НАТО реагує повільно і слабко – колишній посол України у Польщі Андрій Дещиця

Наскільки адекватними є реакції НАТО, Польщі, США та України на інцидент із потраплянням ракети на територію Польщі? Про що каже реакція Росії? Які наслідки може мати як сам цей інцидент із загибеллю людей, так і реакція НАТО?

Про це Радіо Свобода говорило в ефірі програми «Свобода Live» із колишнім послом України в Польщі Андрієм Дещицею.

– Пане посол, як цей інцидент, на вашу думку, вплине як на саму Польщу, так і на її ставлення до України?

– Польща готувалася до того, що Росія може все ж таки напасти і на також, якщо, звичайно, Україна не втримається. І ці приготування були вже від початку широкомасштабної агресії Росії на нашу державу. Але все ж таки були сподівання, що Росія цього не зможе зробити.

Тепер, після цього інциденту, очевидно, перше питання – це зміцнення системи ППО Польщі. Я думаю, що також у цьому питанні відбуваються консультації Польщі зі своїми партнерами по НАТО.

І я сподіваюся, що будуть вжиті відповідні заходи, щоб ця система ППО була надійною не тільки для території Польщі, але також і для території України.

– Як ви думаєте, чи для поляків це принципово станом на сьогодні знати, чи ракета випадково пролітала і вбила двох людей, чи ракету цілеспрямовано запустила Росія? Тому що зараз шириться багато інформації, прокремлівських наративів в тому числі, щоб звинуватити в цьому Україну. Який консенсус з цього приводу буде в польському суспільстві?

– Перш за все я думаю, що в Польщі прекрасно розуміють про те, що все це, що сталося, і це все, що відбувається – це результат агресії Росії проти України. Перш за все. І, звичайно, Росія несе відповідальність і за те, що відбувається в Україні, і за злочини, які російська армія чинить в Україні, і за ці жертви у Польщі.

Польське суспільство розуміє, що Росія є агресором. Поляки це добре знають зі свого історичного минулого, і вони готові протистояти цій агресії, і готові допомагати нам.

Сподіваюся, що така підтримка і така солідарність будуть і надалі, будуть такими, якими вони буди досі.

– А якої реакції ви наразі чекаєте від НАТО?

– Я чекаю, що НАТО буде набагато конкретнішим в плані надання систем ППО Україні. Тому що те, що сталося вчора в Польщі, підтверджує застереження, які були неодноразово висловлені керівництвом України, про те, що Росія не зупиниться на Україні.

І президент України про це говорив, і міністр закордонних справ, і міністр оборони. Всі свідомі того, що Росія має далекосяжні плани.

І НАТО, обов'язок якого захищати країни-члени альянсу, мало би бути також зацікавлене і в тому, щоб захистити від ракетних обстрілів сусідню територію України. Бо якщо уся територія України обстрілюється, то це потенційна небезпека і для країн-сусідів, які входять в НАТО.

Тому ці системи ППО мали би бути надані Україні якомога швидше.

– Якщо звернутися до доктрини НАТО, до статті 5 (до речі, 15 листопада багато ваших колег говорили про те, що це буде таке випробовування для НАТО, чи застосують вони статтю 5, чи не застосують). Тож, наскільки принципово для НАТО, летить ракета цілеспрямовано і вражає територію країн-членів альянсу, чи вона потрапляє туди випадково, тому що війна зовсім поруч? В якому із цих випадків може застосуватися стаття 5 НАТО?

– Перш за все це залежить від самого НАТО, як вони будуть це інтерпретувати чи трактувати.

Я особисто вважаю, що будь-яка загроза для країни-члена НАТО – свідома, чи несвідома, але спричинена агресією країни-сусіда, а конкретно Росії – має завжди отримувати відповідну адекватну різку відповідь.

І цією відповіддю може бути, звичайно, в залежності від рівня небезпеки, і залучення військ країн-членів НАТО для відсічі агресії Росії, і надання, як як вже сказав, систем ППО.

А найперше, НАТО, має давати чіткі сигнали Росії, що вони будуть відповідно реагувати на подібного роду дії з боку Росії, які направлені не тільки проти Україні, але які направлені проти безпеки в регіоні.

– З вашої точки зору, Кремль сьогодні отримав такий сигнал від НАТО?

– Я думаю, що заслабкий сигнал від НАТО був на даний момент. І рішення, які ухвалювалися, були занадто повільними.

Під час війни рішення мали би ухвалюватися значно швидше.

– Що це могло бути?

– Це, наприклад, могла бу бути заява про те, що вони надають системи ППО Польщі, що вони зміцнюють Польщу, і що вони надають ППО Україні.

– Але цього не сталося...

– Можливо, що станеться. Шкода, що аж такі негативні аргументи стають в нагоді того, щоб переконати країни-члени НАТО, НАТО в цілому, щоб реагувати набагато ефективніше і конструктивніше на загрози.

• Президент Польщі Анджей Дуда: падіння ракети, через яке загинули дві людини, виглядає як «прикрий випадок», а не «умисна атака». За його словами, наразі немає доказів того, що це була ракета, випущена російською стороною, але є ознаки того, що це була ракета протиповітряної оборони.
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що «попередній аналіз» показав, що у Польщі впала ракета української ППО, але «це не вина України».
• Президент Штатів Джо Байден назвав «малоймовірним» те, що ракета, яка впала на території Польщі, була випущена з Росії. Про це він заявив після зустрічі з лідерами НАТО та G7 на Балі.
• Сполучені Штати Америки покладають відповідальність за загибель двох громадян Польщі через падіння ракети на польській території 15 листопада на Росію, заявили у Білому домі. США не мають у своєму розпорядженні жодних фактів, які суперечили б висловленій польською владою версії про те, що, ймовірно, йдеться про ракету ППО України.
• Влада України сумнівається, що ракета, яка впала на території Польщі приблизно за 5 кілометрів від польсько-українського кордону, належала українській ППО.
• Президент Зеленський наголошує, що потрібні докази того, що це ракета українських ППО, і закликає допустити Україну до розслідування інциденту.
• Кремль похвалив Сполучені Штати за «професійну реакцію американської сторони та американського президента» на падіння ракети в Польщі.
• Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. «Дипломату вказано на неприйнятне нагнітання в Польщі антиросійської істерії навколо інциденту», – йдеться у повідомленні МЗС. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.