Окупність «окупації»: нові подробиці про підготовку «рахунку Києву за Крим»

«Збиток» Криму від його перебування під контролем України на замовлення Держдуми Росії рахуватиме Російський економічний університет імені Плеханова. З такою ініціативою на початку року виступив голова Держдуми Росії В'ячеслав Володін. Як стало відомо Крим.Реалії, російська влада вимагає, щоб ці розрахунки базувалися на міжнародному законодавстві й давали можливість стягнути «збиток» через міжнародні інстанції. За цю роботу університет отримає чотири мільйони рублів.

Ініціатива про стягнення «шкоди» Криму від перебування під контролем України з'явилася після того, як українська влада оголосила суму збитків України від неможливості використання кримських ресурсів у зв'язку з російською анексією півострова 2014 року.

На думку В'ячеслава Володіна, українська влада теж має виплатити компенсацію за «втрати економіки Криму від руйнівної політики України». При цьому російська влада назвала 23 роки перебування Криму під контролем України «українською окупацією».

Як російська влада загубила «окупацію»

Підрахувати кримський «збиток» В'ячеслав Володін спочатку доручив членам профільних комітетів Держдуми Росії спільно з комітетами російського парламенту Криму. У кримському парламенті, підконтрольному Росії, назвали попередню суму «відшкодування» ‒ в 2,5 трильйона рублів. Вона майже ідентична збитку, який порахувала українська сторона ‒ більше ніж 1 трильйон гривень.

Депутат Держдуми від Криму Андрій Козенко вважає, що «економічні втрати» Криму від перебування під контролем України становлять понад 1,5 трильйона рублів.

Незабаром російська влада, очевидно, вирішила довірити ці підрахунки більш професійному товариству. Наприкінці травня в апараті Держдуми Росії оголосили конкурс на розробку експертно-аналітичного дослідження теми: «Порівняльний аналіз соціально-економічної ситуації та законодавчого регулювання основних сфер життя у Криму та Севастополі в період СРСР, у складі України та складі Російської Федерації. Оцінка збитку, нанесеного регіону за період перебування в складі України».

В технічному завданні сказано, це дослідження «має базуватися на основних положеннях чинних нормативних правових актів Росії, а також нормах та інструментах міжнародного права». При цьому в документації вже нічого не зазначено про «українську окупацію Криму», яку навряд чи можна обґрунтувати в міжнародних інстанціях. Замість цього наводиться інше формулювання ‒ «період перебування Криму в складі України».

«В рамках експертно-аналітичного дослідження необхідно провести огляд міжнародної практики відшкодування збитків у міждержавних відносинах, аналіз міжнародної практики відшкодування збитків на рівні об'єднань держав, судових актів міжнародних судових інстанцій із питань відшкодування у міждержавних відносинах, виявлення, опис та аналіз загальних правових проблем у сфері стягнення шкоди в міждержавних відносинах, аналіз чинного правового регулювання у сфері стягнення шкоди з позиції російського права, оцінка можливостей, механізмів та інструментів висунення позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної Криму та Севастополю за період перебування у складі України з урахуванням аналізу міжнародної практики», ‒ йдеться у тендерній документації.

В апараті Держдуми Росії рекомендують засновувати розрахунки «шкоди» Криму на підставі показників економічного виробництва та інших сфер життя півострова, починаючи з 1990 року й закінчуючи 31 грудня 2018 року.

«Систематичне недофінансування Криму та Севастополя з бюджету України, відсутність капітальних вкладень в інфраструктуру півострова призвели до руйнування в 1990-х та 2000-х роках дорожнього господарства та житлово-комунального господарства, промислових і сільськогосподарських підприємств, деградації курортного комплексу, медицини, нанесення півострову екологічного збитку. В соціальному плані значного масштабу набуло скорочення населення через перевищення смертності над народжуваністю, а також зубожіння місцевого населення», ‒ йдеться в тендерній документації.

Кримський «збиток» хочуть розраховувати на підставі 52 показників, серед яких ‒ середньорічна чисельність населення півострова, валовий регіональний продукт на душу населення, обсяг інвестицій, введення в експлуатацію нових і реконструйованих систем водопостачання, протяжність автомобільних доріг загального користування, рівень безробіття, середня зарплата, кількість туристів, ступінь готовності заходів щодо забезпечення постійного транспортного сполучення з Росією, кількість наявних індустріальних парків та інші параметри.

Чия математика?

Результатом дослідження, згідно з умовами тендеру, має стати підсумковий аналітичний звіт обсягом не менш ніж вісім авторських аркушів із анотацією не більше 0,5 авторських аркушів. Виконуватиме це держзамовлення Російський економічний університет імені Плеханова. Він визнаний переможцем тендеру.

Виш оцінив свої послуги в чотири мільйони рублів.

У конкурсі також брали участь Московський державний юридичний університет імені Кутафіна та «Кримський федеральний університет імені Вернадського». Але вони конкурс програли.

Російський економічний університет імені Плеханова є провідною державною бюджетною установою економічного профілю. Він об'єднує кілька російських вишів і має 22 філії у Росії, а також у Севастополі, де зараховує кримчан на бюджетні місця.

Університет пропонує своїм студентам можливість отримати подвійний або потрійний диплом у межах спільних міжнародних освітніх програм, у яких беруть участь 14 вищих навчальних закладів із Франції, Німеччини, Нідерландів, Австрії та інших країн.

Російський юрист-міжнародник, експерт Дому вільної Росії в Києві Володимир Жбанков раніше говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії, що в цьому тендері вбачаються ознаки фіктивності.

«Про те, що це розпил, свідчать короткі терміни подачі документів ‒ тільки до 27 червня. Швидше за все, просто вже є десь дослідження, зроблене доброю людиною, яка й підкинула ідею Володіну (спікеру Держдуми Росії ‒ КР), і це, мабуть, такий спосіб віддячити йому. Словом, тендер робиться під конкретного замовника, там усе вже готове», ‒ стверджував він.

Крим.Реалії звернулися до університету імені Плеханова за поясненнями щодо участі в тендері та майбутнього підрахунку кримської «шкоди». Там повідомили, що ректор Віктор Гришин перебуває у відрядженні, і відмовилися коментувати ситуацію за його відсутності.

Дорога до санкцій?

Наразі головним питанням залишається те, яким чином російська влада обґрунтовуватиме свої претензії на Крим у міжнародних інстанціях. Із озвученої на сьогодні інформації правозахисники поки не бачать такої можливості. Юрист Гельсінської спілки з прав людини з Ялти Дар'я Свиридова раніше говорила Крим.Реалії, що вважає сумнівною перспективу розгляду цієї ініціативи авторитетним міжнародним товариством.

«Я не знаю, як ті, хто розраховує цей «збиток», збираються це обґрунтовувати з правової точки зору. І в які судові інстанції вони подаватимуть своє звернення для стягнення цього відшкодування? Мені такі майданчики невідомі. Нічого спільного ця ініціатива зі здоровим глуздом не має», ‒ говорить вона.

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі, у свою чергу, називає цей процес «віддзеркалюванням роботи» міжвідомчої комісії українського уряду, яка підраховує збитки від агресії Росії в Донецькій, Луганській областях та Криму.

«Якщо російські політики оголошують тендери й шукають виконавця, він урешті-решт обов'язково потрапить під наші національні санкції, як і кожен фахівець, причетний до цієї роботи», ‒ наголосив він Крим.Реалії.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав ініціативу російської влади «кризою жанру» й іронічно запропонував вимагати компенсацію «за кілька століть російської окупації України».