Найближчими днями робоча група з розробки концепції перехідного правосуддя для анексованого Криму та окупованої частини Донбасу відправить її кінцевий тест до Офісу президента України. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив постійний представник президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич 14 липня.
«Текст зараз фіналізований, передача до Офісу президента – справа найближчого тижня або двох... Наш проєкт концепції перехідного правосуддя враховує досвід усіх судових справ, які проходили в Україні щодо подій і в Криму, і на Донбасі. Ця концепція не розрізняє ситуації в цих регіонах – усе це один міжнародний збройний конфлікт, викликаний агресією Російської Федерації проти України», – зазначив представник президента.
Кориневич уточнив, що затвердження концепції перехідного правосуддя указом президента України буде лише першим кроком для подальшого внесення змін до Кримінального кодексу.
«Потім уряду буде доручено розробити відповідні заходи на виконання цієї концепції. І далі вже розроблятимуться проєкти законів і постанов Верховної Ради, які визначать питання відповідальності. Але я відразу можу сказати, що, якщо громадянин України працював на тимчасово окупованій території, наприклад, медсестрою, то тут не йдеться про його притягнення до відповідальності», – уклав Кориневич.
Перехідне правосуддя – це концепція, яка застосовується в постконфліктних країнах для подолання наслідків збройного конфлікту. Вона викладена в деяких міжнародних документах і договорах. Концепція зводиться до чотирьох основних постулатів: здійснення ефективної кримінальної юстиції, яка повинна забезпечити покарання винних осіб у цьому збройному конфлікті, інституційні реформи, відшкодування збитків, донесення правди про збройний конфлікт.
Як кажуть спеціалісти, універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, і кожна країна (в тому числі й Україна) шукає свою індивідуальну модель.
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
