23 січня співробітники ФСБ Росії в Криму обшукали батьків представника командира громадського формування «Аскер» Евеліни Арифової. Як повідомляють кримськотатарські активісти, після півторагодинного обшуку силовики вилучили планшет, а потім вручили батькам Арифової повістку на 25 січня 2019 року.
Другий обшук цього ж дня відбувся в селі Данилівка Красногвардійського району в будинку Ельміри Абултарової, сина якої підозрюють в участі в нібито «незаконному збройному формуванні». Нарешті, співробітники ФСБ стверджують, що затримали кримчанина 1994 року народження, який нібито є «особистим охоронцем» голови громадської організації «Аскер» Ленура Іслямова. Сам Іслямов цю інформацію спростовує.
Кримчанин Енвер Арифов, у будинку якого російські силовики провели обшуки, так розповів про те, що сталося, об'єднанню «Кримська солідарність»:
«Був ранній ранок, ще було темно, спали. Пролунав шум машин, і відчуваю ‒ хтось лізе до нас у двір. Потім піднялися до нас у мансарду, почали стукати у двері. Ми не знаємо, хто такі, не відчиняли. Потім почали називатися. Ми відкрили двері ‒ зайшли. Військові були зі зброєю та кілька людей у цивільному. Серед них дві жінки ‒ поняті, як вони сказали. Слідчий показав документи, понятих ми не знаємо. Ми запропонували своїх понятих запросити. Нам сказали ‒ ось поняті. Вилучили планшет. Обшукали весь будинок, весь сарай, всюди ходили, весь двір обшукували».
Представниця громадського формування «Аскер» Евеліна Арифова наголосила, що виїхала з Криму давно і що її батьки ні в чому не винні:
«Я про це дізналася зі ЗМІ, буквально вранці. Звісно, я хвилююся за своїх батьків, але ніякого відношення до моєї діяльності вони не мають. Це їхній рідний дім, вони там будуть жити. Я громадянка України й відстоюю свою країну, у мене своя позиція. Вручили повістку моїм батькам, нібито мене звинувачують у кримінальному злочині, що я учасник незаконного збройного формування. Насправді, я беру участь у цивільному формуванні, до зброї жодного відношення не маю. Це все надумані речі для залякування від ФСБ. Намагаються залякати, витіснити кримських татар. Пряника в них немає, тільки батіг. Я вважаю, що тоді всім кримським татарам без розбору звинувачення висувати ‒ ми всі винні вже від народження, тому що опираємося».
Жителька села Данилівка, в якому відбувся паралельний обшук, Ельміра Абдултарова розповіла про схожі звинувачення на адресу її сина:
«О пів на сьому ранку відбувся обшук. Нам показали постанову, але копію не залишили й не дозволили навіть сфотографувати її на електронний носій. Мотивували тим, що нібито наш син перебуває в якійсь забороненій у Росії організації. Як нам сказали, що підтвердження того, що наш син нібито пов'язаний із якоюсь організацією, ‒ зброя та наркотики. Поводили себе досить коректно. Вилучили мобільні телефони ‒ мій і мого старшого сина, також ноутбук робочий».
Тим часом у Ялті припинили кримінальну справу проти Еліни Мамедової, яку звинувачували в розпалюванні ненависті й ворожнечі за репости декількох записів у соцмережі «ВКонтакте». Та ж доля спіткала справу Ісмаїла Рамазанова, обвинуваченого в екстремістських висловлюваннях в інтернет-рації Zello. Юристка Ліля Гемеджи стверджує, що ніякої суперечності зі збільшенням частоти обшуків тут немає.
Залишаються й інші механізми притягнення людей до відповідальності за репости та публікації в соцмережахЛіля Гемеджи
‒ Тривалі обшуки й затримання ‒ це рух тієї репресивної машини, яка була запущена кілька років тому в Криму й набагато раніше ‒ в Росії. Щодо кримських татар є чіткий налагоджений механізм: як зробити з маленького народу великих «терористів», «екстремістів» ‒ людей, які за допомогою зброї намагаються щось змінити на своїй рідній землі й домогтися якихось своїх прав. Це стійка тенденція, що спостерігається останнім часом. Припинення справ проти Еліни Мамедової та Ісмаїла Рамазанова не пов'язане з бажанням місцевих силових структур ‒ це часткова декриміналізація статті. Ця стаття настільки очевидно надумана й націлена на переслідування людей ‒ але, тим не менше, залишаються інші механізми притягнення людей до відповідальності за репости та публікації в соцмережах.
За інформацією координаторки Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник з грудня 2018 року 37 людей у Криму були позбавлені волі в межах політично мотивованих справ, причому 13 із них ‒ цивільні особи, активісти, а 24 ‒ українські військові, захоплені ФСБ неподалік від Керченської протоки. Всього порушили 44 нові кримінальні справи, 6 людей позбавили волі в адміністративних справах.
Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов відзначає, що варто звернути увагу не тільки на кількість кримінальних справ.
Зростатиме кількість справ, статті будуть змінюватисяОлександр Сєдов
‒ Цього року змінилася не так кількість політично мотивованих справ, скільки застосовувані статті. Після вчорашніх двох обшуків одну людину затримали за статтею 208 Кримінального кодексу Росії ‒ організація незаконного збройного формування або участь у ньому. Перші випадки затримань були тільки минулого року, наприклад, щодо українського батальйону імені Номана Челебіджихана, і, в принципі, це нонсенс для російського права, явно надумана стаття. Переслідування тільки в цьому році показують, що цей тест не зупиняється ‒ думаю, зростатиме кількість справ, статті будуть змінюватися.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
