Осіння хвиля коронавірусу в Криму: «Влада реагує загальмовано»

За 18 жовтня в анексованому Криму зафіксували 161 випадок коронавірусної інфекції, – про це повідомляє російський уряд Криму. У Севастополі – 51 хворий за добу, а всього на півострові за цей відрізок часу померли п'ятеро осіб. Уже 20 жовтня стало відомо про 163 нові випадки коронавірусної інфекції​ у Криму. Такі показники з нових випадків COVID-19 – рекордні за увесь час епідемії.

На цьому тлі російський глава Криму Сергій Аксенов закликає жителів півострова дотримуватися маскового режиму під час відвідання громадських місць, у тому числі магазинів, аптек, громадського транспорту і таксі. Кримчанам також як і раніше рекомендують максимально обмежити контакти та дотримуватися соціальної дистанції не менше двох метрів. Тим часом у Росії зареєстрували вже дві вакцини від коронавірусної інфекції. Першу вже відправили, зокрема, і в анексований Крим. Про те, як на півострові справляються з осіннім витком епідемії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял висловив Крим.Реалії думку, що в середині осені кримчани нарешті відчули реальність епідемії повною мірою.

– З досвіду спілкування з кримчанами можу сказати, що вони вже розуміють: коронавірус підбирається до них. Якщо влітку люди говорили: «Та де цей вірус? Немає жодного знайомого, який би ним перехворів», – то зараз весь час чуєш: «У мене родич помер», – або ще хтось знайомий постраждав і так далі. Напевно, у кожного в Криму в близькому колі є хоча б один хворий. Люди стали частіше носити маски, користуватися антисептиками, але безтурботних як і раніше багато. Працівники шкіл скаржаться, що вони продовжують працювати, попри те, що хворіють і діти, і вчителі. Епідемія наростає, і є обережні офіційні оцінки з цього приводу, але при цьому жодні нові обмежувальні заходи не запроваджуються. Багато держустанов перейшли на режим дистанційної роботи, але реакція влади здається мені загальмованою. Чого вони чекають, поки незрозуміло.

В анексованому Криму, попри епідемію, триває туристичний сезон. У російському уряді Криму рапортують про те, що профільна комісія регулярно стежить за дотриманням епідеміологічних норм у 800 готелях і санаторіях півострова. Тим часом, за даними Нарімана Джеляла, на відміну від готелів, потрапити в лікарняний стаціонар у Криму складно.

– Мені розповідали, що коли приїжджає «швидка допомога», то для того, щоб покласти пацієнта в палату, пропонують цілий прайс-лист. Я не можу підтвердити цю інформацію, але в соцмережах називали суми і 30, і 50 тисяч рублів із людини. Скарг на нестачу ліків у лікарнях я не бачив, але ті, хто змушений лікуватися вдома, кажуть, що медикаменти доводиться буквально добувати. У соцмережах чимало постів волонтерів, які шукають ліки та не можуть знайти їх уже і в сусідньому Краснодарському краї. Вчора я був в аптеці й бачив, що масок і антисептиків вистачає, а ось, наприклад, противірусного препарату «Арбідол» немає. Що до російської вакцини, про яку зараз всі говорять, принаймні в моєму колі спілкування довіри до неї ніякої немає. Утім, я не виключаю, що ті, хто наляканий, може випробувати все що завгодно.

Тим часом голова ради відділення громадської організації «Російська Медична Асоціація» у Криму Наталія Резніченко переконана, що кримська медицина готова до другої хвилі епідемії та що російська вакцина від коронавірусу покаже себе добре.

– У Криму не було вираженою першої хвилі епідемії, завдяки тому що ми перебуваємо під санкціями й до нас дуже мало приїжджають з-за кордону. Плюс хороша кліматична зона, досить багато свіжого повітря і сонця. Це дало можливість підготувати лікарів-інтернів та ординаторів на прискорених 36-годинних курсах. Зараз ці знання знадобилися, і другий пологовий будинок Сімферополя працює як інфекційний госпіталь, де лікують пневмонії та народжують жінки з COVID-19. Що ж до російської вакцини, особисто я чекаю – не дочекаюся, коли буде можливість у першу чергу прищепити всіх лікарів, вчителів і соцпрацівників. Уже потім треба масово вакцинувати інших. Ті, кому вже зробили щеплення в тестовому режимі, говорили, що процедура переноситься добре, і я була б рада прищепити себе і свою сім'ю. Поки ж не забувайте користуватися масками, рукавичками, антисептиками.

