Ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка була відома всім кримським татарам як приклад самовідданої боротьби за повернення на історичну батьківщину. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, коментуючи смерть 83-річної жінки 23 листопада.
«Для нас це, звичайно, шок. Це одна з легенд кримськотатарського руху, і в Криму немає людей серед нашого народу, які б її не знали. Вона з наймолодших років без пафосу поклала своє життя заради повернення кримських татар на свою батьківщину. Веджіє Кашка співпрацювала і зустрічалася з провідними дисидентами того часу: Петром Григоренком, Андрієм Сахаровим. Це дійсно велика втрата», – зазначив голова Меджлісу.
Кримський історик Гульнара Бекірова розповіла про боротьбу Веджіє Кашки за права кримських татар ще за радянських часів: «Не зважаючи на псевдореабілітаційний указ в кінці 1960-х, кримських татар все одно не прописували на півострові і виганяли. Сім'я Веджіє Кашки в 1969 році приїхала до Криму і купила будинок. Однак їх також видворили, вилучивши майно і житло без будь-якої компенсації. У 1974-му вони знову купили будинок, але вже в іншому селі. До них вривалися якісь нетверезі люди, били вікна, а Веджіє Кашці навіть вивихнули щелепу при спробі затиснути їй рота. У результаті сім'я зупинилася в Краснодарському краї, але продовжувала спроби повернутися», – розповіла історик.
У момент затримання російськими силовиками групи кримськотатарських активістів 23 листопада Веджіє Кашці стало зле, з місця подій її забрала «швидка допомога». Пізніше стало відомо, що жінка померла від інфаркту.
Прокуратура АРК, що базується на материковій Україні, відкрила кримінальні провадження за фактами проведення незаконних обшуків, затримань і смерті ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки.
Веджіє Кашка – ветеран кримськотатарського національного руху. Вона народилася в 1934 році в селі Ускут (нині Привітне), неподалік від Алушти. Після депортації кримськотатарського народу в 1944 році Веджіє Кашка проживала з сім'єю в Узбекистані. У 50-і роки разом зі своїм чоловіком Бекіром, вона приєдналася до національного руху кримських татар.
