Спікер МЗС Росії Марія Захарова заявила на брифінгу 1 грудня, що про посередницьку роль Туреччини у врегулюванні конфлікту між Росією та Україною не йдеться.
«Про жодну посередницьку роль Туреччини між Росією та Україною щодо врегулювання внутрішньоукраїнського конфлікту не може йтися», – сказала Захарова.
Вона додала традиційний російський наратив про те, що Москва нібито не є стороною конфлікту, а учасниками його слід вважати Київ та окуповані проросійськими бойовиками Донецьк і Луганськ.
«Ми, безумовно, вдячні турецькій стороні та, зокрема, президентові Туреччини за прагнення сприяти внутрішньоукраїнському врегулюванню. Важливим кроком у цьому напрямку міг би стати його внесок у переконання української влади відмовитися від агресивних планів щодо Донбасу, нарешті розпочати виконувати мінські домовленості у прямому діалозі з представниками Донецька та Луганська», – резюмувала Захарова.
Сьогодні глава МЗС Росії Сергій Лавров нагадав, що днями Ердоган зробив заяву про те, що Анкара готова бути посередником між Москвою та Києвом. Він також згадав і те, що Туреччина займає особливу позицію щодо Криму і закликає Москву виконувати мінські домовленості. За словами Лаврова, президенти Росії та Туреччини проведуть телефонну розмову, під час якої обговорять, зокрема, українське питання. Коли саме відбудеться ця розмова, вона не уточнила.
На початку тижня повідомлялося, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив журналістам, що Анкара готова зробити внесок у врегулювання напруженості у відносинах Росії та України. «Наша позиція щодо ситуації в Україні загальновідома. Туреччина виступає за забезпечення миру з акцентом на становище кримських татар. Ми неодноразово обговорювали це питання із дружньою Росією. Контакти тривають. Сподіваємося, що регіон не перетвориться на зону бойових дій і запанує мир. Анкара виступає за позитивний розвиток процесів. Туреччина готова до посередництва. Готова обговорювати це питання зі сторонами», – сказав Ердоган на тлі повідомлень про стягування російських військ до українського кордону та можливу ескалацію ситуації.
Сергій Лавров у травні цього року знову вказав на розходження позицій Росії та Туреччини у питаннях Криму. При цьому він дорікнув Анкарі в «заохоченні українських ініціатив» щодо півострова і порівняв це із «зазіханням на територіальну цілісність Росії».
У Кремлі неодноразово заявляли, що питання територіальної приналежності Криму, який Росія анексувала у 2014 році, закрите для обговорень. У 2014 році ЄС та США запровадили проти Росії санкції за анексію Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
