їх інкорпорація в майбутній археологічний парк.
Ці батареї довгий час перебували в занедбаному стані. Їх розчищенням і прибиранням прилеглої території в останні роки займалася організація «Громадяни Херсонеса». Голова організації Олександр Риженко каже, що реконструювати батареї, безумовно, потрібно. Але перед початком робіт уряду необхідно розробити проєкт такої реконструкції й обговорити його на громадських слуханнях.
Проблема в тому, що відкрито підтримувати проєкт уряду або відкрито критикувати зараз неможливо. Оскільки проєкту не існує в природіОлександр Риженко
Основна претензія Риженка до чиновників полягає в тому, що про всі подібні ініціативи містнам доводять до відома постфактум, не надаючи жодних документів. При цьому чиновники відкрито починають підготовку до масштабного будівництва.
«Проблема в тому, що відкрито підтримувати проєкт уряду або відкрито критикувати зараз неможливо. Оскільки проєкту не існує в природі. У зв'язку з цим запитання: звідки у мене або в інших людей може виникнути довіра до ініціаторів цих перетворень, коли все робиться крадькома? Нікому ні про що не повідомили, нічого не сказали, не обговорили, але техніку вже пригнали й ставлять будівельний паркан», ‒ сказав Риженко кореспонденту Крим.Реалії.
Перспективи вилучення з ЮНЕСКО
Втім, згадує Риженко, ідея освоєння західної частини Херсонеса існувала багато років. Свої концепції перетворення цих земельних ділянок на об'єкти різного цільового призначення пропонували найрізноманітніші інтересанти.
Найефективнішим, на думку експерта, був план, який ще у 2001 році розробили вчені з Інституту класичної археології Університету Техасу в Остіні. Їхній проєкт будувався навколо школи міжнародної археології, яка мала розташуватися неподалік від західного входу на територію Херсонеса на місці, де стоять невеликі будиночки для архітекторів. Тоді цю пропозицію, як і безліч інших, відкинули.
Зараз, на думку Риженка, експерти, які працюють з Херсонесом, мають зосередитися над аналізом проєкту забудови західних ділянок, який уряд обіцяв надати громадськості в червні нинішнього року. Від того, наскільки він відповідатиме інтересам заповідника, залежить подальша доля археології та інших наук на цій території, вважає він.
Якщо спроби знищення Херсонеса не припиняться, ми прийдемо до того, що ЮНЕСКО просто вилучить його з переліку об'єктів культурної спадщиниАнатолій Туманов
Анатолій Туманов натомість говорить, що незалежно від якості виконаного проєкту, приводів для оптимізму у нього немає.
«Я гарантую, якщо спроби знищення Херсонеса не припиняться, ми прийдемо до того, що ЮНЕСКО просто вилучить його з переліку об'єктів культурної спадщини. Ми вже до цього йдемо», ‒ сказав Туманов кореспонденту Крим.Реалії.
Реставратор скептично ставиться і до планів реконструкції 12-ї та 13-ї батарей, нагадуючи, що велика кількість реставраційних робіт, виконаних на об'єктах культурної спадщини на замовлення уряду, або відрізнялися низькою якістю, або знищили автентичний вигляд цих об'єктів.
Крим.Реалії готові надати керівництву заповідника «Херсонес Таврійський» можливість висловити свою позицію щодо зазначених думок.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.