Російська влада Криму днями проводить святкові заходи на честь п'ятиріччя російської анексії Криму. Тим часом кримчани публікують у соцмережах фотографії листівок під назвою «Я відкликаю свій підпис із референдуму», в яких перераховують 10 причин невдоволення кримськими реаліями. Як одна з причин у листівці згадується трагедія в Керченському політехнічному коледжі, де внаслідок стрілянини та вибуху загинула 21 людина, понад 60 постраждали.
Фотографії листівок опублікував у Facebook кримчанин Михайло Батрак. В одному з пунктів «причин для відкликання підпису з референдуму» зазначено: «Нам обіцяли безпеку від бандерівців. Замість цього ми отримали терористичний акт у Керчі й впевненість, що завтра це може повторитися знову в будь-якій точці Криму».
Із дня трагедії в Керченському коледжі минуло п'ять місяців. Російські силовики стверджують, що знайшли єдиного винного: нібито стрільцем був вісімнадцятирічний Владислав Росляков, студент четвертого курсу цього навчального закладу. За версією слідства, Росляков придбав рушницю, виготовив вибухівку, підірвав її в буфеті коледжу, а людей розстрілював з купленої зброї. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею «вбивство двох і більше осіб». Українські правоохоронці розслідують трагедію за статтею 205 Кримінального кодексу України (терористичний акт).
Багато хто досі ставить під сумнів офіційну версію, яку озвучила російська влада в Криму. Журналісти Крим.Реалії поїхали до Керчі та поспілкувалися з очевидцями події. З міркувань безпеки імена та професії співрозмовників журналістів змінені.
«Два вибухи замість одного»
Приблизно об 11:40 17 жовтня 2018 року в Керчі з'явилися повідомлення про те, що в місцевому політехнічному коледжі стався вибух газу. Пізніше ця версія не підтвердилася ‒ приміщення коледжу не газифіковане. Про терористичний акт першою заговорила директор коледжу Ольга Гребенникова, яка приїхала на місце події пізніше (під час стрілянини та вибуху її не було в будівлі коледжу).
Про те, що стрілянину влаштував студент коледжу, першим повідомив підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов. Таку версію він озвучив дорогою до місця події. У той же час, місцева жителька Ганна на умовах анонімності розповіла Крим.Реалії, що 17 жовтня ще о 6 годині ранку в Керчі за тривогою були підняті всі поліцейські відділки: нібито надійшла інформація про намір підірвати Керченський міст.
«Велика частина поліцейських у момент вибуху та стрілянини перебувала не в місті, вони приїхали набагато пізніше. Першими там з'явилися російські військові з технікою та зброєю. Це дивний збіг, коли саме в день вибуху в коледжі, патрулів просто фізично не було на постах», ‒ поділилася спогадами керчанка.
Вона зазначає, що очевидці трагедії говорили про два вибухи, які пролунали в будівлі коледжу: «Вони пролунали буквально один за одним, з однією лише різницею, що перший вибух не дуже потужний, просто гучний звук та сильна задимленість. Другий ‒ вражає, такої сили, що стіна, яка виходить у внутрішній двір коледжу, вигнулась сантиметрів на п'ятдесят. А ось акваріум із рибками, що стоїть у метрах семи від епіцентру, не постраждав».
Ми не звикли ні до вибухів, ні до терактів, ні до стрільби. За час незалежності України в нас не було жодної війни до недавнього часу
За словами поінформованого джерела, другий вибух був спрямований на нижню частину приміщення, тому, на його думку, уцілів акваріум.
«Практично в усіх поранених уражені саме нижні кінцівки. Моя думка, розрахунок був простий: після першого вибуху всі ляжуть на підлогу, і загиблих буде більше. Але, як мені розповідали, ніхто не ліг, ми не звикли ні до вибухів, ні до терактів, ні до стрільби. За час незалежності України в нас не було жодної війни до недавнього часу. Ось росіяни б лягли після першого вибуху. Невже Росляков самотужки зміг це прорахувати? Невже він міг сам із підручних матеріалів зібрати такий потужний вибуховий пристрій?», ‒ говорить співрозмовник.
