Якщо хтось забув або зовсім не знав, зараз у нас у Криму почався сезон кавунів і динь. Можна, звичайно, на це відреагувати побажанням смачного, а можна пригадати, що після поїдання цієї смакоти доводиться, насамперед, бігти до сміттєвих контейнерів. І всі завжди так робили. Однак у Керчі з цим створилася велика проблема. Не з відходами, ясна річ, вони якраз з'являються в районах з наростанням, а зі сміттєвими баками, які в один непрекрасний день як корова язиком злизала по всьому місту.
Буквально на очах у керчан і відпочивальників стали рости купи сміття та смердючих харчових відходів на місці контейнерних майданчиків. Бувалі керченські моряки, які сходили на берег у багатьох, зокрема й африканських країнах, проходячи повз смердючі купи, називають це «Анголою». Кажуть, таке їм доводилося бачити тільки у зруйнованій війною африканській країні.
Зникнення сміттєвих баків з міських районів стало результатом внутрішніх з'ясувань між державним унітарним підприємством «Кримекоресурси», якому керчани платять за вивезення сміття, і ТОВ «Сервісне агентство», яке є виконавцем послуг. Саме йому й належали вивезені з Керчі 250 контейнерів. Зареєстроване воно в Саках, але фактично прибуло на півострів з Московської області Росії. Чому, маючи контракт на вивезення сміття з УЖКГ Керчі, воно виявилося боржником перед регіональним оператором «Кримекоресурси», керчанам ніхто не пояснив.
Класика тендерного жанру ‒ відсутність з'їзду з мосту, дорога з якого обходить Керч стороною
На мій погляд, ми вкотре вже стикаємося в Керчі з тим, що тендери на проведення робіт, за які сплачуються живі гроші, виграють не місцеві й навіть не кримські підприємства та організації, а чергові «прибульці». То бездомних собак відстрілює ульяновська фірма, то квіти висаджує контора з Ростова-на-Дону, а доглядати за ними привезуть фахівців з Красноярська, які, звичайно, набагато краще розуміються на південних рослинах. І так у всьому. Класика тендерного жанру ‒ відсутність з'їзду з мосту, дорога з якого обходить Керч стороною. Це походить на те, що ви у своєму приватному будинку спроєктували в'їзд на територію через ворота сусіда.
Це яскраве свідчення того, що окупантам Керч, зручність її жителів байдужа
Це яскраве свідчення того, що окупантам Керч, зручність її жителів байдужа. Вони не знають міста і не прагнуть його пізнати, і поготів відчути. Як не дивно, на те, що представники різних компаній з Росії, які працюють у місті, не знають міста, не цікавляться ним, звернув увагу і Сергій Аксенов, побувавши днями в Керчі.
Його приїзд не був попередньо анонсований, як колишні візити, але городяни, побачивши Аксенова, хто у своєму дворі, хто на будівельному майданчику, хто на вулиці, кидалися до нього з проханнями про вирішення таких проблем, які сіті-менеджер Керчі Бороздін зі своїм підвідомчим УЖКГ мав уже давно відпрацювати. Складається враження, що жодне питання влада міста самостійно вирішити не вміє. Якби це нарешті таки зрозумів «глава Криму» і звільнив Керч від свого призначенця, місту від подібного рішення гірше точно не стало б.
Взяти той же приклад зі сміттєвими контейнерами. Хіба можна було доводити ситуацію до межі в розпал літнього сезону та пандемії, коли Керчі для повного щастя не вистачає ще зростання кишкових інфекцій і, не приведи боже, холери, яка саме трапилася в такий же спекотний серпень рівно пів століття тому! Напередодні приїзду Аксенова до Керчі в районах вздовж його шляху моментально знайшлися сміттєві контейнери, які поспіхом почали встановлювати на майданчиках.
Але річ у тім, що їх і поставити, чесно кажучи, нікуди: все заповнене сміттям, до того ж воно розлетілося поблизу, прямо під вікна житлових будинків. Поки його вигребуть і вивезуть на полігон, мине не один день. Це дуже розлютило жителів, які немов на зло сміттєвій конторі, яка ще не встановила баки на стаціонарні місця, кидають сміття прямо на купи. Але найголовніше, що повторення сміттєвого колапсу в Керчі знову доведеться оплачувати жителям. Можливо, через суд «Кримекоресурси» повернуть собі 77 мільйонів рублів, які, як стверджує керівництво компанії, заборгувало їм «Сервісне агентство», але на перерахунок за заподіяні незручності та фактичне невиконання робіт з вивезення сміття жителям сподіватися не варто.
Це вам не українські часи, коли абонент міг встати, що називається, в позу та відбити в судовому порядку практично будь-яку фінансову вимогу комунальників. А в нинішньому Криму платити доводиться за те, чого немає й близько.
Андрій Фурдик, кримський блогер, керчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
