Прокуратура АРК реагує на скарги щодо українських нормативно-правових актів, що «суттєво погіршують становище жителів анексованого Криму і внутрішньо переміщених осіб у порівнянні з іншими громадянами України».
Про це заявив прокурор АРК Гюндуз Мамедов, повідомляє прес-служба відомства.
За словами Мамедова, завдяки ефективній співпраці з українськими громадськими організаціями, які займаються правами жителів анексованого Криму і внутрішньо переміщених осіб, уже проведено аналіз української нормативної бази та розробляється механізм для оскарження обмежувальних положень чинних підзаконних актів.
«До висловом «Крим – це Україна» ми додаємо вираз «Кримчани – це українці». Для нас важливо захищати порушені права кримчан і в окупованому Криму – і ми це робимо, використовуючи всі можливі повноваження прокуратури. Виконуючи функцію представництва інтересів держави в суді, ми намагатимемося оскаржити підзаконні нормативно-правові акти, які ставлять кримчан і внутрішньо переміщених осіб у свідомо гірше становище порівняно з іншими громадянами України», – зазначив Мамедов.
Раніше в Прокуратурі АРК повідомляли, що кваліфікують і розслідують факти порушення прав людини в анексованому Криму як міжнародні військові злочини. У зв'язку з цим запровадження кримінальної відповідальності за злочини проти людяності необхідне для невідворотності покарання винних у порушенні прав людини на півострові.
Кримська правозахисна група раніше опублікувала звернення до народних депутатів України з вимогою винести на розгляд на засіданні 30 травня законопроект №9438 про криміналізацію військових злочинів.
У березні Комітет із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України схвалити законопроект №9438.
Документом пропонується криміналізувати так звані основні злочини за міжнародним правом (геноцид, агресія, злочини проти людяності і військові злочини); забезпечити виконання міжнародних зобов'язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; вдосконалити правовий режим кримінальної відповідальності за катування в максимальній відповідності до вимог сучасного міжнародного права.
Зокрема, планується передбачити, що «громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які вчинили агресію (стаття 437), злочини проти людяності (стаття 4371), військові злочини (статті 438-4386) або геноцид (стаття 442), підпадають під кримінальну відповідальність на підставі цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину».
