Передвиборний кримський пасьянс

Спеціально для Крим.Реалії

Поки на материковій Україні розгорнулися неабиякі баталії за місце під куполом Верховної Ради, в Криму не поспішаючи готуються до невизнаних в Україні та низці країн світу місцевих виборів за російським законодавством, зачищаючи електоральне поле під кандидатів від «Единой России».

Вибори кримського та севастопольського парламентів, а також місцевих рад, відбудуться у вересні нинішнього року. Але підготовка до них розпочалася ще з минулої весни, коли в Севастополі оновили керівництво російського виборчкому міста.

Попередній голова російського Севвиборчкому Олександр Петухов так і не зміг вилавірувати між протиборчими силами тепер уже російського ексгубернатора Дмитра Овсянникова та вже давно російського ексспікера Олексія Чалого. Тому його вирішили замінити на більш досвідченого в електоральних питаннях Сергія Даниленка, який до від'їзду в Севастополь керував апаратом ЦВК Росії.

«Це ніяке не почесне заслання, це дуже важлива місія. Севастопольці ‒ така генерація людей з почуттям високої гідності, що вимагає до себе дуже тактовного і максимально шанобливого ставлення», ‒ коментувала ситуацію голова ЦВК Росії Елла Памфілова.

У Криму ніяких замін не відбувалося, оскільки місцеве політичне поле вже давно зачищене під потреби тандему Аксенова-Константинова. Тому на нинішніх російських виборах рахувати голоси виборців буде Михайло Малишев, якого переобрали ще на п'ять років.

Затвердивши потрібні склади комісій, в Криму розпочали ретельний аналіз партійних списків. Списки кандидатів на вибори до російського парламенту Криму подали регіональні відділення дев'яти політичних партій: «Единая Россия», «Справедливая Россия», «Родина», «Патриоты России», «Зеленые», ЛДПР, «Российская партия пенсионеров за социальную справедливость» і цілих дві партії комуністів ‒ КПРФ та «Коммунистическая партия коммунисты России».

Після ретельної перевірки зі списків партій були виключені, загалом, 44 кандидати (найбільше постраждала «Справедливая Россия», список якої скоротився на 19 осіб). В результаті найбільший перелік кандидатів для російського регіонального парламенту затвердили для «Единой России» ‒ 72 кандидати, а найменші виявилися у «Батьківщини» та «Коммунистов России» ‒ по 51 кандидату.

Однак це була лише попередня «чистка» ‒ 17 липня виборчком Криму відмовив ЛДПР у праві брати участь у виборах парламенту на тій підставі, що партія «не надала необхідних документів для реєстрації кандидатів». І це незважаючи на те, що список партії в Криму очолив сам Володимир Жириновський (лідер російської партії ЛДПР ‒ КР). У 2014 році такий хід приніс йому цілих п'ять місць у кримському парламенті ‒ інші 70 зайняли «єдинороси».

Виключений з ЛДПР кримський політик зі стажем Сергій Шувайников звинуватив партійне керівництво у некомпетентності й анонсував покарання для партійних кураторів Криму.

«Спостерігав за подіями.. Це називається, самі себе підставили. Низький рівень правових знань та організаційної роботи», ‒ резюмував він.

Кримський політолог, заступник голови експертно-консультативної ради при голові російського уряду Криму Олександр Форманчук також піддав критиці партійних функціонерів ЛДПР.

«Вони не вперше беруть участь у виборах у Криму, мали самі знати, які довідки треба подавати до виборчкому, і контролювати, щоб вони були подані», ‒ підкреслив він, додавши, що партія мала непогані шанси потрапити до кримського парламенту.

Однак складно повірити, що партія, яка вже багато років бере участь у виборах, припустилася такої помилки. Якщо, звичайно, перед нею не стояло завдання ‒ зійти з дистанції, поступившись місцем іншій «контрольованій опозиції».

На це місце як не можна краще підходить партія «Родина», яка довгий час перебувала на лаві запасних, але тепер може замінити ЛДПР. Тим більше, що гасла про «захист росіян» у них ідентичні. Цілком можливо, що Крим у цьому випадку обраний саме для обкатки такого сценарію.