За офіційними даними на вересень, на боротьбу з коронавірусом у Криму вже витратили 1,2 мільярда рублів. У російському уряді Криму. стверджують, що ці кошти спрямували на збільшення ліжкового фонду, противірусні костюми та закупівлю апаратів для штучної вентиляції легенів. Крім того, чиновники заявляють про те, що придбали дезінфікуючі засоби, оплатили витрати з проведення лабораторних досліджень, а також виплатили допомогу медичним працівникам.

Однак голова Кримського антикорупційного комітету Ілля Большедворов нарікає на те, що за відсутності прозорої схеми розподілу цих коштів складно сказати, на що саме вони пішли.

– Швидше за все, ці гроші були витрачені ще навесні, тому що восени я не помітив, щоб у розпал епідемії влада реально збільшила ліжковий фонд і додатково профінансувала лабораторні дослідження або ще щось. Пам'ятаю, в серпні прокуратура вимагала від Міністерства охорони здоров'я Криму, щоб там нарешті налагодили процес збору аналізів на COVID-19 в госпіталях. Судячи з повідомлень у соцмережах, цього так і не зробили, тому мені складно сказати, на що пішли вищезгадані кошти. Наскільки я знаю, в лікарнях катастрофічно не вистачає місць, хоча влада постійно звітує про те, що створюють все нові й нові. Також є проблеми зі здоров'ям медичних працівників. Мені здається, їх не було б, якби виплати були регулярними та достатніми. Я чув, що багато медпрацівників звільнились на початку другої хвилі епідемії.

У цілому, на думку Іллі Большедворова, додаткове державне фінансування не позначилося на якості медичного обслуговування в Криму.

Ще в березні прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін повідомив про те, що для боротьби з коронавірусом у країні створюють антикризовий фонд у розмірі 300 мільярдів рублів. Ці кошти планувалося отримати, зокрема, шляхом оптимізації витрат федерального бюджету. Уже в квітні Мішустін заявив, що влада таким чином зарезервувала 1,4 трильйона рублів на боротьбу з поширенням коронавірусу та антикризові заходи.

Директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті Московського державного університету Олег Буклемішев прогнозує, що регіони, які отримують дотації з російського бюджету – в тому числі анексований Крим – уже наступного року відчують їхнє скорочення.

– У бюджеті відбулися тектонічні зрушення, і не тільки за статтями, що належать до боротьби з епідемією. Уряду довелося виділяти величезні суми на підтримку сімей із дітьми, на збільшення допомоги з безробіття. Саме ці витрати значно перевищили всі інші. За всіма незахищеними статтями пройшлися ножем – всі вони будуть скорочені в середньому на 10%, навіть фінансування національних проєктів. Словом, мало хто викрутиться від скорочення витрат, у тому числі й асигнування підпорядкованим бюджетам, тобто суб'єктам федерації.

Тим часом в Україні, де щодня фіксують приблизно п'ять тисяч хворих COVID-19, Верховна Рада ще в червні погодила перерозподіл грошей із державного фонду з боротьби з епідемією на ремонт і будівництво доріг та інших об'єктів інфраструктури. З 66 мільярдів гривень приблизно 35 мільярдів виділили на сторонні цілі. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що такий крок допоможе знизити тиск на економіку в умовах пандемії. Директор Програми інноваційних проєктів Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов вважає, що український уряд допустив помилку.

– Усе це виглядає дуже дивно: в той час як країні потрібні засоби індивідуального захисту, гроші на забезпечення лікарень, половину коронавірусного фонду ми направляємо на ремонт доріг. При цьому він був створений не тільки за рахунок українських коштів, але і за рахунок грошей західних партнерів. Цікаво, як ми виглядаємо в їхніх очах, у той час як весь світ бореться з епідемією. Можна багато говорити про кампанію перед місцевими виборами 25 жовтня, але це все деталі. Можливо, вже завтра буде створено спеціальний комітет, який займатиметься боротьбою з коронавірусом, але за великим рахунком ми втратили пів року часу. Все це треба було робити раніше, а Міністерство охорони здоров'я використовує кошти дуже повільно. Зараз бюджетний період добігає кінця, і в підсумку грошей не вистачатиме для поточних платежів – і це торкнеться абсолютно всіх сфер.

Іван Лахтіонов зазначає, що в Україні виділення коштів на боротьбу з епідемією COVID-19 перевіряють відразу два органи – Державна аудиторська служба України та Рахункова палата. За оцінкою експерта, це дозволить принаймні досягти максимальної прозорості, хоча висновки ще не опубліковані.

(Текст підготував Владислав Ленцев)