12 вересня в аеропорту Праги був затриманий Олександр Франчетті ‒ російський громадянин, якого підозрюють в участі в «самообороні» Севастополя. За інформацією джерел чеських ЗМІ в місцевій поліції, Франчетті був заарештований за запитом України, де його підозрюють в участі в незаконних збройних формуваннях. Крим.Реалії розповідають, чим відомий Олександр Франчетті в Севастополі та яка була його роль у подіях 2014 року.
У вересні 2014 року на вулицях Севастополя з'явилися листівки з закликом: «А де Ви були в лютому-березні 2014 року?». На листівках був зображений короткострижений молодий чоловік з екзотичним прізвищем та по батькові: Франчетті Олександр Сталінславович.
У той час російська влада Севастополя оголосила про проведення перших муніципальних виборів. Колишній учасник міської «самооборони» Олександр Франчетті балотувався в Нахімовському районі як самовисуванець.
Франчетті обіцяв своїм виборцям повернути на Північну сторону відділення пенсійного фонду, боротися з «чорними» археологами, й організувати у дворах жителів «центри дозвілля» з безкоштовними гуртками та секціями для дітей.
Утім, обіцянки не дуже вразили севастопольського виборця, і вибори Олександр Франчетті програв, набравши трохи більше ніж 1% голосів.
Саша Оленєв із Воронежа
Із публічних джерел відомо, що Олександр Франчетті народився у Воронежі у 1973 році. В середині 90-х молодий росіянин емігрував до Чехії, де упродовж багатьох років працював тренером в одному з фітнес-центрів міста. До 2013 року Олександр вже мав у Чехії дозвіл на проживання. У Чехії живе його дочка Діа, яка в коментарі російському телеканалу «Звезда» говорила, що Франчетті «дуже любить Чехію та Прагу».
Варто зазначити, що Франчетті ‒ це, найімовірніше, не оригінальне прізвище колишнього севастопольського «самооборонця». При народженні Олександр мав прізвище Оленєв. Як вдалося з'ясувати Крим.Реалії, його рідна сестра Яна Оленєва досі живе у Воронежі, а в старому профайлі Франчетті у «Вконтакте» він був підписаний, як Олександр Ол.
Окрім того, свою сторінку в фейсбуці Франчетті теж перейменував і повернув прізвище, отримане при народженні.
За інформацією Олександра Молохова, голови юридичної групи з міжнародних питань постпредства Криму при президенті Росії, Франчетті ‒ це не псевдонім. Уже живучи в Чехії, Олександр одружився і взяв прізвище своєї колишньої дружини.
Одна зустріч у пельменній
У Севастополі ж Олександр Франчетті опинився «через любов», розповідав він в одному зі своїх інтерв'ю. 25 лютого 2014 року він приїхав до Криму потягом із Воронежа, щоб «охороняти свою дівчину», яка жила в Криму.
З представниками місцевої «самооборони», за його словами, він зустрівся в одній із севастопольських пельменних на вулиці Леніна, а вже 28 лютого Франчетті вийшов на своє перше «бойове чергування».
За ці три дні, говорив Олександр, він встиг сформувати й очолити окрему розвідувальну групу «Північний вітер», яка, за його словами, працювала в лісах Севастополя і щодня обстежувала газогони та лінії електропередач на Північній стороні міста.
Ми займалися запобіганням проникненню різних банд на територію Севастополя, наглядом за лісом, пошуком схронівОлександр Франчетті
«Наша група ‒ це лісники. Насправді ‒ це слідопити, які вміють читати ліс. Ми займалися запобіганням проникненню різних банд на територію Севастополя, наглядом за лісом, пошуком схронів», ‒ розповідав Франчетті на відео, розміщеному на своєму каналі в ютубі.
Слід зазначити, що про участь Олександра в подіях лютого-березня 2014 року розповідав або він сам, або близькі до нього люди. Зазвичай про свою роль у міській «самообороні» Франчетті розповідав у численних інтерв'ю місцевим ЗМІ, або на своєму ютуб-каналі, який він вів під псевдонімом Олександр Дзалаті.
Розповідаючи про свій досвід служби в «самообороні» Франчетті регулярно згадує епізод із виявленням поблизу Чорноріченського каньйону ‒ неподалік від водосховища ‒ диверсійної групи, яка намагалася потрапити на територію Севастополя. Подробиці цієї операції невідомі. Франчетті говорив лише те, що всі відомості щодо «диверсантів» були передані в штаб Чорноморського флоту Росії.
Разом із тим, у публічних джерелах кореспонденту не вдалося знайти жодної інформації про затримання диверсантів в околицях Севастополя в лютому-березні 2014 року.
Франчетті розповідав, що група «Північний вітер» складалася з 12 осіб, однак у публічних джерелах у різний час фігурували лише три прізвища: севастополець Федір Вєтров, який жив у Москві, луганчанин Ігор Павліненко та громадянин Сербії Деян Берич.