Така мінімальна та контрольована опозиція створить ілюзію вибору для кримчан і дозволить легітимізувати процес формування місцевої влади.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Гонитва за депутатськими мандатами в Криму: перші втрати

«Сьогодні ми єдина політична партія в Криму, яка запропонувала реальну альтернативу й буде вести конкурентну боротьбу з партією влади, інші або не активні або спробували домовитися, ми ж виступаємо за чесну конкурентну боротьбу», ‒ озвучив позицію партії один з кандидатів від «Родины» Сергій Веселовський.

Щоб ЛДПР не було образливо, 21 липня кримський виборчком відмовив у реєстрації на виборах і партії «Зеленых». Формальний привід відмови не важливий, а справжня причина, швидше за все, криється в тому, що на тлі погіршення екологічної ситуації на півострові представники цієї політсили мали невеликі шанси потрапити до парламенту. Але є ще один варіант: можливо, у Криму просто вирішили синхронізувати дії з колегами із Севастополя, які зняли партію з виборів, хоча й з іншої причини.

Політична ситуація в Севастополі набагато складніша: після 2014 року містяни ніяк не можуть змиритися з роллю статистів. Місцеві політики підігрівають їхню протестну активність. Тому, на відміну від Криму, де Сергій Аксенов, незважаючи на численні прорахунки, просидів у кріслі прем'єра п'ять років, в Севастополі у відставку відправили вже другого губернатора.

На вибори в парламент Севастополя висунулися відразу 10 партій: «Единая Россия», КПРФ, ЛДПР, «Справедливая Россия», «Родина», «Зеленые», «Партия дела», «Великое Отечество», «Партия ветеранов», «Коммунисты России».

З огляду на невдоволення городян політикою російської влади в місті, в Москві вирішили підійти до місцевих виборів з великою часткою відповідальності, щоб не мати неприємних сюрпризів. Якщо в Криму «Родина» могла б замінити ЛДПР на посту «кишенькової опозиції», то в Севастополі за списками «Родины» і «Зеленых» пішли відразу семеро прихильників «народного мера» Олексія Чалого, який активно протистояв обом російським губернаторам міста. Незважаючи на те, що Чалий зняв свою кандидатуру після відставки Дмитра Овсянникова, він мав усі шанси провести в місцеві збори своїх людей.

Щоб не мати проблем у майбутньому складі місцевих зборів, у ніч на 19 липня робоча група при міському виборчкомі рекомендувала зняти з виборів п'ять партій: «Родину», «Зеленых», «Партию дела», ППО і «Партию ветеранов». Мотив стандартний: проблеми з оформленням документів. Очевидно, що головний удар був спрямований проти реальних конкурентів. Решта потрібні були для того, щоб виключити звинувачення в розправі над «чалівцями».

Однак рішення про зняття з виборів давалося російському виборчкому міста нелегко: для початку відмовили тільки «Партии дела» і розійшлися через відсутність кворуму. Зібралися наступного дня, але ухвалити рішення не могли через локальний блекаут ‒ в частині будівлі, де засідали члени виборчкому, згасло світло. Але ближче до ночі «Родину» і «Зеленых» все-таки зняли з виборчих перегонів, убезпечивши себе від несподіванок на виборах і особливо після них.

Реакція виключених політсил виявилася цілком прогнозованою: спочатку анонсували протести, потім передумали. Деякі з прихильників Чалого, які балотуються в місцевий парламент від «Единой России», задумалися про зняття своїх кандидатур. На такий варіант натякнула нинішній спікер Законодавчих зборів Катерина Алтабаєва. Однак навряд чи такий сюжет отримає подальший розвиток ‒ політична кар'єра Чалого вже закінчилася, хоча любов севастопольців до «народного мера» ще жива. Тому його прихильники потрібні «Единой России» для отримання собі додаткових голосів. При цьому, перебуваючи в меншості та без Чалого, його соратники зможуть лише виконувати роль контрольованої опозиції.

На відміну від непередбачуваної політичної ситуації на материковій частині України, де джокери плутають усі карти, кримський пасьянс на невизнаних російських виборах цілком прогнозований: партія влади матиме абсолютну більшість і продовжить реалізовувати політику Кремля на півострові. А що це таке, кримчани вже встигли дізнатися за п'ять довгих років.

Довідка: На 8 вересня в анексованому Росією Криму та Севастополі заплановане проведення виборів депутатів російського парламенту та місцевих рад. Офіційний Київ, а також низка міжнародних організацій і багато країн світу не визнають російські вибори на півострові.

Євгенія Горюнова, кримський політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції