Із Таганського відділу поліції Москви після складання адміністративних протоколів відпустили 19 кримськотатарських активістів, затриманих 11 липня біля будівлі Верховного суду в Москві.
Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомила кримський адвокат Ліля Гемеджи.
Таким чином, станом на вечір 11 липня, з двох відділків поліції були відпущені всі 46 затримані вдень кримськотатарські активісти. Раніше повідомлялося про 27 активістів, яких відпустили з Міщанського відділку поліції Москви.
«На всіх (активістів) були складені протоколи за частиною 5 статті 20.2 КоАП Росії (порушення встановленого порядку проведення зборів)», – розповіла адвокат.
За словами адвоката, активістів протримали у відділку поліції приблизно 9 годин. Адвокат також зазначила, що, за попередніми даними, судові засідання з розгляду адміністративних протоколів відбудуться 29 липня в Москві.
11 липня російська поліція затримала понад 50 людей, які прийшли під будівлю Верховного суду Росії підтримати фігурантів першої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Активісти перебували під будівлею суду з плакатами «Наші діти не терористи», «Припиніть репресії в Криму» тощо.
11 липня у Верховному суді Росії відбулося судове засідання із розгляду апеляційної скарги на вирок Північно-Кавказького окружного військового суду, згідно з яким четверо кримських татар, громадян України, були визнані винними в «терористичній діяльності».
12 травня 2016 року в Бахчисараї російські силовики провели серію обшуків у будинках мусульман, кримських татар, а також у місцевому кафе. В результаті були затримані та звинувачені в тероризмі четверо бахчисарайців: Зеврі Абсеітов, Ремзі Меметов, Рустем Абільтаров і Енвер Мамутов. Їх звинуватили в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», що визнана в Росії і на території анексованого нею Криму терористичною.
У грудні 2018 року Північно-Кавказький окружний військовий суд присудив Енверу Мамутову 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, Руслану Абільтарову, Ремзі Меметову і Зеврі Абсеітову – 9 років. Жоден із фігурантів справи своєї провини не визнав. Усі вказували на «політично мотивований характер» кримінальної справи.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