Про версію про два вибухи написав у соцмережі часто цитований російськими ЗМІ технічний експерт Юрій Антипов. Він стверджує, що проаналізував опубліковане відео з камер відеоспостереження і прийшов до висновку, що вони «вигідно обрізані й не дуже вміло змонтовані».
У галереї, що з'єднує два корпуси коледжу, був ще один вибухЮрій Антипов
«Але дещо побачити можна. Наприклад, те, що в галереї, що з'єднує два корпуси коледжу, був ще один вибух. На розкадруванні відео чітко видно, що початкова хмара диму виникла не в буфеті, а саме в галереї», ‒ заявив Антипов.
Антипов також стверджує, що, судячи з наявного у відкритому доступі відеозаписів, камери відеоспостереження були відключені від моніторів.
«Коли я аналізував все доступне нам відео, то помітив, що система відеоспостереження завмерла в зображенні. Виходить, монітори під час НП мовчали. Вимкнути систему могло або керівництво коледжу, або співробітники спецслужб. Звичайний студент самостійно зробити цього не міг ніяк», ‒ заявив він.
«Тіла просто клали на парти»
Як розповіла Крим.Реалії співробітниця одного з екіпажів «швидкої допомоги», коли вони везли чергового потерпілого з керченського коледжу, то бачили, що одна з машин «швидкої» стоїть біля узбіччя. Медпрацівник наступного дня запитала у фельдшера, чому «швидка» стояла в той момент, коли для перевезення поранених машин не вистачало. Колега розповіла їй, що вони везли важко поранену студентку з зупинкою серця, стали надавати реанімаційну допомогу, але це не допомогло. Лікарі зафіксували факт смерті, і, за її словами, «вчинили за правилами, яких у звичайному житті практично не дотримуються».
Я попросив водія довезти хлопця до найближчої лікарні. Той відповів: «Без проблем». Допомагали багато: таксисти приїхали, просто водії автомобілями»Розповідь очевидця
Інструкція передбачає виклик на місце смерті слідчої групи поліції, що оформляє протокол огляду трупа, потім викликають спеціально обладнану машину, що доправляє тіло до моргу. Зазвичай співробітники «швидкої» так не роблять, оскільки це займає надто багато часу. Як правило, медики передають тіло та супутні документи в лікарню, і викликають туди поліцейських для дотримання формальностей. Але цього дня бригада «швидкої» так робити не стала.
Керчанин Георгій, який допомагав виносити з будинку коледжу поранених розповідає, що ніс студента, якому осколок потрапив у ногу: «Виніс його на вулицю, там стояла якась легкова машина, я попросив водія довезти хлопця до найближчої лікарні. Той відповів: «Без проблем». Допомагали багато: таксисти приїхали, просто водії автомобілями».
Таким чином, поки поранених вивозили небайдужі жителі Керчі, щонайменше одна бригада «швидкої» чекала слідчу групу.
Як розповів один із родичів загиблого учня коледжу, група родичів загиблих приблизно о 15 годині вже була біля будівлі моргу. В той момент у морзі було тільки троє загиблих. За словами співробітників моргу, це були ті, кого не довезли «швидкі». Можливо, усі троє померли дорогою до лікарні. За словами очевидців, у той день у Керчі не спостерігалося компетентного управління бригадами «швидкої допомоги», в той час як відповідне положення передбачає можливість скорочення обсягів необхідної медичної документації на період НС ‒ зокрема й для оформлення померлих.
Георгій зазначає, що загиблих не вивозили з будівлі коледжу до пізньої ночі: «Я поїхав звідти приблизно о сьомій вечора. Тіла просто клали на тумби або парти, накривали зірваними з вікон фіранками, і так вони лежали там кілька годин. Говорять, що їх закінчили вивозити вже під ранок. Наприклад, Бакланових (Анастасія та Світлана Бакланови, мати та дочка, які загинули в Керченському коледжі ‒ КР), вивезли взагалі приблизно о шостій ранку».
На інший кінець міста й назад
Положення з організації медичної допомоги під час надзвичайної ситуації передбачає «сортування» постраждалих за ступенем тяжкості, з одночасним ухваленням рішення про те, куди госпіталізувати хворих. За словами очевидців, виконання цієї вимоги місцеві медики розпочали відразу після трагедії. Як випливає зі спогадів очевидців, усіх, зокрема й важких поранених, везли не тільки до першої міської лікарні, а й в онкологічний диспансер, що розташований у протилежній частині міста, віддаленій від місця трагедії.
