Чи закінчиться війна в Україні цього року? Скільки потрібно зброї для проведення контрнаступу та чи мають її Збройні сили? У якому стані армія РФ? Та яких змін може зазнати лінія фронту в найближчі місяці? Журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитали про це українських, російських та західних експертів.
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що попереду на Україну чекають «головні битви» цієї війни. За його словами, Україна та її громадяни мають звільнити всі території від російських військових та відновити повну лінію державного кордону.
- Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю американському телеканалу PBS також зазначив, що основним завданням для українських військових під час контрнаступу є звільнення всіх окупованих територій. Буданов погодився з оцінками офіційних осіб США щодо того, що «Україна зможе покращити свої позиції вздовж лінії фронту для ураження військової логістики росіян на території окупованого Криму та в глибині Донбасу». Раніше керівник ГУР заявляв, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.
- Стосовно ситуації на фронті в Україні висловилися і в Пентагоні. Речник Міноборони США Пет Райдер зазначив, що «на Україну чекає важка боротьба навесні та влітку». Проте США продовжуватимуть робити все можливе, щоб забезпечити потреби України чи то в боєприпасах, чи то в протиповітряній обороні, чи то в броні, сказав Райдер.
- У лютому цього року міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що Україна має «хороші шанси взяти ініціативу на полі бою».
«Змінюють тактику бою»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук зазначає, що російська армія змінює тактику ведення бойових дій. Це відбувається в залежності від того, які ресурси має противник на конкретний момент бойових дій, каже експерт.
За його словами, наразі людських та матеріальних резервів в російської армії поменшало. В цьому не останню роль зіграла концентрація російської сторони на одному напрямку – на ділянці Лиман-Вугледар на Донбасі, де втрачено багато людських та матеріальних ресурсів, вважає експерт.
Тактика переходить до більш точкових ударів, більш усвідомлених ударівПавло Лакійчук
«Тобто вже нема тактики такої, як накидаємо побільше і поширше, щось влучить. Тактика переходить до більш точкових ударів, більш усвідомлених ударів. Звісно, це теж нічого доброго, але це свідчить про певне виснаження сил противника, і це добре. Тому що якщо ми готуємося до контрнаступу, то одним з найважливіших підготовчих завдань є виснажити сил противника, максимально їх знекровити, і це дозволить розвинути успіх», – пояснив Лакійчук.
«Перехід до латентної стадії»
Разом з цим значна частина українських військових вже пройшла навчання у британській, німецькій та польській арміях. Це також має свій позитивний вплив в підготовці до контрнаступу ЗСУ, каже експерт.
«Реальність вимагає зміни підходів до підготовки особового складу, до підготовки офіцерського складу, підготовки лідерів, сержантів і комплектуванню Збройних сил», – зазначив він.
Однак навіть успіхи на полі бою та вихід української армії на кордони 1991 року не дають гарантії припинення війни, каже експерт. Доказ цьому він називає Сумську та Чернігівську області, які зараз перебувають під постійними обстрілами з сусідньої російської території.
Це має бути повний розгром ворога, підписання ним капітуляції, щоб він зарікся не нападати на нашу землюПавло Лакійчук
«Це перехід у більш латентні її стадії. Війна може закінчитися в разі отримання Україною якихось серйозних гарантій від наших партнерів, які разом з нами будуть відповідати на удари противника. Тоді для росіян буде неможливим завдати ударів. Або це має бути повний розгром ворога, підписання ним капітуляції, щоб він зарікся не нападати на нашу землю. Коли це відбудеться, я не скажу, навряд чи хтось взагалі це може сказати», – додав Лакійчук.
Економічні та військові ресурси РФ
Російський політолог Іван Преображенський вважає, що станом на зараз РФ ще має ресурси, аби продовжувати війну. Проте саме військові ресурси обмежені, каже політолог.
«В них є серйозні проблеми зі снарядами, є пострадянські озброєння, а сучасніших озброєнь у них все менше, і вони змушені використовувати стару радянську техніку, відповідно. Для неї якраз снарядів і не вистачає. Ну а щодо економічних ресурсів, то, судячи з того, що говорять колеги-економісти, яким можна довіряти, зараз принаймні в Росії серйозних проблем з економікою немає. Так, економіка погіршується, вона спрощується, але вона, як і раніше, зберігається, вона досить стійка, попри санкції. І велика ймовірність, що ще 1,5-2 роки вона може витримати цю війну», – зауважив він.
Преображенський також зазначає, що зараз мобілізація в Росії відбувається не так активно, як 2022 року. Зараз, каже він, дуже відчутний кадровий голод. Але це не значить, що російське командування навчилося берегти людські ресурси, стверджує політолог.
«Такої хвилі свіжих сил, як це було при Євгені Пригожині, який активно привозив людей безпосередньо з в’язниць і відразу кидав їх на фронт, зараз і близько немає. Саме тому вони й ухвалюють закон про електронні повістки, вживають максимально репресивних заходів саме в побутовому плані, які змусили б людей все-таки погоджуватися на мобілізацію, менше від неї ухилятися», – пояснив експерт.
