В Україні станом на 3 вересня 2018 року на обліку перебуває 1 мільйон 519 тисяч 132 внутрішньо переміщені особи (ВПО) з Криму та Донбасу, повідомляє Міністерство соціальної політики. Що робить українське керівництво для допомоги переселенцям із анексованого Криму? Чи порушуються права кримчан, які виїхали з півострова? На яку допомогу від держави вони можуть розраховувати?
На ці та інші питання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають юрист громадської ініціативи «КримSOS» Ольга Куришко та менеджер із адвокації Центру інформації про права людини Олена Луньова.
‒ Із якими основними проблемами стикаються переселенці взагалі та кримчани-переселенці зокрема?
Куришко: Україна весною 2019 року звітувала перед комітетом ООН за те, що вона зробила для виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. При підготовці свого звіту ми брали до уваги соціальне забезпечення, право на гідний рівень життя тощо. Всього було три частини: захист прав внутрішньо переміщених осіб, прав жителів окупованих територій і прав тих, хто побував у полоні. Найболючіші питання ‒ це пенсійне забезпечення й отримання різних соціальних виплат, це перетин пунктів пропуску, це відомий закон про вільну економічну зону «Крим», який визнав кримчан нерезидентами.
‒ Із чим найчастіше звертаються до вас у «КримSOS»?
Куришко: Це паспортні послуги, тому що багато хто виїжджає для подачі документів. Діти вперше виїжджають, щоб вперше отримати ID-карти. Нам повідомляють про проблеми з пропискою, тому що ніде не анонсується, що в кримчан немає можливості ставити прописку при заміні старого паспорта на сучасний або ж при отриманні його вперше. У людей у зв'язку з цим виникає дуже багато запитань. Ми радимо брати з собою всі можливі документи, де була б видна прописка, щоб на цій підставі просити міграційну службу перенести інформацію про реєстрацію зі старого паспорта в нову ID-карту. Практика дуже різниться, все залежить від політики на місцях: є, коли ставлять, є, коли не ставлять. Як правило, прописку не ставлять дітям при першій видачі.
‒ Це стосується саме жителів окупованих територій?
Куришко: Так, у першу чергу. Кримчани на материковій Україні отримують довідку внутрішньо переміщеної особи й усі послуги отримують за фактичним місцем проживання. До речі, є таке положення, згідно з яким при наявності українського паспорта для виїзду за кордон кримчанину мають вклеїти фотографію у звичайний паспорт того ж дня. У міграційній службі нам підтвердили, що це дійсно працює. Якщо ж немає інших документів для встановлення особи, то тоді вклеювання, звичайно, займає тривалий час.
‒ Щодо людей, що переїхали з Криму до 2014 року?
Виплати пенсій та інших матеріальних допомог також прив'язані до довідки переселенця ‒ в цьому сенсі кримчани нічим не відрізняються від жителів інших окупованих територійОльга Куришко
Куришко: Це один із тих моментів, які часто забуваються. Їх не визнають переселенцями, вони не можуть отримати довідку внутрішньо переміщеної особи. Органи соціального захисту бачать інформацію, яка прив'язує людину до материкової частини ‒ наприклад, вона офіційно працює, були виплати. Але, як правило, таким людям ідуть назустріч і за умови, що вони не претендують на виплати ВПО, видають довідки для банків, тому що інакше, як ми знаємо, їх вважатимуть нерезидентами. Виплати пенсій та інших матеріальних допомог також прив'язані до довідки переселенця ‒ в цьому сенсі кримчани нічим не відрізняються від жителів інших окупованих територій. Всього 40-50 осіб із Криму скористалися люфтом для отримання пенсії без цієї довідки, оскільки умови там написані взагалі незрозуміло для кого.
‒ Які проблеми кримчан-переселенців у першу чергу відзначаєте ви, Олено?
Ми рекомендували державі, щоб процедура призначення пенсій діяла й для жителів окупованої частини Донецької та Луганської областей, а для кримчан ‒ без звернення до російського Пенсійного фондуОлена Луньова
Луньова: Фактично через статус нерезидента кримчанин не зможе нормально оформити підприємницьку діяльність і сплачувати податки нарівні з іншими громадянами України. Для жителів окупованих територій Донбасу немає можливості отримувати пенсію, а для кримчан це можливо через процедуру звернення до Пенсійного фонду Росії. В іншому проблеми всіх переселенців дуже схожі: це соціальні виплати, перевірки, дискримінаційні механізми щодо призначення соціальних виплат. У своєму звіті ми рекомендували державі, щоб процедура призначення пенсій діяла й для жителів окупованої частини Донецької та Луганської областей, а для кримчан ‒ без звернення до російського Пенсійного фонду. До того ж, треба надати можливість звертатися за отриманням соціальних виплат до всіх державних банків України, а не тільки до «Ощадбанку». Ці рекомендації ми надаємо з року в рік.
‒ Один із наших слухачів із Криму запитує, чи зможе він голосувати на найближчих виборах ‒ мабуть, президента України. Що скажете, Ольго?
Куришко: На виборах президента та Верховної Ради України зможуть голосувати кримчани, у яких є довідка внутрішньо переміщеної особи. Щодо місцевих виборів ‒ громадські активісти зараз активно лобіюють законопроект, щоб дозволити переселенцям голосувати.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