Відстань між коледжем та онкодиспансером ‒ від 14 до 16 кілометрів, залежно від маршруту. Прогнозований час їзди машиною ‒ приблизно 40 хвилин. Для порівняння, перша міська лікарня розташована всього приблизно в семи кілометрах від місця події. За словами місцевих водіїв, це приблизно 25 хвилин їзди, залежно від трафіку.
Збирали постраждалих з інших лікарень: кардіології, онкодиспансеру. Всіх везли до першої міської. Там лікарі визначали: кого ‒ до Сімферополя, кого ‒ на вертоліт до Краснодара, кого залишатиРозповідь очевидця
За словами співробітників онкологічного диспансеру, установа не була готова до потоку пацієнтів із рваними, вогнепальними ранами та опіками: у момент надходження перших поранених, був вільний тільки один із двох операційних залів, практично не було місць у реанімаційному відділенні. Розмістити там більше 3-4 «важких» постраждалих не було сенсу, розповів на умовах анонімності співробітник лікувального закладу.
Цю інформацію надалі побічно підтвердив головний лікар 1-ї міської лікарні Марат Єнікєєв, який в інтерв'ю газеті «Взгляд» повідомив, що онкодиспансер у результаті забрав трьох постраждалих. Надалі надійшло розпорядження перевести «важких» пацієнтів, і знову «швидкі» повезли їх із району Аршинцеве до розташованої в центральній частині Керчі міськлікарні №1.
«Коли стали під'їжджати, одна за одною, машини «швидкої допомоги», ми стояли у дворі лікарні. Виявилося, це збирали постраждалих з інших лікарень: кардіології, онкодиспансеру. Всіх везли до першої міської. Там лікарі визначали: кого ‒ до Сімферополя, кого ‒ на вертоліт до Краснодара, кого залишати», ‒ розповідає родич однієї з постраждалих дівчат.
«Возили без знеболення»
У нас комплектація за нормативом ‒ одна ампула. Ми її в перший же виїзд витратили. Далі возили без знеболенняСпівробітниця «швидкої»
За словами працівників «швидкої», у машинах невідкладної допомоги не було необхідної кількості знеболювальних препаратів, тому транспортування потерпілих здійснювалося без знеболення.
«У нас комплектація за нормативом ‒ одна ампула. Ми її в перший же виїзд витратили. Далі возили без знеболення. Щоб нову (ампулу препарату — КР) отримати, треба пройти процедуру списання, не до того було. А інші машини, які були не на зміні ‒ вони виїжджали зовсім без нічого. Їм навіть не сказали, що відбувається», ‒ розповіла Крим.Реалії співробітниця «швидкої», яка брала участь у транспортуванні потерпілих.
Очевидці досі згадують, що поранені під час вибуху та стрілянини в керченському коледжі, довгий час лежали просто неба на подвір'ї лікарні, в крові, з опіками, тому що приймальне відділення не встигало їх приймати. Головний лікар міської лікарні №1 Марат Єнікєєв заперечує це, стверджуючи, що вісім операційних бригад розпочали роботу через 25 хвилин після отримання повідомлення про вибух. Паралельно з операційними, за його словами, працювали перев'язувальні та сортувальні групи.
При цьому, за словами очевидця, через 17 хвилин після вибуху та стрілянини в коледжі, поруч із місцем трагедії зник мобільний зв'язок та інтернет: «Це ж треба так злагоджено працювати. «Швидких» у вас не вистачає, щоб людей швидко відвозити, натомість «глушилки» з'явилися в ту ж мить».
Далі буде...
Довідка: 17 жовтня 2018 року в Керченському політехнічному коледжі сталися вибух і стрілянина. За версією Слідкому Росії, вибух у коледжі влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Російська влада міста повідомила, що в результаті трагедії загинула 21 людина.
19 жовтня 2018 року загиблих ховали в Керчі та Ленінському районі Криму. На церемонію прощання з жертвами масового вбивства в політехнічному коледжі в Керчі прийшли тисячі людей.
Прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує як терористичний акт вибух у політехнічному коледжі в Керчі.