«Мета незмінна – взяти Бахмут»
На думку політолога, головною метою російських військових залишається взяття міста Бахмут Донецької області під свій контроль. Він зауважив, що таким чином Росія планує отримати можливість для швидкого наступу на Слов'янськ і Лисичанськ, щоб стратегічно вибудувати оборонний район, який потім дуже важко буде розкривати й штурмувати.
РФ хоче дочекатися того моменту, коли підтримка України знизиться з боку західних союзниківІван Преображенський
«Прагнення Росії зводиться до того, щоб утримати раніше окуповані території і дочекатися того моменту, коли підтримка України знизиться з боку західних союзників. Про це говорив, наприклад, президент Чехії Петр Павел, що такі ризики є. І вже тоді може помінятися якимось чином російська стратегія та власна тактика також, якщо їхні надії на зниження підтримки України з боку західних союзників здійсняться», – додав Преображенський.
Загроза заморожування війни
Політолог вважає, що на нинішньому етапі російського вторгнення існує певна загроза заморожування війни. На це вказують певні дії Китаю та інші зовнішні фактори, зазначив експерт.
Спроби змусити Україну до переговорів йдутьІван Преображенський
«Якби її (загрози заморожування війни – ред.) не існувало, Китай не підключав би колишнього посла в Росії, не спрямовував би його спецпосланцям щодо спроб певного врегулювання. Папа Римський не зустрічався б із керівництвом Угорщини, яка відверто проросійськи переважно налаштована. Не зустрічався б в Угорщині з колишнім потенційним наступником патріарха Кирила – головою РПЦ, митрополитом Ілларіоном. Тобто, очевидно, абсолютно спроби змусити Україну до переговорів йдуть. І насправді й спроби змусити Кремль на переговори теж», – вказує політолог.
«Перемогти РФ на полі бою»
Полковник британської армії у відставці, військовий експерт Ґлен Ґрант зазначив, що єдиний вихід закінчити війну – перемогти Росію на полі бою. На його думку, багато західних лідерів справді це розуміють.
«Звичайно, є деякі в Білому домі, які цього не розуміють. Проте, я думаю, прифронтові держави це розуміють. Я маю на увазі Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Чехію, Словаччину, Фінляндію – усі ці країни добре розуміють, проти чого ми маємо справу. Але поза цим, коли ми рухаємось ближче до Середземного моря, то там деякі країни не настільки впевнені», – каже британський полковник.
«Потрібно більше тренувань»
За словами Ґранта, для успішного просування у війні Збройні сили України мають переглянути та допрацювати процес навчання українських військових.
Ви повинні розуміти, що має бути набагато послідовніша ідея того, як готувати людей і як їх організовувати для боротьби за УкраїнуҐлен Ґрант
«Якщо ця війна буде продовжуватись, потрібно повністю переглянути те, як відбувається навчання та як більше людей мобілізується та тренується. У національних територіальних військах залишається багато людей, які не проходять належної підготовки, тому що в територіальному штабі немає інструкторів. Ви повинні розуміти, що має бути набагато послідовніша ідея того, як готувати людей і як їх організовувати для боротьби за Україну, ніж те, що є зараз. Тренування, тренування, тренування. Залучіть людей і навчіть не лише стріляти на полігоні, а й керувати пересуваннями людей, як атакувати роти, батальйони, бригади», – наголошує він.
Якою буде битва за Крим?
На думку експерта, якщо українська армія зможе почати контрнаступ та зайти до Криму, російська оборона півострова посиплеться. Ґрант пояснює це тим, що російські сили в цілому не дуже добре оснащені такими речами, як бойові радіостанції, в армії РФ нестача хороших командирів, зауважив він.
Якщо контратака справді швидко прорветься через лінію фронту, тоді багато солдатів можуть просто встати та втектиҐлен Ґрант
«І вони не відрепетирували багато речей, які їм потрібно буде зробити, якщо відбудеться контратака. Тому мені здається, що якщо контратака справді швидко прорветься через лінію фронту, тоді багато солдатів можуть просто встати та втекти. Я думаю, що якщо українські війська зможуть проникнути в Крим навіть невеликою кількістю, то війська в Криму «посиплються». Тому що більшість військ у Криму – це не піхотинці, їхня ППО – це матеріально-технічне забезпечення та все інше, вони не захочуть вести важку битву проти ворога, який вже прийшов на кілька сотень кілометрів, щоб їх убити», – переконаний британський експерт.
- Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна буде звільняти окупований Росією Крим «у такий спосіб, який буде вважати за необхідне».
- Міністр оборони України Олексій Резніков у коментарі The Atlantic заявив, що з огляду на те, що російські сили намагаються перетворити півострів на «фортецю», Україна говорить про «військово-політичне» звільнення півострова, а не про суто військовий контрнаступ.
- Раніше керівник української розвідки Кирило Буданов заявив, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