Сербський друг із «ДНР»
На останньому варто зупинитися докладніше. Уже після анексії Криму Берич поїхав до Донецька, де брав участь у бойових діях на стороні проросійських сепаратистів. Про нього регулярно робили сюжети російські федеральні ЗМІ, а два роки тому Берича побачили в пулі журналістів на пресбрифінгу Марії Захарової. Тоді в російському зовнішньополітичному відомстві повідомили, що Берич акредитований у МЗС Росії, як кореспондент видання PolitRussia.
Судячи з його акаунта «Вконтакте», зараз Берич живе в Москві, де володіє магазином рибальського приладдя, яке йому постачають із Сербії.
Франчетті називає Берича своїм близьким другом. Щобільше, саме Берич стає причиною конфлікту «самооборонівця» з російською владою Севастополя. Так, у 2015 році колишній губернатор Севастополя Сергій Меняйло відмовився клопотати про надання сербу російського громадянства.
За словами Франчетті, Меняйло в його присутності назвав Берича найманцем. Після цього Франчетті неодноразово критикував колишнього севастопольського градоначальника.
Вибори та мордобій
Багато учасників «самооборони», інші активісти після подій «російської весни» опинилися не при справах. І Франчетті тут не винятокЛенур Усманов
«Багато учасників «самооборони», інші активісти після подій «російської весни» опинилися не при справах. І Франчетті тут не виняток, ‒ говорить Крим.Реалії проросійський активіст Ленур Усманов, який добре знайомий із Франчетті. ‒ Я знаю його, як дуже хорошу, чуйну людину, його наша влада просто залишила за бортом».
Після програних у 2014 році виборів Франчетті практично не брав участі в місцевій політиці. Якийсь час він був громадським помічником ексдепутата підконтрольних Москві Закзборів міста Ольги Хомякової, однак пізніше відмовився від цієї посади.
При цьому Франчетті залишався співзасновником громадської організації «Севастопольська оборона», в яку входило багато колишніх учасників парамілітарних структур міста. Напередодні виборів до Держдуми Росії у 2016 році серед колишніх учасників «самооборони» стався розкол, згадує співрозмовник Крим.Реалії, наближений до Закзборів, який просив не називати його імені «через чутливість теми».
Тоді частина колишніх «самооборонівців», включаючи Франчетті, підтримувала «Единую Россию», а інша частина ‒ ДНД «Рубіж» та «Беркут». Тоді, за словами нашого джерела, дві групи сильно конфліктували між собою, зривали плакати й заходи опонентів. «Іноді доходило навіть до мордобою», ‒ резюмував наш співрозмовник.
Кореспондент Крим.Реалії упродовж дня намагався зателефонувати в організацію «Самооборона Севастополя», однак за вказаними номерами ніхто не відповів.
«З'їдений революцією»
Ленур Усманов стверджує, що з 2014 року Франчетті жив між Севастополем і Прагою. Виїжджаючи до Чехії на декілька місяців, він регулярно повертався до Криму. Часто він приїжджав із конкретними інвестиційними проєктами, намагався залучити чеський бізнес, вкладати гроші в Севастополь, згадує активіст.
Утім, за словами Усманова, ні в уряді Криму, ні в уряді Севастополя пропозиціями Франчетті жодного разу не зацікавилися.
Станом на 2017 рік, Олександр регулярно розміщував у соцмережах рекламу фітнес-тренувань у Празі, де вказував номер свого телефону та адресу спортзалу. Записуватися на заняття він закликав і жінок, і чоловіків.
Де працював Олександр Франчетті, коли перебував у Севастополі, Усманов відповісти не зміг, додавши, що вони практично не обговорювали особисте життя один одного.
«Єдине, що я точно знаю: він у Севастополі будував дім і планував врешті-решт остаточно перебратися сюди з Праги. Говорив, що тут йому комфортніше», ‒ сказав Усманов.
Разом із тим, якщо аналізувати зміст роликів Франчетті в ютубі, його риторика у ставленні до російської влади стрімко змінювалася в гірший бік.
Мені соромно. Мені дуже соромно за цього президента, якого якось хтось обирає. Я, щоправда, не знаю, хтоОлександр Франчетті
«Мені соромно. Мені дуже соромно за цього президента [Путіна], якого якось хтось обирає. Я, щоправда, не знаю, хто. За останні рік-два я не зустрів жодної людини, яка б за нього голосувала», ‒ сказав Франчетті в ролику від 2 квітня 2020 року.
Те, що Франчетті був «дещо розчарований» підсумками «російської весни» підтверджує і Олександр Молохов. За його словами, Франчетті виявився «типовим героєм революції», якого «вона ж і з'їла».
Сьогодні участь у цій «революції» може закінчитися для Олександра Франчетті екстрадицією в Україну, де йому загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.