У Києві 4 червня відбулася дискусія на тему «Декомунізація: з чого почати?». В події взяли участь викладачі, історики, громадські активісти та журналісти. Учасники обговорили тему депортації кримських татар 1944 року і подання інформації про кримських татар за радянських часів, а також формування громадського погляду на кримськотатарський народ і варіанти розвінчання радянських міфів про татар у сучасності, – повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Основні претензії спікерів – недостатній обсяг інформації про кримських татар у сучасних підручниках історії, формування іміджу «народу-страдника» і, разом із тим, відсутність позитивної інформації про досягнення кримських татар, мистецтво та культуру народу.
Також активно обговорювали сьогоднішнє прагнення України до декомунізації і становище Криму, де «відроджується радянська епоха».
«Дуже страшно, що Крим і кримські татари опинилися в такій ситуації. За багато років я відчуваю таку безвихідь і не бачу виходу для нинішнього покоління кримських татар: ні для молоді, іні для представників мого покоління», – поділилася думкою про відродження комунізму в Криму історик, публіцист, кандидат політичних наук Гульнара Бекірова.
Кожен зі спікерів висловив свою думку щодо подання інформації про кримськотатарський народ у період епохи СРСР, висловив свій погляд на можливість збалансованої подачі інформації щодо кримських татар.
Учасники дискусії зійшлися на тому, що процес декомунізації «необхідно було починати набагато раніше». На їхню думку, зараз потрібно вживати «стрімких» заходів, у тому числі, вкрай необхідне реформування в системі освіти і формування поглядів на події депортації кримських татар 1944 року, а також засудження комуністичного тоталітарного режиму.
